•  

Як правильно чистити зброю, лежачи на дивані

550

Якийсь короткий час автор вимушено перебував поза зоною досяжності ресурсів, команд пo- і зe-ботів, пере- і недоформатованих партій, поведених (тимчасово?) на нігілізмі друзів, гасел знавіснілої до позеленіння більшості, клінічного ідіотизму квартальних зубоскалів. Повернення до реалій нагадало про мудрість Конфуція, котрий, маючи час, розслаблено кайфував собі на прибережному пісочку в очікуванні щасливої миті, коли Хуанхе прогойдає мимо тлінні залишки запеклого ворога. За наших обставин – не до кайфу. Щоправда, наш Дніпро теж філософ: знай собі, звично прибиває до берега вже добре знайому і негарну субстанцію.

Спершу ошелешив «гумор» президента щодо втрати контролю Кремля над бойовиками даунбасу. Ну, від не вельми притомної речниці, якщо саме це новоспечене інформаційне диво з курячими півкулями готувало президентові спіча, іншого чекати не доводиться: воно (диво – авт.) впевнене, що ВСУ сьогодні ведуть артобстріли шкіл, лікарень, житлових будинків, вбиваючи мирних українців! Агов, 73-ті, міняйте явки і паролі, ваша Мендель припустилася жахливого самовикриття: подвійний агент-аматор переплутала тексти – підготовлене для Пушиліна підсунула Зе. Станеться, що й Додон спересердя може піти у відставку.

Але ж хтось з отих коміків під софітами повинен мати хоч би якісь уявлення про місце, куди їх винесла каламутна повінь всеукраїнського електорального схиблення?! Жарти-жартами, але ж під вами, сміхунчики ви наші, сорок мільйонів доль! Зокрема, і ті чотири з копійками, котрі ніколи не довірять блазням долі свої і своїх онуків. Пам'ятаєте, похиліші, як нас у школярському віці дивував геній Гоголя з виказними прізвищами своїх літературних героїв: Ляпкін-Тяпкін, Сквозник-Дмухановський, Манілов, Плюшкін, Земляника? То ми, все ще трохи совкуваті, й від «разумкова» чекали хоч би ж формальної відповідності. Де там. Марно.

На жаль, наш теперішній глава і колишній блазень повівся на бобові розводи на порядок досвідченішого і вправнішого майстра макінтоша (плаща) і розписки (фінки). У КДБ муштрують – не рівня «Кварталу». Для недопалка «лоха накнокати» – що два пальці об асфальт. Перепрошуємо, але сленг зберігаємо винятково задля достовірності зображення героїв та їхніх вчинків.

Атож, жарт Зеленського щодо недостатнього контролю Кремля над бандитами ОРДЛО вийшов недолугим і не випадає із загального ряду провальних заяв і презентацій народних слуг. Нарешті, путін дочекався – Україна, а Васькá Голобородька, хочеш-не-хочеш, треба асоціювати з нею, бідолашною, визнала відсутність росіян під териконами! То світові щось привиділося, – наполягає гривастий кентавр Лавров. – Свободолюбиві шахтарі, як можуть, чинять опір «київській хунті» власноруч накопаним 152-міліметровим реманентом, а бандерівцям слід домовлятися з легітимними пушиліними «народних республік».

Хтось плюється у наш бік і все ще бубонить мантри про «головне – припинити стріляти», «він ще не крав і боротиметься з корупцією», «він Європі показав».

По-перше, показала йому Європа. Велику дулю. Дружні поплескування візаві по щоках і компліменти традиційно поблажливих до усього комічного юнкерів зі столтенбергами не варті виїдених яєць на тлі ескалації намірів агресора реанімувати імперію. Улесливе підхіхікування нашого пафосного коміка «глибокому європейському занепокоєнню» нічого, крім пекучого сорому, в українця викликати не може. На фоні запопадливих кривлянь героя пісюнів за роялем «йолка» Януковича згадується як справді невинний жарт природи.

По-друге, може, й не крав. Так це, панове, не те, що робить президентів успішними. Нормальна людина теж просто не краде. Як же й швидко нам забулися руки, які пропахли прополісом і теж ніколи не брали чужого! Але, бачите, чисте сумління не уберегло від остракізму навіть незрівнянно досвідченішого політика-професіонала. І ми б не взялися порівнювати любов до бджіл з віртуозним володінням чоловічим чупа-чупсом у якості президентських бонусів. А факти ось: недолюстрований клеврет Коломойського – глава Адміністрації президента; начальник Кварталу-95 з не факт що придбаними у секонд-хенді лейтенантськими погонами (швидше поцупленими або виграними в карти) – підібгав під КозЕ СБУ; щодень то зашібісь, то бла-бла-бла, то кавалерійські атаки на «розсадник гнилого парламентаризму».

По-третє, припинити стріляти можна лише у двох випадках: за умови перемоги і за умови поразки. Інших варіантів путін, як єдиний режисер донбаської трагедії, не розглядає. З якого дива? Недолугий головнокомандувач навіть боєздатну нарешті армію здатен своїми репризами вивести на рівень листопада 2013. І розрекламовані пошуки якогось гіпотетичного третього варіанту розрулення так званого конфлікту викривають Леоніда Кучму як немудру і непатріотичну особу, котра згодилася, певно ж, за якісь срібники, вийти з білим прапором до совкових покидьків ОРДЛО.

Тому й ми, приречені за віком чистити зброю, лежачи на дивані, вкотре нагадуємо про безальтернативність сто разів виголошеного направду українського формату з вимушено запозиченим конфуціанством. Сидячи у лозняках по Дніпру чи на тому ж осоружному дивані, чистимо зброю, панове. Пронесе Борисфен тлінні останки воріженьків чи ні, але перемога залежить, зокрема, й від очевидного: стояти на своєму, українському.

З вашого дозволу, з дивану усоте:

  • -якомога швидше звільнімо очі від зеленої полуди та мінських ілюзій, усвідомимо те, що ні в Криму, ні на Донбасі Україною давним-давно не пахне і повертати будемо не «українців», а території;
  • -активізуймо дипломатичні фронти. Маємо домагатися успіху будь-яким чином – нахрапом, підступом, правдами і неправдами, але реанімувати недіючі формати обов'язковою участю вірних, ситуативних і випадкових союзників зі Штатами, Польщею, Литвою і Країною Оз включно;
  • -ні в якому разі не слід повестися на кучмівське «Не стріляйте в білих пушиліних!» ‒ облога «республік» має стати вовчою, там немає нашого ринку, Барабашки і Сьомого км, там – Мордор з орками;
  • -леліяти армію і чистити зброю. На диванах, зокрема.

Вадим Демиденко

Коментарі