До такого рішучого кроку депутата зінківської районної ради, керівника інформаційно-консультаційного центру із захисту прав людини Олексія Карпенка спонукала ситуація, яка склалася у самій районній раді. Адже загалом, на думку депутата, тут і надалі сподівалися працювати так, ніби в країні нічого не трапилося. Ніби й не було Майдану, ніби люди нічого не вимагали, ніби досі всім і вся керує ПР…
Тому Карпенко й вимагав скликання позачергової сесії районної ради, яка б розглянула актуальні питання сьогодення, суспільні вимоги людей, дала б оцінку ситуації і окремим керівникам… А ще – розширення президії райради за рахунок керівників новостворених фракцій, переобрання кількох голів постійних комісій та обрання заступника голови ради «для відновлення певної рівноваги і представництва у владі», оскільки рада обралася в умовах “ручного” правління Януковича і його команди. Вимагав депутат і створення нової, не “ручної” громадської ради, публічних звітів керівництва району перед громадою тощо.
Однак більшість у районній раді і її керівництво свого колегу вперто ігнорували. Тому й удався депутат до такого відчайдушного кроку. Але лише після семи днів голодування у самій сесійній залі, коли справа набула розголосу не лише в районі, але й за його межами, Карпенка зрештою почули і зважили на його вимоги. Поки що лише деякі…
«Ми із Олексієм Івановичем знайшли компроміс по деяких питаннях, тому його голодування завершилося. Усі пункти вимог розглядатимемо поступово, усе ж відразу не вирішується, – прокоментував ситуацію голова районної ради Андрій Рис