Цей день в історії. 18 грудня

Події:

1104 — Никифор І був призначений керувати Київською Митрополією.

1865 — після ратифікації необхідними трьома чвертями штатів, 13-у поправку до Конституції США про заборону рабства офіційно проголосили частиною основного закону країни.

1890 — у Лондоні відкрили першу у світі підземну електрифіковану залізницю (метрополітен). Перед тим поїзди метро рухали паровози.

1892 — у Санкт-Петербурзі відбулась прем'єра балету Петра Чайковського «Лускунчик».

1917 — Декрет Раднаркому РРФСР про визнання незалежності Фінляндії.

1917 — у Києві відкрито Українську державну академію мистецтв, першим її ректором став графік Георгій Нарбут.

1920 — Раднарком УРСР ухвалив постанову «Про облік музичних інструментів» — один із нормативних актів, за якими переслідували кобзарів.

1940 — в Третьому Рейху затвердили директиву № 21 («план Барбаросса» — кодова назва плану нападу Німеччини на СРСР).

1941 — американський Конгрес запровадив цензурування усієї інформації, що входить або виходить за межі країни. Відповідальність за виконання рішення поклали на директора агентства Associated Press Байрона Прайса.

1942 — вступ радянських військ у межі України.

1957 — ЦК КПУ видав постанову про видання Української радянської енциклопедії.

1958 — американці провели перший сеанс передачі голосу через супутник.

1972 — президент США Річард Ніксон віддав наказ про бомбардування Північного В'єтнаму. Операція тривала 11 днів, загинуло 1600 цивільних людей.

1991 — Незалежність України визнала Вірменія.

1998 — вперше за 130 років Палата представників Конгресу США почала слухання з імпічменту американського президента — Білла Клінтона (за неправдиві свідчення у ході сексуального скандалу з Монікою Левінскі).

2007 — Юлія Тимошенко стала прем'єр-міністром України. На пленарному засіданні Верховної Ради України за неї віддали голоси 226 народних депутатів України від парламентської коаліції БЮТ та НУ-НС.

2008 — спекуляції на валютному ринку України досягли верху: слідом за міжбанком курс гривні в обмінних пунктах опустився до позначки близько 9,50—10,20 за долар.

Народилися:

1892 — Куліш Микола Гурович, український письменник, режисер, драматург.

1876 — Холодний Петро (старший), маляр-імпресіоніст з нахилом до ліризму і неовізантист, за фахом фізик-хімік.

1908 — Косач Юрій, український письменник, небіж Лесі Українки.

1912 — Чмутіна Наталія Борисівна, Народний архітектор УРСР, Професор Української академії мистецтв.

1913 — Брандт Віллі, німецький та європейський політик, канцлер ФРН (1969–1974), лауреат Нобелівської премії миру (1971).

1921 — Юрій Нікулін, російський кіноактор («Операція „И“», «Кавказька полонянка», «Діамантова рука»), телеведучий та клоун.

1931 — Михайлина Коцюбинська, український філолог та літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників.

1935 — Віктор Васильович Скопенко, український хімік-неорганік, ректор Київського університету (1985–2008), академік НАНУ, Герой України.

1946 — Стівен Спілберг, американський кінорежисер, продюсер, лауреат «Оскара» («Список Шиндлера», «Люди в чорному», «Врятувати рядового Райана», «Термінал», «Щелепи»).

1963 — Бред Пітт, американський кіноактор («Власність диявола», «Інтерв'ю з вампіром», «Троя», «Містер і місіс Сміт»), продюсер.

1967 — Микола Рудьковський, український політик, бізнесмен і управлінець.

1969 — Хосе Сантьяго Каньїсарес, іспанський футболіст, воротар, Олімпійський чемпіон 1992 року, чотириразовий чемпіон Іспанії, переможець Ліги чемпіонів 1998, володар Кубка УЄФА.

1980 — Крістіна Агілера, американська поп-співачка, володарка п'яти премій «Греммі».

Померли:

1724 — Павло Полуботок, український гетьман, помер у Петропавлівському казематі, де перебував за те, що прагнув здобути незалежність для України.

1737 — Антоніо Страдіварі, знаменитий італійський майстер смичкових інструментів. Виготовив близько 1200 скрипок, половина з яких збереглася до сьогодні.

1890 — Григорій Данилевський, український російськомовний письменник і публіцист.

1920 — Маттіас Йокумссон, національний поет Ісландії та автор ісландського державного гімну (*1835).

1941 — Бадаєва Марія Василівна, українська радянська підпільниця.

1975 — Добжанський Теодосій, український та американський біолог-генетик, професор Колумбійського університету.

2002 — Гнатишин Роман, канадський політик українського походження.

2011 — Вацлав Гавел, чеський драматург і останній президент Чехословаччини.