Дзвін Пам’яті пролунав тридцять один раз…
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників і захисниць
Сьогодні, 31 січня, в Міністерстві оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників і захисниць України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.
У заході взяли участь близькі та родичі полеглих героїв, представники керівництва Міністерства оборони України, офіцери та працівники структурних підрозділів оборонного відомства, Генерального штабу ЗС України, представники НГУ, військовослужбовці Київського гарнізону. Також, в урочистих заходах взяли участь міністр оборони України Олексій Резніков та Міністр національної оборони Канади пані Аніта Ананд.
Дзвін Пам’яті пролунав тридцять один раз ...
Цього дня у 2015 році, захищаючи Україну на Сході України загинули:
Старший солдат АНТОНЕНКО Павло Леонідович
Павло Антоненко - мобілізований на початку вересня 2014-го, старший солдат, 43-я окрема артилерійська бригада.
31 січня 2015-го загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» поблизу Гродівки.
Без сина лишилася мама.
Солдат БАТУРІН Олександр Валентинович
Олександр Батурін - мобілізований 17 червня 2014-го військовим комісаріатом Святошинського району до навчального центру «Десна» на 45 днів, у зоні бойових дій з серпня 2014-го; навідник-оператор 2-ї роти танкового батальйону, 30-та окрема механізована бригада.
Загинув 31 січня у бою поблизу селища Чорнухине.
Перебував у списках зниклих безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК.
Без Олександра лишились батьки та сестра.
Капітан БАШНЯК Роман Васильович
Роман Башняк - мобілізований 31 липня 2014-го Липовецько-Погребищенським об'єднаним районним військовим комісаріатом Вінницької області, капітан, командир взводу 3-ї роти танкового батальйону, 30-та окрема механізована бригада.
26 січня 2015-го капітан Башняк із побратимами виходили із Дебальцевого у напрямі Артемівська, надійшов наказ повернутись на підмогу. На зворотньому шляху поступився в евакуаційній техніці місцем молодому чоловіку, у якого двійко малих дітей. При відході з Дебальцевого танкову групу весь час обстрілювали, прорвались тільки 3 одиниці техніки, в тому числі й Т-64, командиром якого був капітан Башняк, він зазнав контузії. Загинув 31 січня в бою поблизу селища Чорнухине.
Довгий час вважався зниклим безвісти. У травні родина Башняків отримала підтвердження ДНК-експертизи та з'ясувала, що Романа поховали з почестями 7 березня у Тячеві — як бійця Романа Козичка.
Перепохований 23 липня 2015 року в селі Новофастів.
Лишилися батьки, брат, дружина, донька 1996 р.н.
Старший солдат БЄЛЯЄВ Сергій Володимирович
Сергій Бєляєв - старший кулеметник БТР, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Папа».
31 січня 2015-го загинув поблизу міста Вуглегірськ під час виконання службово-бойового завдання по вивезенню поранених вояків. Тоді ж полягли молодші сержанти Костянтин Ковальов, Кадир Магомедов, солдат Сергій Мякотін, ще 11 зазнали поранень. Сергій Беляєв до останнього займався порятунком поранених.
Без батька лишилось двоє синів.
Солдат БОБУРОВ Руслан Юрійович
Руслан Бобуров - кулеметник, боєць 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар».
Загинув 31 січня 2015 р. під час обстрілу з РСЗВ «Град» ТЕС у місті Щастя, Луганської області .
Старший солдат ВЕРБЕЦЬКИЙ Роман Васильович
Роман Вербецький - 2014 року добровольцем мобілізований, старший солдат 30-ї окремої механізованої бригади, командир бронетранспортера.
Загинув 31 лютого 2015-го під час артилерійського обстрілу терористами поміж населеними пунктами Чорнухине та Рідкодуб у боях за Дебальцеве. Був у списку загиблих, вивезених волонтерами із зони боїв.
Без Романа лишились мама і два брати.
Солдат ВОЛОШИН Ігор Олексійович
Ігор Волошин - мобілізований у серпні 2014-го, гранатометник, 30-та окрема механізована бригада.
Загинув 31 січня 2015-го у бою поблизу селища Чорнухине. Тіло вдалося забрати з поля бою лише наприкінці лютого.
Залишилося двоє синів — 1989 р.н. та 2005 р.н.
Старший солдат ВОРОПАЙ Василь Васильович
Василь Воропай - мобілізований до лав ЗСУ 4 вересня 2014 до 43-ї артилерійської бригади. Загинув 31 січня 2015 під час обстрілів російськими силами смт Гродівка Красноармійського району Донецької області.
Залишилися дружина та двоє дітей.
Солдат ГРИГОРИШИН Михайло Васильович
Михайло Григоришин - у 2012 році пішов служити в десантні війська, планував працювати в міліції. З початком війни на Сході служив у 51-ій, у жовтні його перевели в 128-у бригаду. 25 листопада бригаду перекинули під Чорнухине (Попаснянський район, Луганська область).
31 січня 2015 співслужбовці бачили, як під час обстрілу поблизу Чорнухиного, Михайло впав, але до нього не можна було дістатися через бойові дії. Рідні довгий час сподівалися, що він живий, але 13 квітня їм повідомили, що результати ДНК-експертизи підтвердили смерть Михайла.
Залишилися батьки Василь Михайлович і Ганна Василівна, 15-річна сестра Аліна.
Солдат ДІДУХ Володимир Васильович
Володимир Дідух - мобілізований до війська в серпні 2014 року. На різдвяні свята приїжджав додому на ротацію. У зоні АТО служив водієм-санітаром, разом з медиками перевозив у швидкій поранених.
Загинув 31 січня 2015 під час обстрілу з танку взводного опорного пункту «БАЛУ».
Старший солдат ДМИТРІВ Святослав Сергійович
Святослав Дмитрів - весною 2014-го закінчив строкову службу, восени мобілізований, солдат, 3-й окремий танковий батальйон «Звіробій» — 169-й навчальний центр Сухопутних військ.
Служив кухарем. 31 січня 2015-го загинув під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій в районі Ясинуватої. Віз провізію на передову воякам, гарматний снаряд влучив в БМП, у якому знаходився Святослав.
Без єдиного сина зосталася мама, без онука — бабуся, без брата — двоюрідна сестра Софія, родина.
Лейтенант ДОВГИЙ Олег Іванович
Олег Довгий - у липні 2010 року вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ та розвідки. У 2012 році, у зв'язку з переведенням факультету, продовжив навчання у Одесі. У 2014 році закінчив факультет високомобільних десантних військ та розвідки Одеської військової академії.
Заступник командира гірсько-піхотної роти по роботі з особовим складом, 15-й гірсько-піхотний батальйон.
31 січня 2015 року перебував на блокпосту поблизу Чорнухиного. У той день підрозділи російських окупаційних військ при підтримці 3 танків та артилерії розпочали наступ на взводно-опорний пункт «Віталій». Лейтенант Довгий надавав допомогу пораненим побратимам — Михайлу Григоришину та Сергію Матусевичу. Загинув від кулі снайпера, надаючи їм допомогу. Обидва вояки також загинули в цьому бою.
Без Олега лишились батьки та сестра.
Солдат ЖЕРЕБИЛО Вадим Володимирович
Вадим Жеребило - з початком військових дій на сході України пішов добровольцем у лави батальйону «Айдар». Під час одного з боїв отримав поранення, але від госпіталізації відмовився.
Загинув 31 січня 2015 року внаслідок розриву снаряду під час виконання бойового завдання по охороні ТЕЦ міста Щастя Новойдарського району Луганської області.
Молодший сержант КОВАЛЬОВ Костянтин Георгійович
Костянтин Ковальов - Начальник поста збору та обробки інформації, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Гера».
31 січня 2015-го загинув поблизу міста Вуглегірськ під час виконання службово-бойового завдання по вивезенню поранених вояків.
Старший сержант КОВАЛЬЧУК Юрій Анатолійович
Юрій Ковальчук - заступник командира БМП 30-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 31 січня 2015 року поблизу селища Чорнухине (Попаснянський район Луганська область), згорівши в БМП. Впізнаний за експертизою ДНК.
Солдат КОПИЦЯ Олександр Вікторович
Олександр Копиця - восени 2014-го покинув роботу фармацевта та вирушив на фронт добровольцем. Водій, 1-ше відділення 2-го взводу 3-ї роти, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Дадді».
31 січня 2015-го загинув у бою під Вуглегірськом під час виконання службово-бойового завдання з вивезення поранених вояків з-під обстрілу, у нерівному бою захищав до останнього поранених; тоді ж поліг солдат резерву Андрій Реута. Терористи замаскували танки в посадці на околиці міста й обсріляли практично впритул український броньовик з відстані 30 метрів. За свідченням учасників бою, Олександра розірвало навпіл.
Без Олександра лишились дружина Людмила, дочка 1999 р. н., син 2009 р. н.
Молодший сержант КРАВЧЕНКО Євгеній Анатолійович
Євгеній Кравченко - призваний за мобілізацією 24 квітня 2014-го, командир відділення — командир БМП 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1».
З травня-червня 2014-го брав участь в бойових діях на сході України, зокрема, боях за Дебальцеве.
31 січня 2015-го у бою 1302 на блокпосту міста Вуглегірськ зазнав поранення, несумісного з життям. Під час евакуації до Артемівської лікарні помер від значної втрати крові.
Без сина лишились батьки.
Молодший сержант ЛИМАРЬ Олександр Миколайович
Олександр Лимарь -з серпня 2014-го — доброволець, механік-водій танка, 30-та окрема механізована бригада.
В середині січня 2015 року підрозділ переведений під Дебальцеве. 31 січня 2015-го загинув поблизу селища Чорнухине. Тоді ж загинули командир танка капітан Роман Башняк та солдат-навідник Олександр Батурін.
Довгий час вважався зниклим безвісти. Упізнаний після двох експертиз ДНК.
Молодший сержант МАГОМЕДОВ Кадир Кримханович
Кадир Магомедов - з липня 2014-го доброволець, старший кулеметник БТР 1-ше відділення 2-го взводу 1-ї роти, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Карат».
31 січня 2015-го загинув поблизу міста Вуглегірськ під час виконання службово-бойового завдання з вивезення поранених вояків. Тоді ж полягли молодші сержанти Костянтин Ковальов, солдат Сергій Мякотін, Сергій Беляєв, ще 11 зазнали поранень.
Без Кадира лишились дружина, син 1998 р. н.
Солдат МАРЧЕНКО Олексій Вікторович
Олексій Марченко - мобілізований на початку весни 2014-го, стрілець, 30-та окрема механізована бригада.
31 січня 2015-го під Дебальцевим бійці на БМП потрапили під мінометний обстріл, Олексій Марченко помер від численних важких поранень.
Без Олексія лишились дружина та донька.
Старший солдат МАТУСЕВИЧ Сергій Андрійович
Сергій Матусевич - старший сапер, 15-й гірськопіхотний батальйон.
Загинув 31 січня 2015-го при обстрілі терористами блокпосту біля Чорнухиного. Є свідчення, що був поранений у голову, непритомним залишився на окупованій території.
Солдат МЯКОТІН Сергій Павлович
Сергій Мякотін - доброволець, на фронт Сергій пішов разом із братом, воював спочатку в ДУК «Правий сектор», потім приєднався до батальйону «Донбас». Розвідник, 5-те відділення 3-го взводу 3-ї роти, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Твердий».
31 січня 2015 загинув поблизу міста Вуглегірськ під час виконання службово-бойового завдання з вивезення поранених вояків. Тоді ж полягли молодші сержанти Костянтин Ковальов і Кадир Магомедов, солдат Сергій Беляєв, ще 11 зазнали поранень. Сергій Мякотін забезпечував прикриття підрозділу та допомагав евакуювати поранених з поля бою.
Молодший сержант НИЩИК Руслан Петрович
Руслан Нищик - під час війни Молодший сержант, 30-а окрема механізована бригада.
6 лютого 2015-го загинув під Дебальцевим під час артилерійського обстрілу терористів поблизу селища Рідкодуб.
Вдома лишилися мама Галина Григорівна і сестра Наталія.
Молодший сержант ПОНОМАРЕНКО Микола Миколайович
Микола Пономаренко - був командиром самохідної артилерійської установки 2С7 «Піон». Загинув 31 січня 2015 під час обстрілів російськими силами смт Гродівка Красноармійського району Донецької області
Залишились батьки, дружина, 5-річна донька та 3-річний син.
Сержант ПРОШАК Андрій Васильович
Андрій Прошак - у травні 2012 року призваний на військову службу до Збройних сил України. Після проходження служби, звільнився у запас і працював у системі охоронних структур.
Внаслідок Російської збройної агресії проти України 2 березня 2014 року мобілізований до 5 батальйону «Прикарпаття». Після розформування підрозділу продовжив службу в 128-й гірсько-піхотній бригаді на посаді стрільця-помічника гранатометника.
У ніч на 31 січня група бійців, у якій був Андрій, покинула опорний пункт для евакуації поранених із зони активних бойових дій Нікішине — Рідкодуб у напрямку Дебальцевого. У дорогу вирушили дві бойові машини піхоти, які дорогою потрапили у засідку в якій загинув Андрій Прошак.
Солдат РЕУТА Андрій Олександрович
Андрій Реута - до війська пішов із власної волі. Служив у добровольчому батальйоні «Донбас».
Загинув Андрій 31 січня 2015 року поблизу міста Вуглегірськ Донецької області в ході виконання службово-бойового завдання. Поспішаючи з Дебальцевого на допомогу побратимам, хлопці натрапили на ворожу засідку. Терористи замаскували танки у посадці на околиці міста та обстріляли практично впритул український броньовик з відстані 30 метрів.
Молодший сержант САДОВЕЦЬ Віктор Анатолійович
Віктор Садовець - на фронт пішов добровольцем. Молодший сержант, 30-та окрема механізована бригада.
Загинув 31 січня 2015-го у бою поблизу селища Чорнухине. Перебував у списках зниклих, ідентифікований в Дніпропетровську серед загиблих за експертизою ДНК.
Лишилися батьки та сім'я.
Солдат ЧЕРЕПАХА Олександр Іванович
Олександр Черепаха - 21 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-помічником гранатометника 30-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0409 (польова пошта В2731), місто Новоград-Волинський Житомирської області).
З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Учасник боїв за місто Дебальцеве Донецької області.
31 січня 2015 року солдат Черепаха загинув під час мінометного обстрілу поблизу селища міського типу Чорнухине Попаснянського району Луганської області. З того часу військовослужбовець вважався зниклим безвісти.
У лютому 2015 року тіло Олександра Черепахи разом з тілами інших загиблих у боях за місто Дебальцеве було привезено до моргу міста Дніпропетровська (нині – Дніпро). Був упізнаний родичами.
Залишились мати та дружина.
Молодший сержант ЯРМОЛІЧ Олександр Миколайович
Олександр Ярмоліч - головний сержант-командир міномета, 80-та окрема високо-мобільна десантна бригада.
31 січня 2015-го під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» ТЕС у місті Щастя важко поранений, помер у міській лікарні.
Цього дня у 2017 році загинув
Солдат ПАЦУЛА Сергій Васильович
Сергій Пацула - 11 серпня 2015 року призваний за частковою мобілізацією, 12 серпня 2016 підписав контракт на подальшу службу.
Солдат, номер обслуги (САУ 2С1 «Гвоздика») 3-ї гаубичної самохідної артилерійської батареї 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Брав участь в антитерористичній операції на Сході України. 18 грудня 2016 був нагороджений медаллю дивізіону «Відвага. Честь. Відповідальність».
Загинув 31 січня 2017 року близько 23:00 в результаті артилерійського обстрілу поблизу с. Тоненьке Ясинуватського району Донецької області. Коли раптово розпочався обстріл, водій «Уралу» кинувся забирати бійців, які після виконання бойового завдання поверталися на базу. Вони розповіли як снаряди один за одним падали навздогін. Сергій же, перед самим вибухом, що став фатальним для нього, миттю відреагував і змусив хлопців своєчасно впасти на дно кузова, фактично прикривши своїх побратимів. Смертельними для бійця стали два уламки ворожого снаряду, один з яких потрапив під серце.
Залишилися мати Галина Василівна, сестра, брат, дружина Вікторія, четверо власних дітей віком до 10 років та двоє прийомних дітей: доньки Катерина (20 років) і Владислава (4 роки), сини Сергій (21 рік), Олександр (10 років), Василь (7 років) і Іван (3 роки).
У 2018 році віддав життя за Україну
Солдат ПУЦУЛАЙ Ян Георгійович
Ян Пуцулай - на військовій службі за контактом перебував з 2016 року, служив у 204-й бригаді (згідно з деякими даними, наприкінці вересня 2017 року за власним бажанням відряджений до 79-ї бригади на передову).
31 січня 2018 року загинув під час виконання бойового завдання внаслідок тяжкого поранення в часі двостороннього бою на бойових позиціях поблизу міста — терористи обстрілювали з великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Без Яна лишилися батьки й сестра.
Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання. Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну! Вічна їм Слава!
Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!
