•  

Як не дозволити роботі вбити вас

440

Професор Вищої школи бізнесу Стенфордського університету Джеффрі Пфеффер у своїй колонці для BBC.Capital пише про те, що вибирати роботодавця потрібно не тільки через зарплату чи перспективи кар'єрного росту: є важливіші критерії.

У 2016 році розробник програмного забезпечення Uber, який заробляє шестизначні суми, наклав на себе руки. Його сім'я звинувачує у всьому стрес на робочому місці. 21-річний стажер великого інвестиційного банку Merrill Lynch, пропрацювавши 72 години поспіль, упав замертво в Лондоні. Через три тижні після того, як Arcelormittal закрив свій металургійний завод, 56-річний співробітник помер від серцевого нападу. Його сім'я говорить, що все через шок. Європейське агентство з безпеки та гігієни праці повідомляє: зі стресом пов'язана більш ніж половина з 550 мільйонів відгулів.

У 2015 році, під час аналізу 300 досліджень з'ясувалося, що негаразди на роботі рівною мірою негативно впливають на смертність і стають причинами хвороб тією самою мірою, що й пасивне куріння.

Серед найпоширеніших проблем – довгий робочий день, конфлікти в родині та офісі, і, як результат, невпевненість у завтрашньому дні. У США до цього списку належить ще і відсутність медичного страхування.

Ніхто не повинен вмирати за зарплату. Через робочу обстановку люди хворіють і навіть помирають: до цього питання варто ставитися серйозніше. Витрати на охорону здоров'я зростають у країнах по всьому світу: атмосфера на робочому місці стає важливою суспільною проблемою. «За даними клініки Mayo, керівник стає значно важливіший для здоров'я, ніж сімейний лікар», – говорить Боб Чапман, виконавчий директор виробничої фірми Barry-Wehmiller.

Численні дослідження засвідчують, що робоче місце є основною причиною стресу, і, як наслідок, – кризи охорони здоров'я.

Згідно з даними Американського інституту стресу, переживання через роботу щорічно обходяться економіці США в $300 млрд. У статті авторитетного наукового журналу зазначено: через згубні методики управління у світі щорічно вмирають 120 тисяч людей, на чий порятунок використовують додаткові $190 млрд. Якщо скласти рейтинг причин смертності, то робота там посяде п'яту сходинку – після проблем з нирками і хвороби Альцгеймера. [...]

Але ж багатьох з цих проблем могло б і не бути: від перелічених факторів компаніям немає жодної користі. Це може здатися нелогічним, але скорочення штату не покращує ефективності організацій: часто йдуть саме найкращі співробітники. А через витрати, пов'язані з вихідною допомогою і непрямими втратами, (наприклад, падінням продажів через звільнення працівника) заощадити теж не виходить. Більш ніж десятирічне дослідження свідчить: надаючи людям більше контролю і часу на виконання роботи, ви збільшуєте їхню мотивацію. [...]

Дослідження, які систематично проводяться, доводять очевидне: співробітники, котрі хворіють і страждають від стресу, не такі продуктивні або компетентні, як здорові.

За всіма ознаками, справи з роботою складаються погано. Скорочення, які раніше були ознакою економічних криз, тепер – рутинна справа. [...]

«Економіка вільного заробітку» означає нестабільність економічного становища: люди не знають, яким буде їхній дохід від тижня до тижня. Завдяки технологіям, у сфері готельного та ресторанного бізнесу, наприклад, зможе працювати все більш обмежена кількість людей. Тобто працівники будуть чимдалі більше стикатися з хиткими доходами, через що давати раду сімейними обов'язкам стане складніше.

У 1950-1960-х роках генеральні директори вважали, що їхнє головне завдання – балансувати між інтересами акціонерів, клієнтів, співробітників і суспільства. Це був так званий «капіталізм стейкхолдерів». Нині переважають інтереси співробітників. Небагато керівників розуміють: коли людина приходить у компанію, саме вони беруть на себе відповідальність за її фізичне і психічне благополуччя.

Бувають і позитивні приклади. Такі компанії, як SASInstitute, Patagonia, CollectiveHealth, Google, JohnLewisPartnership (яка є власністю співробітників) і Zillow просувають інші принципи управління. Їхні співробітники мають оплачувану відпустку і можуть без проблем її використовувати. Менеджери не надсилають електронні листи цілодобово – люди працюють, а потім йдуть додому. Організації надають житло: у підлеглих має бути не тільки робота, але й сімейне життя. До співробітників ставляться як до дорослих самостійних людей: ніхто не контролює кожного їхнього кроку. Ті самі вибирають, що і як робити у межах своїх посадових обов'язків.

І найголовніше: такими компаніями керують ті, хто серйозно ставиться до своєї роботи. У SAS Institute є головний санітарний лікар: і він не тільки стежить за здоров'ям, але також контролює видатки співробітників. Боб Чапман, виконавчий директор Barry-Wehmiller, сприймає кожного співробітника як члена сім'ї або «чиюсь дорогоцінну дитину».

Засновник відомого бренду одягу Patagonia написав книгу під назвою «Нехай мої люди займаються серфінгом». Незважаючи на високу конкурентність, притаманну цій галузі, співробітники Patagonia з першого дня роботи отримують медичну страховку, а кожен їхній вікенд триває три дні. Все для того, щоб люди могли сповна насолодитися природою.

Вибирайте свого роботодавця не тільки через зарплату чи перспективи кар'єрного росту, але і з огляду на користь для психологічного і фізичного здоров'я. Бізнес-лідерам потрібно стежити не тільки за прибутком, а й за здоров'ям тих, хто його приносить. Ніхто не повинен вмирати за зарплату.

Коментарі