•  

Ринок землі в Україні: ризики і досвід інших країн

330
Ринок землі в Україні: ризики і досвід інших країн

У «Слузі народу» хочуть за всяку ціну відмінити мораторій на продаж сільськогосподарських земель.

«У цьому році ми обов’язково проведемо земельну реформу, що вже в наступному році дозволить створити ринок на 40 млн гектарів землі, яка є однією з кращих в світі за своєю якістю», – заявляв Володимир Зеленський на українсько-турецькому бізнес-форумі.

Загалом Земельний кодекс, що встановлював гарантії права власності на землю, ухвалили ще у 2001 році. Однак, одразу ж була встановлена тимчасова заборона на відчуження земель сільгосппризначення. Це пояснювали відсутністю повноцінної законодавчої бази для успішного запровадження ринку землі. З тих пір народні депутати постійно продовжували мораторій на продаж землі. Час дії останнього спливає у кінці 2019 року.

За даними Держгеокадастру, сьогодні 41 мільйонів гектар сільськогосподарських земель підпадають під дію мораторію. З них понад 27 мільйони (68%) — паї, що перебувають у приватній власності громадян. Мораторій також поширюється на 10,5 млн га земель державної та комунальної власності.

Варто зауважити, більшість українців скептично ставляться до відкриття ринку вільного продажу землі. Про це свідчать дані дослідження соціологічної служби Центру Разумкова, проведеного з 6 по 11 вересня поточного року. Скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі та відкриття ринку родючих земель лише 31% опитаних. Противники нововведення становлять помітну більшість – 49,1%.

На думку представників нинішнього уряду саме через мораторій в державі склався тіньовий ринок землі та розквіт корупційних схем. Відсутність же конкуренції призвела до катастрофічно низького рівня орендної плати.

Прихильники законопроекту наводять переваги нововведень. «Скасування мораторію на продаж землі торпедували виробники – від агрохолдингів до дрібних фермерів. Мотиви очевидні: із запровадженням ринку землі їм доведеться більше платити за оренду», – вважає експерт з аграрних питань Міжнародної фінансової корпорації Гайнс Штрубенгофф.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У відкритті ринку землі зацікавлені транснаціональні корпорації

На думку деяких фахівців запровадження ринку сприятиме зростанню вартості оренди земельних ділянок. Такої думки дотримується експерт Київської школи економіки Олег Нів’євський. «За моїми розрахунками, ціни на оренду зростуть за декілька років вдвічі», – прокоментував фахівець в українській редакції Deutsche Welle. Мова йде про середню ціну оренди, яка нині складає 60-80 доларів за гектар. Таким чином для власника паю у 3-4 гектари мова йде про збільшення річного доходу приблизно у двісті доларів. Нині таких господарів в країні нараховується близько 4 мільйонів.

Звучить захопливо. Та чи справдяться прогнози? До речі, для порівняння: у 2017 році середня вартість оренди одного гектара земель приватної форми власності в Угорщині становила 160 євро, у Болгарії — 240 євро, а в Нідерландах — 847 євро за гектар. Різниця відчутна.

У той же час мораторій хоча б офіційно не дає можливості іноземним компаніям експлуатувати природні ресурси на свій розсуд. Підхід та масштаби виробництва продукції, що застосовуються більшістю агрохолдингів, завдають катастрофічного впливу довкіллю. Орендарі не цураються використовувати шкідливі хімічні добрива та пестициди, монокультурність, вирощують ГМО-рослини, не задумуючись щодо важких наслідків. Як результат повна деградація грунтів, їх ерозія та втрата родючості, а також зниження біорізноманіття. Навряд чи зняття мораторію допоможе у вирішенні проблеми. Навпаки. Іноземні компанії, скупивши за безцінь родючі чорноземи, вижиматимуть з них максимум для отримання швидкого прибутку. І це проблема.

Щоправда, влада обіцяє забезпечити продаж землі лише вітчизняним агрохолдінгам. Однак, на практиці, ці перепони легко обходяться через оформлення на підставних осіб чи появу акціонерних товариств. Тобто, при особливому бажанні, іноземна компанія легко може стати власником сільськогосподарських угідь, призначених «лише для громадян України».

Економічні вигоди для держави теж викликають сумніви. Звичайно, продаж десятків мільйонів гектарів угідь принесе певні кошти. Однак, це буде разова акція, а не постійні надходження до бюджету. Після цього торгувати вже буде нічим.

Дискусії щодо вільного продажу землі не є суто українською проблемою. Ті ж самі процеси відбуваються і у Центрально-Східній Європі загалом. Нещодавно влада Хорватії заявила про свій намір подати запит в Європейську комісію з метою продовження семирічного мораторію на продаж сільськогосподарських земель іноземцям. Заборона діє з 2013 року – часу вступу держави до складу ЄС, і мала закінчитись у червні 2020 року.

Основна ідея прийняття мораторію лежить у захисті хорватських фермерів від глобальної конкуренції з боку їх європейських колег. Експерти попереджають про небезпеку потрапляння сільськогосподарських земель до рук великих сільськогосподарських і іноземних інвесторів. Причиною таких побоювань є і відносно низька ціна на землю у порівнянні з іншими державами-членами ЄС.

І в цьому питанні Хорватія не єдина. Законодавство Румунії, Словенії, Данії та країн Балтії має в законах положення які ускладнюють або унеможливлюють продаж землі. Спроби продовжити мораторій з боку Угорщини, Болгарії, Словаччини, Латвії та Литви спровокували Європейський парламент розпочати процедуру розслідування «через обмеження конкуренції».

Тут варто додати, найдешевші в країнах ЕС ціни за гектар земельних угідь складають 2809, 2735 та 1985 євро у Хорватії, Румунії та Естонії відповідно. А це на порядок дорожче ніж в Україні. У відповідь Володимир Зеленський привів маніпулятивну аналогію, порівнявши Україну з країнами Третього світу. «Наостанок, список країн, де немає ринку землі. Це Північна Корея, Таджикистан, Венесуела, Куба, Конго, Україна, вітаю», – саркастично перерахував Зеленський. Про те, що захист «аграрного суверенітету» притаманний і для європейських держав, він «забув» сказати.

Андрій Топчій