•  

Псевдовибори бойовиків на Донбасі «подарують» Росії нові санкції та голодні бунти. Думки експертів

110
Псевдовибори бойовиків на Донбасі «подарують» Росії нові санкції та голодні бунти. Думки експертів

Експерт, політик та військовий розповіли ТСН.ua про наслідки "виборів", влаштованих на Донбасі бойовиками "ЛНР" і "ДНР".

У неділю, 2 листопада, терористичні організації "ДНР" і "ЛНР" влаштували свої псевдовибори голів "народних рад", які суперечать Мінським домовленостям.

Так зване волевиявлення не визнала жодна країна світу, а командир полку "Дніпро" Юрій Береза у коментарі ТСН.ua взагалі назвав їх "виборами у психіатричній лікарні".

Проте факт лишається фактом: бойовики порушують міжнародні домовленості і ставлять під загрозу мирний процес. Таку заяву зробив президент Петро Порошенко і запевнив, що "Україна адекватно відреагує на цей виклик". Тож суспільство наразі чекає такої реакції.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник зауважив, що спершу необхідно дуже ретельно оцінити можливі наслідки тих "виборів", які відбулися, адже, за словами експерта, "це черговий і дуже серйозний крок до подальшої ескалації ситуації на Сході".

У свою чергу командир полку "Дніпро" Юрій Береза наголосив, що зараз адекватною реакцією буде введення військового стану.

"На тих територіях повинен бути оголошений військовий стан. Насправді це не вибори, а діагноз стану тих територій", - сказав Береза.

Натомість керівник управління інформаційної безпеки у Нацгвардії і нардеп Юрій Стець, 13-й номер у списку "Блоку Петра Порошенка", запропонував інший вихід із ситуації: президент має подати пропозицію про скасування закону про особливий порядок місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

"Очевидно, що про якісь розмови або домовленості з цими бойовиками, яких нібито обрали нібито на виборах, не може бути (мови), оскільки очевидно, що не було легітимних виборів", - заявив Стець.

Фактор Росії. Зворотній зв'язок

Цілком очікувано "вибори" бойовиків на Донбасі визнало російське МЗС. Дипломати РФ поки що не використовують такі терміни як "ЛНР" і "ДНР", проте висловили повагу "волевиявленню" на фейкових виборах та заявили, що "вибрані представники отримали мандат для вирішення практичних задач із відновлення нормального життя в регіонах".

Таким чином постає питання, як відреагує світова спільнота на такі заяви російського відомства, зокрема, чи посилить санкції Євросоюз.

Нардеп Юрій Стець не має сумнівів, що у разі визнання псевдовиборів бойовиків президентом Росії нові санкції будуть введені стовідсотково.

Водночас співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник закликає не створювати собі ілюзій щодо впливу санкцій ЄС у короткостроковій перспективі на політику Росії.

"Попри те, що дійсно є певні показники того, що ці санкції мають ефект, але, разом з тим, вони не досягнули головної мети - це зміни в політиці Росії. Тобто поки що санкції мають економічний ефект на російську економіку, але іноді зворотній ефект спостерігається у зовнішній політиці. Тому що дії Росії стають дедалі агресивнішими, і наразі навряд чи хтось може сказати, що у найближчій перспективі зовнішня політика Росії зміниться на краще", - вважає експерт.

Проте народний депутат Юрій Стець вважає, що посилення санкцій проти РФ призведе до голодних бунтів у самій Росії та відволіче Путіна від України.

"Зараз зрозуміло йому (Путіну) і великій кількості росіян, що ті санкції, які вже впроваджені, вони дуже болісно вдарили по економіці Росії... І посилення цих санкцій не просто обвалить рубль, а воно зробить неможливим нормальну роботу економіки Росії, вона буде паралізована. І тоді навіть не йдеться про якісь історії, пов'язані з політикою Росії, тоді у них всередині можуть початися голодні бунти, і тоді Путін буде дуже зайнятий проблемами у себе в країні набагато більше, аніж у геополітичній грі", - заявив Юрій Стець.

Нардеп наголосив, що росіяни - терплячий народ, але рано чи пізно терпець їм увірветься. Стець спрогнозував, що люди вийдуть на мітинги вже взимку.

"Для того, щоб в Росії почалися масові протести, не потрібно, щоб вся Росія стала. Для цього потрібно, щоб встала Москва. А Москва достатньо освічена і вона відрізняється від усієї Росії. Є Москва і є Пітер, а є решта Росії. Тому я думаю, що зимою, січень-лютий, якщо там все буде йти так, як іде, то там дуже великі проблеми почнуться. І вчорашні акції протесту, коли виходять соціальні працівники, у даному випадку медики, це говорить про те, що незадоволеними є не тільки прибічники опозиції чи люди, які не хочуть війни з Україною, а є й соціальні верстви, є й соціальні проблеми в Росії, які рано чи пізно викличуть великі бунти", - вважає Стець.

Силовий сценарій

Тим не менш, про посилення санкцій поки що лише говорять, а Росія має час для маневру. На часі незаперечним фактом є те, що російські війська знаходяться на території України, зауважив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. І, на думку експерта, після так званих виборів ймовірність широкомасштабного наступу з боку Росії ще більше зросла.

"Чи це буде зроблено під виглядом миротворчих сил Росії, чи це буде зроблено під виглядом запиту так званої демократично обраної влади (у "ДНР" та "ЛНР") на отримання військової допомоги з боку Росії", - зазначив Олексій Мельник.

"Я вважаю, що найголовніше це те, щоб ми, українська влада, не тішили себе ілюзіями і не намагалися переконати себе і всіх навколо про те, що зараз у нас перемир'я. Щоденно гинуть люди, щоденно йдуть доповіді про те, що нарощуються можливості бойовиків, у тому числі за рахунок російських військовослужбовців, добровольців, російської зброї, для нанесення удару у будь-який момент. Найголовніше те, що та сторона серйозно готується до війни", - наголосив Олексій Мельник.

Також він вважає, що Росія може напасти як найближчим часом, так і з настанням тепла у наступному році, коли підсохнуть поля і дороги, як прогнозує американський військовий експерт Філліп Карбер.

"Звичайно, важливі часові рамки, але головне пам'ятати про те, що війна чи перспектива наступної ескалації - вона і залежить, і не залежить від української сторони. Тобто ініціатива зберігається за тією стороною, а від нас залежить те, чи ми дозволимо, щоб це для нас стало несподіванкою, чи ми будемо готові до того, щоб або попередити, або дати гідну відсіч", - наголосив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Його думку поділяє й командир полку "Дніпро" Юрій Береза, який із часу встановлення режиму припинення вогню втратив п'ятьох бійців.

"Росія буде наступати у будь-який час, коли ми будемо не готові до цього. Це буде завтра, післязавтра, сьогодні - коли вона відчує нашу слабкість. А ми досі не готові", - заявив він.

У свою чергу нардеп Юрій Стець вважає, що Путін зараз просто "надуває щоки" і навряд чи буде наступати, оскільки "не зацікавлений у тому, щоб ще більше посилювати конфлікт".

"І зараз не йдеться про конфлікт Росії з Україною. Зараз йдеться про конфлікт між Росією і всім іншим світом. Не думаю, що буде така ескалація конфлікту, яка було в Іловайську. І не тільки тому що ми стали сильніше, але й тому, що Путіну зараз це абсолютно ні до чого", - сказав Стець.

Крім того, Юрій Стець зауважив, що Україні зараз не варто порушувати режим припинення вогню, оскільки це призведе лише до більших людських втрат та псування стосунків із західними партнерами.

"Ми дуже швидко перетворимо своїх партнерів на статистів, які будуть просто дивитися, відслідковувати ситуацію в Україні. Ми можемо скільки завгодно говорити, що Європа не реагує, Європа не хоче нам допомогти, не дають нам зброю, не присилають війська НАТО, але навіть введення санкцій і втрати 10 мільярдів Росією протягом останніх півроку - це достатньо велика і потужна допомога з боку Європи. Тому втратити таких партнерів - це залишитись один на один з Росією", - вважає нардеп Юрій Стець.