Цей день в історіі. 10 квітня

Події

1633 — банани, раніше не бачені в Англії, починають продаватися в лондонському магазині.

1710 — в Англії набрав сили прийнятий у 1709 році закон про авторське право — перший у світі.

1833 — вперше розпочали виробництво сірників. Вони були токсичними — до складу головки входив білий фосфор.

1841 — в Канаді засноване місто Галіфакс

1849 — американець Волтер Хант запатентував безпечну шпильку.

1864 — у Львові почав роботу перший професійний український театр «Руська бесіда».

1906 — вийшов у світ другий збірник розповідей американського письменника О. Генрі «Чотири мільйони».

1912 — англійський лайнер «Титанік» вийшов у своє перше й останнє плавання.

1917 — на нараді робітників і промисловців Донбасу схвалене рішення ввести 8-годинний робочий день

1925 — уперше опублікований роман Скотта Фіцжеральда «Великий Гетсбі»

1938 — ЦК КП(б)У прийняв постанову про реорганізацію української національної школи.

1940 — Ісландія відділилася від Данії.

1944 — день визволення Одеси в ході Одеської операції

1967 — винищувач МіГ-23 здійснив свій дебютний політ — це був перший радянський літак зі змінною геометрією крила

1985 — на екрани Франції вийшов фільм Люка Бессона «Підземка» з Ізабель Аджані й Крістофом Ламбером у головних ролях.

1990 — Том Вейтс виграв справу в чіпсів, компанія Doritos Chips використовувала у своїй рекламі голос, схожий на специфічний голос співака.

1992 — в Запоріжжі відкритий перший фестиваль мистецтв «Козацькому роду нема переводу».

1993 — дебютний й однойменний альбом гурту Suede дебютував на вершині британського чарта.

2010 — загибель президента Польщі Леха Качинського в авіакатастрофі під Смоленськом.

Народились

1583 — Гуго Гроцій, голландський юрист, державний діяч, один з основоположників міжнародного права.

1651 — Еренфрід Вальтер Фон Чирнхауз, німецький філософ, математик, експериментатор, винахідник європейської білої порцеляни.

1755 — Самуель Ганеман, німецький лікар, засновник гомеопатії

1766 — Джон Леслі, шотландський фізик-експериментатор і математик, першим запропонував метод одержання штучного льоду

1838 — Френк Стівен Болдуїн[ru], американський винахідник арифмометра й калькулятора.

1847 — Джозеф Пулітцер, американський журналіст, видавець, засновник журналістської Пулитцеровської премії

1865 — Джек Майнер, канадський натураліст, орнітолог, засновник фонду вивчення птахів.

1881 — В'ячеслав Прокопович, український громадський, політичний, державний діяч, педагог, історик, публіцист, член Центральної Ради, голова Ради народних міністрів Директорії УНР, виконуючий обов'язки Президента УНР в екзилі, автор наукових досліджень із історії Києва та сфрагістики. Помер 7 червня 1940 року.

1898 — Мстислав (Скрипник), український громадський та церковний діяч, Патріарх УАПЦ

1927 — Маршалл Воррен Ніренберг, американський біохімік і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року за розшифровку генетичного коду

1932 — Омар Шариф, американо-єгипетський актор («13-й воїн», «Ідальго»)

1933 — Віктор Близнець, український прозаїк

1935 — Нікола Кабіббо, італійський фізик

1936 — Юрій Чорний, український режисер («Жіночі радості й сум»)

1937 — Микола Андрійович Касьян, лікар-остеопат, академік НАНУ, заслужений лікар України

1938 — Борис Савченко, український режисер і актор («Меланхолійний вальс», «Легенда про безсмертя»)

1951 — Стівен Сігал, американський актор, режисер, сценарист і продюсер («В ім'я справедливості», «Наскрізні поранення»)

1959 — Брайан Сетцер, вокаліст, гітарист і засновник рокабіллі-гурту Stray Cats

1964 — Алан «Рені» Рен, англійський музикант, ударник групи The Stone Roses.

1979 — Софі Елліс-Бекстор, популярна британська виконавиця.

1981 — Ліз Маргарет, учасниця англійського поп-тріо Atomic Kitten.

1988 — Хейлі Джоел Осмент, американський кіноактор («Штучний розум», «Шосте чуття»).

1937 — Белла Ахмадуліна, поетеса.

1973 — Роберто Карлос, бразильський футболіст.

Померли

1995 — український мовознавець, поліглот Андрій Олександрович Білецький (*1911).

2010 — Лех Качинський, Президент Польщі (2005–2010)

2013 — Роберт Джеффрі Едвардс, британський фізіолог, нобелівський лавреат 2010 року за розробку технології штучного запліднення