Чи дозволять «Еху» в Україні «вєника» зв'язати
Треба признаватися, сайт «Еха Москви» ми переглядаємо регулярно і зацікавлено. Суттєво розширюють кут зору на світ і його спаскуджену частину талановиті завсідники «Еха» Нєвзоров, Латиніна, Биков, Пархоменко, Альбац, Шендерович, вже сливе наш Ганапольський. Хіба що у декого з них інколи трохи буває розмитою загалом проукраїнська позиція.
Існує думка, що «Ехо Москви» Олексія Вєнєдіктова (відомого й як просто «Вєнік») тримається в зачищеному інформаційному просторі РФ не стільки газпромівськими грошима – стовп путінської Росії «Газпром» є одним з основних акціонерів медіа-ресурсу – а, передовсім, давніми і міцними зв'язками головного редактора з впливовими колами поблизу і всередині Кремля. Сам Олексій Олексійович неодноразово хвалився віскарними застіллями чи й не з «озерними» фігурами.
Якби не оцей «блат», одіозну радіостанцію Вєнєдіктова з її постійними і доволі гострими антипутінськими ескападами причинили б давно з усіма її авторами «Особливих мнєній». Тá фірма і не таких «вєників» в'язала.
З вашого, панове, дозволу, наша думка: «Ехо» ‒ не терплять, його – демонструють. Як аргумент взірцевої свободи слова. Десь на рівні отакого: «ви (себто, ми – українці), влаштували полювання на медведчуківських відьом 112 Україна, Ньюс Ван, ZIK, а нам (себто, їм – сповідникам демократичних цінностей) закрити «Ехо» у голові не вкладається! Отож і доводиться недопалку, згнітивши щуряче серце, вислуховувати не вельми приємні речі від Нєвзорова та Шендеровича.
З притаманною великоросам безапеляційністю, читай – нахабством, господін Вєнєдіктов під час недавнього перебування у Києві з намірами відкрити тут бюро радіостанції заявив, що плани про «трансляцію української точки зору на Росію будуть реалізовані, попри верески і крики».
Чи потрібна філія «Еха» в Україні? Ні. Страхітливі результати виборів Зе і його слуг в умовах війни з агресором дещо коригують наші, принаймні, уявлення про свободу слова. Місцевий плебс, вигодуваний на генітальній продукції 95-го кварталу, буде читати і слухати на «Ехо Москви на Україні» не Латиніну, Макаревича чи навіть не завжди послідовного Бєлковського, а українофоба у термінальній стадії Горного, пришелепкуватого Маркова, путінку Канделакі і «журналіста із Києва» Юрія Шеляженка.
Відтак у нас філія московського «Еха» ‒ не на часі. Достатньо безперешкодного виходу на його головний сайт тим цікавим, котрі здатні розрізнити виконання «У кохання, як у пташки, крила» Хабанери Кармен Марією Каллас і пісюном Володимира Зеленського.
Вадим Демиденко
