•  

«Ігри патріотів» з гімнами

990

Пані Ірина Гринь, директорка Полтавського наукового ліцею №3, роз'ятрила нашу помірковано націоналістичну душу прямою і безкомпромісною відповіддю на давнє, до кінця так і не з'ясоване ні романтиком Франком, ні інтегральним Донцовим сакраментальне запитання: з чого ж вона таки починається – ота уявна для гринів батьківщина?

Дякувати директорці, гризоти більше не набридають. Нарешті совковий шаблон, яким ми послуговувалися до суттєво похилого віку, був переможно посоромлений шкрабами (шкільними робітницями – авт.) Третього Наукового Ліцею. Тут новітні тенденції у пропедевтиці виховання не залишили місця для малюнків у букварі, пісень у аматорському матусиному виконанні, старезній, побитій міллю дідівській (точніше – прапрадідовій) будьонівці, випадково знайденій у шафі… Що вже говорити про весняний заспів шпака чи гарних і вірних друзів із сусіднього двору?

Перепрошуємо за навіяну умоглядну ностальгію.

Автора бестселера радянського патріотизму «С чего начинается Родина» Михайла Львовича Матусовського, а «Московские окна», «Старый клён», «Школьный вальс», «Чёрное море моё», «Берёзовый сок», «Вологда», «Сиреневый туман» ‒ все це теж його, було зницено на стадіоні«Динамо» у кращих традиціях нової квартальної влади. Пісюни, шорти і шаурма гамселять у двері української школи. Їм відчиняють.

Панове, ви маєте змогу на Ютубі переглянути лише уривок того святкового Першовересневого (цього року свято було друговересневим) Дня знань ПНЛ №3 – але, повірте, відео малосимпатичного, несинхронного і зовсім не провокативного тверкінгу у виконанні майбутніх абітурієнток інституту національно-характерологічної культури пана Поплавського під захланну попсу агресора є епізодом. Авторові, чиє робоче місце вікнами виходить на стадіон, пощастило бути мимовільним глядачем і слухачем усього ліцейського дійства. Лицедійства, гм.

Ну, як на нас, з «родинним» характером свята пані Гринь точно перегнула. Нехай ми – консерватори, і «родинне» пов'язуємо з бабусиними пиріжками, різноголосим «А чий то кінь стоїть?» у гітарному супроводі у кращому випадку, а зазвичай – акапельним, неспішними спробами дідів і дітей за гарно умотивованим столом напрацювати спільну точку зору на ринок землі і руйнівну роль Григорія Суркіса у київському «Динамо». Але, не дивлячись на специфічно потрактовану «родинність», на стадіоні діти покласово періодично вищали від захвату, децибели акустики з коротким напуттям директорки перелякали горобців середмістя, першачків і співробітників СБУ, чиї вікна теж виходять на «Динамо», свято без чиновного супроводу, з піснями і танцями котилося газоном загалом не нудно і мало залишитися у пам'яті учасників принаймні до кінця тижня.

Ми схильні припустити, що світоглядні засади керівництва номерного наукового освітнього закладу у Полтаві зазнали відчутного впливу настроїв близького до локації ліцею Центрального ринку – інакше чим ще пояснити відмову сіячів розумного, доброго, вічного від виконання національного гімну на ліцейських урочистостях з нагоди практично офіційного «Першого дзвоника»?!

Щоправда, можливе й інше пояснення рішучого перегляду запліснявілих форматів: педагогічний колектив нашого ліцею накрила чорна заздрість до шоу-вивертів Бадоєва з Днем незалежності. Бо, направду, краще би зелені шоумени кварталу взагалі не чіпали гімна, ніж паскудити його роялями з «чесальницею».

Менше з тим, в полтавському ліцеї вирішили іти в ногу з тенденціями. Ось позиція педагога Ірини Гринь, суголосна блазням при владі, зі збереженою малописьменною стилістикою: «Ми зараз живемо в сучасному новому світі і новому форматі. Якщо люди взагалі цікавляться змінами в освіті. Включайте телебачення, читайте відповідно зміни, які відбуваються, які ініціюють в Міністерстві, що ми відходимо від формату урочистостей».

Крім того, наша просунута сучасниця переконана, що державний гімн України жодним чином не впливає на патріотичне виховання молоді.

Якщо буде дозволено, рекомендуємо батькам-українцям утриматися від влаштування своїх нащадків до престижного Полтавського Третього Наукового – його педколектив має намір віднині готувати манкуртів.

Вадим Демиденко