•  

ПриЗе'дент у чужій країні під чужим прапором

660

Пані та панове, щиро вітаємо вас зі святом Державного прапора України. Покладаємо надії на те, що синьо-жовте полотнище ще помайорить над щасливою країною зі щасливими у ній громадянами. Шануймося, краяни – у нас з вами унікальна вітчизна, найгарніша на всенький рукав Галактики.

З вчорашнього, звично гнусавенького твіту не нашого т. зв. приЗе'дента: «Давайте завтра розфарбуємо в жовто-сині кольори нашу планету. Давайте вивішувати український прапор із вікон, щоб кожна вулиця, кожна площа, кожне місто й узагалі ціла країна стала жовто-синьою» (виділене нами – авт.).

Наперво, теза оптимістів щодо можливості вичавити із себе раба не очевидна. Не кожному судилося за життя побути Спартаком. Народжений рабом, як правило, і погибає з укоріненою у підсвідомість меншовартістю. Атож, навіть і той уславлений у віках свободолюбець вже було й перед роззявленою пащею лева на гладіаторській арені вигукував традиційне, рабське: «Ave, Caezar, morituri te salutant». Щось на кшталт «Будь здоров, царю. Ті, хто відходить у кращі світи, вклоняються тобі». Це ми про тих, у кого з царем у голові проблеми. Їх посеред нас понад п'ять мільйонів.

Світові відомі прецеденти, коли не вельми самоідентифікована громада змушена була миритися із екстравагантністю свого очільника аж до втрати ним людської подоби. Тринадцять років рабське населення Центральноафриканської Республіки спостерігало за своїм імператором, котрий чи не щодень снідав підданою незайманкою. Звісно, меню нашого екстраваганта з шаурмою не тягне на африканську екзотичність. Але ж і штукарство обох очевидне.

І скажіть тепер, люди із забризканими зеленою цвіллю очима – кого ви обрали? Вам здалося – Спартака? Ну, не Жан-Бедель Бокасса ж?

Та ні. Вована. Чия ментальність не має нічого спільного з Україною. Кому за сто днів було ліньки визубрити хоч би основні розділи Конституції країни, на управління якою його подвигли громадяни, отерерілі від пісюна на випуск.

Перед тим як заганяти отару у смартфон, радили б чабану звернути увагу на оці рядки:

П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про Державний прапор України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 19, ст.257 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.


Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ

м. Київ, 28 січня 1992 року
N 2067-XII

Конституція України:

Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.Державний ПрапорУкраїни - стяг iз двох рiвновеликих горизонтальних смуг синього i жовтого кольорiв.

Вадим Демиденко