•  

Гренландія очима Дональда Трампа

220
Гренландія очима Дональда Трампа

США вирішили погратись у новий територіальний перерозподіл. Нібито.

Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала Данії 600 мільйонів доларів за острів Гренландію – щорічні виплати за передачу цієї території в безстрокове володіння, повідомляла в середу газета «The Washington Post» з посиланням на своє джерело.

Подібні заяви не проходять непоміченими. Данія відреагувала миттєво.

«Гренландія не продається. Гренландія не належить Данії. Гренландія належить Гренландії. – Повідомила прем'єр-міністр Данії Метте Фредерікса, – Я дуже сподіваюся, що це він не серйозно». Але Дональд Трамп не зупинився на заявах. Кульмінацією став факт відміни візиту Президента США до Данії саме через відмову знайти компроміс по Гренландії.

Чим цікавий цей острів, на 80% покритий льодами? І з населенням всього близько 60 000 чоловік. Великі запаси риби? Безумовно. Нафта, уран і рідкоземельні метали: неодим, празеодим, диспрозій і тербій (у водних надрах) – реальний інтерес. Недарма Китай уже закинув вудила у регіон. КНР скупила найбільші родовища в Африці і тепер активно просуває ідею побудови двох аеропортів в Гренландії. Копенгаген поки що блокує ініціативи Пекіну.

На думку російських експертів бажання Трампа спрямовані на протидію російським потугам по нарощуванні військових сил в Арктиці. Мова йде про північну військову базу «Арктичний трилисник» на Землі Франца-Йосипа. Згідно заяв росіян аеродром «Нагурський» вже майже готовий до прийому важких Іл-78, а це досягнення переваги у повітряному просторі шляхом дозаправки винищувачів і бомбардувальників під час польоту. Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова навіть обмовилася і порівняла ідею президента США Дональда Трампа щодо придбання острову Гренландія з російською анексією Криму.

Отож боротьба за Арктику і протидія російським збройним силам?

Фактично так і є. Крім одного нюансу. США і без цього світовий гегемон. Що заважає Вашингтону здійснювати усі вище згадані речі на території та узбережжі Гренландії без прямого включення острова до складу держави?

Що це було? Черговий жарт, що трохи затягнувся? Можливо.

    

Гортаючи сторінки соціальних мереж, постійно натикаєшся на панічні відгуки стосовно масового таїння льодовиків у Гренландіїї. Ледь не критичного. Гренландський крижаний щит втратив 12,5 мільярдів тон льоду – це абсолютний рекорд швидкості танення за всю історію спостережень, пише «Washington Post» з посиланням на дані Національного центру даних по снігу і льоду США (NSIDC).

Лід у Гренландії і справді тане. Винуватцем цього кліматичного «колапсу» є один важливий чинник – літо. Навіть у Полтаві у березні сніг потроху починає танути. Світова загроза?

Організації лівого спрямування працюють не тільки у сфері «боротьби з фашизмом» чи вигадування однією «пригнобленої меншини» вслід за іншою. До їхніх інтересів входить і екологія. Боротьба з глобальним потеплінням, озоновими дірками і тому подібними речами приносить непоганий заробіток. Зрозуміло, що сьогодні вистачає екологічних проблем, і їх необхідно вирішувати. Але дискурс лівого екологізму викликає дуже багато запитань. Хто і чому витрачає кошти на подібні речі – це тема для окремої публікації.

Дональд Трамп певно перший президент США, який обійняв посаду не завдяки, а всупереч інтересам ліберального істеблішменту. У відповідь ЗМІ розпочали масштабну кампанію його цькування усіма доступними засобами. Певно до цього жоден американський президент не зазнав такого інформаційного тиску.

Існує припущення, подібними заявами Трамп займається політичним тролінгом своїх опонентів. Таке стається не вперше. Трамп полюбляє епатаж. Досить згадати, як нещодавно він запросив до Білого дому «ультраправого» художника Бена Гаррісона.

Якщо у Гренландії все настільки погано, Штати готові забрати острів, що таке, собі. Ще й доплачувати за його утримання. «Вони дуже страждають, зазнають збитків – майже $ 700 млн на її утримання», – продовжує тролити американський президент. Таким чином Білий дім фактично відбирає в опонентів саму суть проблеми – острів, на «порятунок» якого вже мабуть віділені чималі кошти черговою «благодійною організацією». Внутрішня американська політика. Нічого особистого. А Данії просто не пощастило опинитись поряд.

Андрій Топчій