Дзвін Пам’яті пролунав сім разів…
В Міністерстві оборони вшанували загиблих Українських захисників і захисниць
Сьогодні, 22 лютого, в Міністерстві оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників і захисниць України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.
У заході взяли участь близькі та родичі полеглих Героїв, представники керівництва Міністерства оборони України, офіцери та працівники структурних підрозділів оборонного відомства, Генерального штабу ЗС України, військовослужбовці Київського гарнізону.
Дзвін Пам’яті пролунав сім разів …
Цього дня у 2015 році, захищаючи Україну на Сході України загинули:
Солдат ВАКОЛЮК Володимир Павлович
Володимир Ваколюк - мобілізований, з серпня 2014 року. Навідник, 79-та окрема аеромобільна бригада, батальйон «Фенікс».
22 лютого 2015-го загинув під час вогневого зіткнення із засадою терористів біля населеного пункту Широкине.
Без Володимира залишились батьки та сестра
Доброволець КОЛЄСНІКОВ Дмитро Вадимович
Дмитро Колесніков - з початком подій Євромайдану був активним учасником Революції гідності. Дмитро став членом Володимир-Волинського міського осередку Правого Сектору, а з грудня 2014 року став бійцем Добровольчого українського корпусу.
Ніби передчуваючи недобре, мати молодого бійця сховала його документи, щоб не допустити його на війну. Не зважаючи на перешкоди, після підготовки на базі «Десна» Дмитро відбув на фронт.
Був бійцем 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК, брав участь в обороні Донецького аеропорту. 2
2 лютого в районі селища Піски біля Донецька Дмитро Колєсніков загинув після прямого попадання танкового снаряду в приміщення, де перебували бійці ДУКу. Тоді ж поліг Дмитро Ломей, ще 5 зазнали поранень.
Вдома у молодого героя залишились батьки та сестра
Солдат КРЕВОГУБЕЦЬ Ярослав Іванович
Ярослав Кревогубець - солдат, 81-а окрема аеромобільна бригада — 90-й окремий аеромобільний батальйон.
Брав участь у боях за Донецький аеропорт. 22 лютого 2015-го загинув у бою під Донецьком.
Вдома лишились батьки.
Доброволець ЛОМЕЙ Дмитро Вікторович
Дмитро Ломей - у 2014 році, пфісля побиття студентів, приїхав до Києва, брав активну участь у подіях Революції Гідності.
Від серпня 2014-го — боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», до якого пішов впотай від родини. Дружина вважала, що Дмитро поїхав на заробітки — адже сім'я жила не багато. Аж поки якось, розмовляючи з чоловіком по телефону, не почула вибухи.
Загинув у ніч з 22 на 23 лютого 2015 року поблизу селища Піски під час артилерійського обстрілу з боку російських терористів, від влучення снаряду завалилась стіна, загинуло двоє бійців — Дмитро Ломей та Дмитро Колєсніков, ще 5 зазнали поранень. Дмитра спершу контузило, за другим вибухом винесло разом зі стіною та прикидало уламками.
Залишилася дружина Надія та двоє синів, Святослав 2010 і Артур 2012 р.н.
Старший сержант СУХАЦЬКИЙ Леонід Андрійович
Леонід Сухацький - 28 серпня 2014-го пішов добровольцем на фронт, командир танку 17-ї окремої танкової бригади. В грудні побував у відпустці, став головним героєм випуску програми телеканалу 1+1 «Хоробрі серця». Терористи називали його танк «чорна смерть», на його рахунку 3 підбиті бойові машини — за 2 місяці оборони Маріуполя.
22 лютого 2015-го близько 15:00 на трасі Донецьк-Маріуполь поблизу пам'ятного знака Сталевару під Маріуполем автомобіль «УАЗ» з військовими перекинувся — водій не впорався з керуванням, автомобіль виїхав за межі проїжджої частини.
Лишилися дружина й донька.
У 2018 році загинув:
Сержант СЕРБІН Ілля Тарасович
Ілля Сербін - спочатку воював у складі 54-го батальйону, згодом — 131-го. Пройшов бої за Чермалик, Павлопіль, Гранітне (штольня). 2015 року одружився. Служив за контрактом у 25-му батальйоні; сержант. 2017 вступив на заочну форму навчання до НПУ ім. Драгоманова, факультет психології.
22 лютого 2018 року біля смт. Луганське (Бахмутський район) під час обстрілу терористами з гранатомету зазнав поранення в шию, несумісне з життям.
Без чоловіка лишилася Юлія Микитенко — також військовослужбовець ЗСУ.
Цього дня у 2021 році загинув:
Старший солдат ПЕТРАУСКАС Сергій Сігітасович
Сергій Петраускас - був учасником двох Майданів: Помаранчевої революції та Революції гідності, член Всеукраїнського об'єднання «Майдан».
В березні 2014 року мобілізований, служив у 2-му взводі 6-ї роти 2-го батальйону 1-ї окремої танкової бригади. Навчання проходив під Миргородом.
Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей з 2014 року, учасник боїв за Луганський аеропорт, Авдіївку, на Світлодарській дузі. В цій же бригаді, спочатку сапером, пізніше розвідником, служив і молодший брат Олександр, котрий пішов добровольцем.
Після фронту Сергій служив за контрактом у Ічнянському райвійськкоматі, в жовтні 2020 року уклав контракт із 72-ю окремою бригадою.
Загинув 22 лютого 2021 року, поблизу шахти «Бутівка», під час ворожого обстрілу позицій Збройних сил.
Залишилися мати, дружина, дві доньки та син.
Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання.
Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!
