•  

​Чому росіяни вбили Качинського і чому Євросоюз мовчить

220
​Чому росіяни вбили Качинського і чому Євросоюз мовчить

Німецький інформаційний портал «Рецентр» (Recentr) повідомив, що 8 квітня виходить у світ в Німеччині нова книги дослідного журналіста Юргена Рота, чому росіяни вбили Качинського і чому країни Євросоюзу абсолютно не зацікавлені в розкритті цього теракту. Портал пише:

«Нова книга Юргена Рота:« Смоленськ, MH17 і путінська війна в Україні».

Тема нової викривальної книги Юргена Рота, очевидно, повинна залишатися в таємниці до її виходу в світ на початку квітня. На сайті видавництва Ullstein наводиться лише назва «збережена під замком справа S» (»Verschlussakte S"). На Amazon назва книги наводиться зараз повністю:

«Збережена під замком справа S: Смоленськ, MH17 і путінська війна в Україні» («Verschlussakte S: Smolensk, MH17 und Putins Krieg in der Ukraine»).

Фото обкладинки.

Дата випуску книги у світ відкладалася вже два рази; це може бути пов'язано з тим, що в книгу включалися свіжі дані щодо розвитку ситуації в Україні та Росії.

Для Дональда Туска і Ангели Меркель Смоленська авіакатастрофа була просто нещасним випадком. Для обох з них трагічний випадок усунув важливі політичні перешкоди в Європі.

Цікаво, що між ними обома існує старий зв'язок, який йде далеко в радянське минуле (Меркель була ватажком ленінського комсомолу в Радянській Зоні окупації Німеччини, а Путін служив там резидентом КГБ в Дрездені).

Чотири роки тому польський президент Качинський, його дружина і 95 представників еліти країни прямували на заходи, присвячені радянській різанині багатьох тисяч польських офіцерів у Катині. Нова самосвідомість Польщі, антиросійський курс і дистанціювання від ЄС померли разом з ними.

Ярослав Качинський ледь не опинився з ними на борту, разом зі своїм братом-близнюком. Його партія «Закон і справедливість» досі протестує проти, на їхню думку, маніпуляцій слідства у цій справі з боку росіян і уряду Дональда Туска.

Туск, згідно з наявними даними, вивчав у радянській Польщі історію і швидко висунувся в провідні фігури студентського руху 1980-х років. Великих перспектив кар'єрного росту за таке смутьянство офіційно не існувало, проте радянські перебіжчики вже в 1984 році повідомили про майбутній, інсценований крах Радянського Союзу.

Секретні служби СРСР були дуже успішні в розігруванні своїми агентами ролі опозиціонерів (вони це успішно роблять і донині), щоб шпигувати і для того, щоб пізніше дати можливість своїм шпигунам зробити кар'єру в пострадянській парламентській системі (той же Едельштейн-Жириновський, не кажучи вже про Явлінського, Меркель у Німеччині, Монгеріні в Італії та Євросоюзі, Туска («Оскар») у Польщі та Євросоюзі, Ягланда («Юрій») в Норвегії та Євросоюзі, Столтенберга («Стєклов») в Норвегії та НАТО і т.п.).

Туск наполегливо твердив, що Качинський сильно пошкодив відносинам Польщі з Німеччиною та Росією. При Туску на чолі Польщі росіяни були готові зняти заборону на імпорт різної польської продукції. Крім того, Туск переглянув позицію Польщі щодо відчуження більш тісного партнерства між Європейським Союзом і Росією.

Євразійська мегадержава від Лісабона до Владивостока була проектом мрії Володимира Путіна і впливових бюрократів у Брюсселі. Без Польщі та інших сусідніх країн цей проект міг бути похований.

Крім того, Туск дав зрозуміти, що він проти розміщення оборонної системи НАТО для захисту від російських атомних ракет. Під міжнародним тиском він погодився на компроміс з сильно скороченим оборонним щитом у Польщі.

Є ще не підтверджені досі звинувачення, що Туск під кодовою кличкою OSCAR (ОСКАР) був агентом східно-німецького «Штазі» (ось звідки йдуть тісні зв'язки Туска з Путіним) і агентом польської держбезпеки SB і зраджував людей з Руху «Солідарність».

Через кілька місяців після серпневих страйків 1980 Туск почав працювати журналістом і був обраний головою робочого комітету «Солідарності» у видавництві в Данцигу. Великий Рух «Солідарність» було більмом на оці для комуністичної партії та шляхом для шпигунства і підривної діяльності з боку влади в 1970-і й 1980-і роки.

В інтерв'ю у 2014 році агентству RecentR TV про свою останню книгу Юрген Рот сказав, що він хоче написати наступну книгу про Смоленську справу».

Відділ моніторингу