Цей день в історії. 4 грудня

Події

771 — після смерті брата 27-літній Карл Великий став одноосібним правителем Франкського королівства.

1563 — завершився Тридентський собор Католицької Церкви, який з перервами засідав протягом 18 років.

1638 — після поразки козацького повстання під проводом Я. Остряниці і Д. Гуні козацька рада ухвалила в урочищі Маслів Став «Ординації Війська Запорізького реєстрового».

1674 — французькі єзуїти заснували місто Чикаго (тепер США).

1735 — будівля на Даунінг Стріт, 10 у Лондоні стала офіційною резиденцією британського прем'єр-міністра і має цей статус досі.

1791 — вийшов перший номер найстарішої недільної газети Британії Observer.

1808 — Наполеон скасував Інквізицію в Іспанії.

1918 — президент США Вудро Вільсон відплив до Європи для участі у Версальській мирній конференції. Це перший випадок, коли найвища посадова особа Штатів виїхала за межі країни.

1925 — у Харкові вийшов друком перший номер газети «Комсомолець України» (з 1943 р. — «Молодь України»).

1938 — у Хусті відбувся І з'їзд «Карпатської Січі», воєнізованої організації, створеної на Закарпатті членами ОУН.

1939 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між УРСР і БРСР, за яким Україна втратила Берестейщину

1939 — указом Президії Верховної Ради СРСР у складі України були створені Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Волинська та Рівненська області.

1941 — у Москві підписано радянсько-польську декларацію про дружбу та взаємодопомогу, чим лондонський еміграційний уряд фактично визнав радянську окупацію Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року

1941 — у Семипалатинську (Казахстан) розпочав творчу діяльність евакуйований із Києва український академічний драматичний театр імені І.Франка.

1946 — у Москві на заводі малолітражних автомобілів (згодом АЗЛК) зібрали перший легковий автомобіль, «Москвич-400».

1963 — у Чернігові запустили першу чергу камвольно-суконного комбінату (тоді найбільшого в СРСР)

1970 — Президія Верховної Ради СРСР видала указ про нагородження міста Харків орденом Леніна

1979 — відкрита станція Київського метрополітену «Піонерська» (сучасна «Лісова»).

1987 — поновив роботу 3-й енергоблок Чорнобильської АЕС.

1987 — Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову «Про обмеження прописки кримських татар у ряді населених пунктів Кримської області та Краснодарського краю».

1989 — Генеральна Асамблея ООН схвалила Міжнародну конвенцію про боротьбу з вербовкою, використанням, фінансуванням і навчанням найманців.

1989 — у Москві керівники Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі та СРСР засудили введення їхніх військ до Чехословаччини в серпні 1968 р.

1991 — незалежність України визнала Литва і Латвія.

1992 — IV Всеукраїнський з'їзд Народного Руху України перетворив НРУ на політичну партію, а її головою обрав В'ячеслава Чорновола

1995 — компанії Netscape і Sun у співробітництві ще з десятком софтверних вендорів анонсували створення мови програмування JavaScript, призначеної для перетворення традиційних статичних вебсторінок в динамічні інтерактивні документи, здатні більш повно задовільнити інтереси користувачів інтернету.

1996 — з мису Канаверал запущено автоматичну космічну станцію Mars Pathfinder, яка 4 червня 1997 року доправила на поверхню Марса спеціальний самохідний пристрій для збирання зразків марсіанського ґрунту

1997 — в Оттаві 125 країн підписали Конвенцію про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін і про їх знищення. Серед країн, що відмовилися підписати цей документ, були Китай, Росія, США

2007 — головою Верховної Ради України обрали представника НУ-НС Арсенія Яценюка (перед тим — міністра закордонних справ України).

Народились

1795 — Томас Карлайл, англійський публіцист, історик, філософ (†1881).

1866 — Василь Кандинський, видатний російський живописець і графік.

1875 — Райнер Марія Рільке, видатний австрійський поет («Нові вірші», «Дуїнські елегії», «Сонети до Орфея») (†1926).

1878 — Олександр Олесь, український письменник, поет і громадський діяч («З журбою радість обнялась»).

1884 — Катарина Сусанна Прічард, австралійська письменниця та поетеса (†1969).

1892 — Франсіско Франко, іспанський генерал і політик, глава держави і верховний каудільйо Іспанії.

1898 — Степан Кожум'яка, український інженер-мостобудівник, автошляховик, філолог, публіцист, дисидент, громадський діяч (†1989).

1908 — Алфред Герші, американський біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1969 року («за відкриття, що стосуються механізму реплікації та генетичної структури вірусів») (†1997).

1913 — Роберт Адлер, американський винахідник, один з розробників телевізійного пульта дистанційного керування, автор великої кількості патентів.

1922 — Жерар Філіп, французький актор (знявся у фільмах «Фанфан Тюльпан», «Червоне й чорне», «Пармський монастир»). (†1959)

1928 — Джеймс Ловелл, американський астронавт (1965, 1966, 1968, 1970), перша людина, яка облетіла Місяць («Аполлон-8», 1968).

1932 — Олег Семенович Тимошенко, український хоровий диригент, педагог, народний артист України, ректор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, президент Асоціації діячів музичної освіти та виховання.

1954 — Григорій Гладій, український кіноактор.

1963 — Сергій Бубка, український спортсмен, один із найвидатніших атлетів-стрибунів ХХ ст., багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу, Європи, Олімпійських ігор.

1982 — Нік Вуйчіч, мотиваційний тренер, людина без кінцівок.

Померли

1131 — Омар Хайям, персько-таджицький поет, математик, філософ (нар. 1048).

1679 — Томас Гоббс, англійський філософ (нар. 1588).

1798 — Луїджі Ґальвані, італійський фізик і фізіолог, один із засновників вчення про електрику (нар. 1737).

1935 — Шарль Ріше, французький фізіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (нар. 1850).

1976 — Бенджамін Бріттен, англійський композитор.

1993 — Френк Заппа, американський рок-музикант (нар. 1940).

2002 — Натарова Параска, найстаріша жителька Харкова й України померла на 117-му році життя. Ця жінка до останніх своїх днів вела активний спосіб життя. У свої 116 років вона була в здоровому розумі, лише погано бачила й пересувалася.

2009 — В'ячеслав Тихонов, радянський російський актор, Народний артист СРСР, виконавець ролі Ісаєва-Штірліца.