Цей день в історіі. 31 січня

Події

1714 — імператор Петро I заснував у Петербурзі кунсткамеру — найстаріший музей Росії.

1729 — у Стамбулі видали першу надруковану арабським шрифтом книгу — тлумачний словник, який і досі вважається одним з найпопулярніших.

1747 — у Лондоні відкрилася перша клініка з лікування венеричних захворювань — госпіталь Lock.

1865 — хімік Дмитро Менделєєв захистив дисертацію «Про з'єднання спирту з водою». Умовна дата народження рецепта російської горілки.

1893 — у Патентному бюро США реєструють торгову марку Coca-Cola.

1941 — створено Київську кіностудію науково-популярних фільмів (з 1954 р. — Київнаукфільм)

1943 — оточена під Сталінградом німецька 6-а Армія капітулювала разом з генерал-фельдмаршалом Ф. Паулюсом.

1950 — Президент США Гаррі Трумен публічно оголосив про підтримку проекту розробки водневої бомби, зброї, яка теоретично в сотні разів потужніша, за атомні бомби, скинуті американцями на Хіросіму та Нагасакі під час 2-ї Світової війни.

1958 — здійснено запуск першого американського штучного супутника Землі «Експлорер-1», котрий встановив наявність навколоземного радіаційного поясу.

1961 — США провели запуск космічної ракети з шимпанзе на борту. Ракета на швидкості 8000 км/год піднялася на висоту 250 км над Землею. Шимпанзе повернулася на Землю без ушкоджень.

1999 — науковці з університету Алабама (США) одержали, на їх думку, неспростовні докази того, що вірус СНІДу бере свій початок у Африці, походить від шимпанзе і вперше перейшов до людей близько 50-ти років тому.

2009 — у Кенії принаймні 113 людей загинули й понад 200 осіб отримали поранення внаслідок займання розлитої нафти в районі міста Моло.

Народились

1543 — Токуґава Ієясу, засновник і перший сьоґун сьоґунату в Едо (Японія).

1715 — Гельвецій, французький літератор і філософ-матеріаліст.

1797 — Франц Шуберт, німецький композитор, автор близько 600 романтичних пісень і балад, 9 симфоній, 20 фортепіаних сонат («Незакінчена симфонія», «Зимовий шлях», «Форель», «Лісовий цар»).

1879 — Борис Савінков, російський терорист, один із лідерів партії есерів

1911 — Баба Ванга, болгарська ясновидиця, містик і травник.

1921 — Маріо Ланца, американський оперний співак (тенор) та актор («Великий Карузо», «Принц-студент», «Серенада») італійського походження.

1923 — Норман Мейлер, американський прозаїк, драматург, журналіст, сценарист і кінорежисер.

1929 — Месбауер Рудольф Людвіґ, німецький фізик, творець ефекту Месбауера.

1937 — Філіп Ґласс, американський композитор, автор опер, симфоній, фортепіанної і електронної музики; до його творів належать опери «Ейнштейн на пляжі», «Сатьяґраха», «Ехнатон».

1939 — Олександр Пороховщиков, російський кіноактор («Ворошиловський стрілець», «День народження Буржуя», «Діаманти для диктатури пролетаріату»).

1956 — Віра Глаголєва, російська кіноактриса («Не стріляйте в білих лебедів», «Вороги», «Щиро ваш»).

1981 — Джастін Тімберлейк, американський поп-музикант і актор («Шрек Третій», «Альфа Дог», «Соціальна мережа»).

Померли

1733 — Август II Фридерик (Фрідріх Сильний), польський король (1697–1706, 1709–1733) (* 1670).

1918 — Іван Пулюй, український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч.

1933 — Джон Голсуорсі, англійський письменник, лауреат Нобелівської премії

1949 — Олекса Гасин, полковник, шеф головного штабу УПА, загинув у Львові.

1966 — Дірк Брауер, голландсько-американський астроном.

1956 — Алан Мілн, англійський письменник, батько Вінні Пуха (*1882).

2011 — Джон Баррі, англійський композитор, автор музики до «Бондіани»