Дзвін Пам’яті пролунав вісімнадцять разів…
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників і захисниць
Сьогодні, 29 січня, в Міністерстві оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників і захисниць України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.
У заході взяли участь близькі загиблих героїв, представники керівництва Міністерства оборони України, офіцери та працівники структурних підрозділів оборонного відомства, Генерального штабу ЗС України, військовослужбовці Київського гарнізону.
Дзвін Пам’яті пролунав вісімнадцять разів...
У цей день внаслідок бойових дій з російськими окупантами у 2015 році загинули:
Старший солдат АНДРУСЕНКО Сергій Олександрович
Сергій Андрусенко - під час війни — оператор протитанкового взводу 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1».
Загинув 29 січня 2015-го під час мінометного обстрілу у бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом.
3 місяці вважався зниклим безвісти, упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих.
Старший лейтенант БАРАНОВСЬКИЙ Василь Володимирович
Василь Барановський - мобілізований у березні 2014-го, старший лейтенант, командир взводу 44-ї окремої артилерійської бригади. Перебував у Чаплинці на межі з окупованим Кримом, в листопаді перевели у Вуглегірськ.
Загинув 29 січня 2015-го у боях з російськими збройними формуваннями в місті Вуглегірську, під час бою Василь подзвонив командиру і сказав, що вибрався з машини та поранений у ногу — в танк прямою наводкою влучив снаряд великокаліберної гармати. Вони з Миколою Качкалдою виїхали танком на вогневу позицію та вели бій з наступаючими терористами. В ході бою танк було підбито, він загорівся. Його мали забрати, але, коли прибули до пункту призначення, Василя там вже не було.
Ідентифікований серед загиблих, похований 20 червня 2015 року.
По смерті лишилися мама, брат, дві сестри, дружина, дві доньки та син.
Солдат БРИГИНЕЦЬ Олександр Валентинович
Олександр Бригинець - призваний за мобілізацією 28 квітня 2014-го, солдат 13-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-1».
Загинув 29 січня 2015-го під час мінометного обстрілу у бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом.
31 січня рідні впізнали Олександра на відео, котре відзняли російські терористи. У квітні 2015-го ідентифікований за експертизою ДНК.
Без Олександра лишилися мама та сестра.
Старший солдат ГАРБАРЧУК Тарас Анатолійович
Тарас Гарбарчук - механік-водій, 30-та окрема механізована бригада.
29 січня 2015-го зник безвісти під час прямого влучання в танк у Вуглегірську (на вулиці Некрасова).
Вважався зниклим безвісти.
У липні 2015-го експедиція ВГО «Союз. Народна пам'ять» провела пошук на місці розбитого танку.
Рішенням суду від 10 грудня 2015-го Гарбарчука Тараса Анатолійовича оголошено померлим.
Сержант КАЧКАЛДА Микола Миколайович
Микола Качкалда - сержант 44-ї окремої артилерійської бригади, механік-водій танка.
28 січня 2015-го бійці висувалися на вогневі позиції бойовою машиною 9П149 «Штурм». Зник безвісти в часі виконання бойового завдання поблизу Вуглегірська — прорвалися російські танки, із старшим лейтенантом Василем Барановським виїхали танком на вогневу позицію та вели бій з наступаючими терористами. В ході бою танк було підбито, він загорівся.
Вважається зниклим безвісти, однак нагороджений посмертно — останки тіла лишилися на окупованій території. Нагороду в травні 2016-го отримали батьки.
Його син — Єгор Качкалда, зазнав поранень у бою, також нагороджений орденом «За мужність».
Солдат ЛЕБЄДЄВ Андрій Володимирович
Андрій Лебєдєв - мобілізований у квітні 2014-го, кулеметник 1-го відділення 2-го мотопіхотного взводу 1-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1». З травня 2014 року перебував у зоні проведення бойових дій, у серпні був нагороджений грамотою військового командування Збройних Сил України.
Загинув 29 січня 2015-го під час мінометного обстрілу у бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом.
10 березня Андрія упізнали серед загиблих.
Без Андрія лишилися мама й дружина.
Старший сержант МЕЛЬНИК Андрій Іванович
Андрій Мельник - старший механік-водій танкового взводу, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1». Свій старенький танк він називав «Малюсінький», у ньому не було зв'язку — ні внутрішнього з екіпажем, ні зовнішнього з командуванням.
Загинув 29 січня 2015-го у бою на блокпосту 1302 під Вуглегірськом. Прикриваючи побратимів, які відходили на попередні позиції біля Вуглегірська, екіпаж «Малюсінького» вступив у нерівний бій з колоною терористів; поцілили в оглядове вікно водія танка. Двом воякам екіпажу танку вдалося врятуватися, один з важкими пораненнями потрапив у лікарню, інший — у полон.
Був похований в безіменній могилі у місті Дніпропетровськ. Тривалий час його розшукували серед полонених і поранених, у червні 2015-го ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих.
Без Андрія лишились батьки, брат та сестра, донька 2008 р.н.
Старший солдат МИХАЙЛЮК Михайло Леонідович
Михайло Михайлюк - механік-водій, 92-га окрема механізована бригада.
29 січня 2015-го загинув під час артилерійського обстрілу терористами пересувного пункту управління поблизу міста Щастя. Михайло на тягачі МАЗ-537 привіз з ремонту танк Т-64БВ, раптово почався мінометний обстріл. Михайлюк вийшов із кабіни, в цей час поруч розірвалася міна, зазнав поранень, несумісних з життям.
Без Михайла лишились батьки, двоє молодших братів.
Капітан ПАЩЕНКО Олександр Михайлович
Олександр Пащенко - як командир штабної роти 3-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (м. Яворів Львівської області) призваний захищати цілісність держави до зони АТО.
У ході боїв за село Кримське Новоайдарського району Луганської області зазнав важкого поранення. Помер від ран 29 січня 2015 року у військовому шпиталі міста Харкова.
Вдома залишилися мама та сестра.
Старший лейтенант СТУПАК Іван Станіславович
Іван Ступак - 31 липня 2014-го як офіцер запасу пішов добровольцем. Командир взводу 25-го окремого мотопіхотного батальйону. З 20 серпня брав участь у бойових діях.
2014 року балотувався у депутати Верховної Ради України по 91-му виборчому округу за підтримки ГО «Самооборона Майдану Фастівщини», ГО «Самопоміч» та бойових товаришів.
Загинув 29 січня 2015-го у боях з російськими збройними формуваннями в місті Вуглегірськ.
Без Івана лишились дружина та двоє синів.
Старший солдат ХОРЕЧКО Микола Степанович
Микола Хоречко - навідник, 30-та окрема механізована бригада.
29 січня 2015-го зник безвісти під час прямого влучання в танк у Вуглегірську (на вулиці Некрасова).
Вважався зниклим безвісти.
Без Миколи лишились батько, дружина, син та донька.
Молодший сержант ШАХРАЙ Олександр Васильович
Олександр Шахрай - мобілізований у березні 2014-го, командир танка, 30-та окрема механізована бригада.
Зник безвісти 29 січня 2015-го після прямого влучення в танк у Вуглегірську — на вулиці Некрасова.
Упізнаний за експертизою ДНК.
Без Олександра лишилися мама та дружина.
Солдат ЯКОВЕНКО Іван Вікторович
Іван Яковенко - номер обслуги гаубичної самохідної артилерійської батареї 3-го механізованого батальйону, 17-та окрема танкова бригада.
29 січня 2015-го загинув поблизу Ольховатки, зазнавши смертельного осколкового поранення під час артилерійського обстрілу терористами.
Без Івана лишилися батьки.
У цей день у 2017 році загинули :
Молодший сержант БАЛЬЧЕНКО Володимир Іванович
Володимир Бальченко - 8 жовтня 2015 призваний на строкову військову службу до 169-го навчального центру Сухопутних військ в смт Десна. В подальшому підписав контракт і з липня 2016 перебував у зоні проведення антитерористичної операції на Сході України.
Молодший сержант, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква).
Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.
Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни калібру 120 мм в окоп загинули троє бійців штурмової групи: молодший сержант Володимир Бальченко, солдат Дмитро Оверченко і командир групи майор Андрій Кизило.
Без Івана залишились мати, брат і сестра.
Солдат БУРЕЦЬ Олег Васильович
Олег Бурець - 26 січня 2016 підписав контракт на військову службу на три роки.
Солдат, гранатометник 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.
Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.
Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни в окоп загинув капітан Кизило та двоє бійців. Противник намагався вибити українських вояків із зайнятих позицій. Обстріли тривали весь день і всю ніч. Відбиваючи атаки терористів, у бою загинув солдат Бурець.
Залишилися мати, брат, дві сестри, дружина, донька та двоє дітей дружини від першого шлюбу.
Капітан КИЗИЛО Андрій Олександрович. Герой України, Народний Герой України
Андрій Кизило - У травні 2014 року зарахований до складу 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква). З липня 2014 року брав участь у бойових діях в Донецькій області. Став командиром роти в 21 рік. Учасник боїв за село Петрівське Волноваського району (14 лютого 2015 року) та село Новоласпа Бойківського району (10 серпня 2015 року). Понад півтора року особовий склад роти під командуванням старшого лейтенанта Кизила тримав оборону в полях у районі міста Волноваха.
У 2015 році Андрій був визнаний найкращим командиром роти в секторі «М». Згодом призначений заступником командира 1-го механізованого батальйону 72 ОМБр.
Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з угрупованнями російських окупаційних військ в промисловій зоні міста Авдіївка.
29 січня 2017 року командуванню 1-го механізованого батальйону було поставлено бойове завдання розгорнути два спостережні пости перед передовими позиціями противника. О 4-й годині ранку штурмова група капітана Кизила в кількості 19 бійців, висуваючись на позиції для зайняття спостережних постів, виявила ворожу ДРГ та вступила у вогневе зіткнення.
В результаті бою противник був вимушений відступити до своїх позицій. Під час відходу окупаційних сил розпочався артилерійський обстріл з ворожого боку. Капітан ухвалив рішення зайняти взводний опорний пункт (ВОП) супротивника задля збереження життя та здоров'я військовослужбовців.
Під час зайняття ВОП російських окупаційних сил, сталося бойове зіткнення штурмової групи з численнішими силами противника. Внаслідок бою противник зазнав втрат у кількості 20 членів, одного бойовика маріонеткової ДНР взято в полон.
Після бойового зіткнення капітан Кизило організував оборону цього ВОП до підходу основних сил 1-го механізованого батальйону. Штурмова група відбила атаку супротивника, після чого з боку окупаційних військ знову почався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни калібру 120 мм в окоп капітан Андрій Кизило та ще двоє військовослужбовців з його штурмової групи (молодший сержант Володимир Бальченко і солдат Дмитро Оверченко) загинули.
1 лютого 2017 року на Майдані Незалежності у Києві сотні людей прощались з сімома воїнами 72 ОМБр, які 29 та 30 січня загинули в боях за Авдіївку. У жалобній церемонії прощання також взяли участь ліцеїсти і випускники Київського військового ліцею та ректор ліцею Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук та ректор Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенант Павло Ткачук.
По смерті у Героя залишилися дружина Оксана та 8-місячний син Артем.
Сержант КРИЖАНСЬКИЙ Володимир Олексійович
Володимир Крижнський - у зв'язку з російською збройною агресією проти України 19 березня 2014 року призваний за частковою мобілізацією. Спочатку служив у Сквирському районному військкоматі. Пройшов навчання у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ у смт Десна, після чого був направлений в 30-ту механізовану бригаду. Згодом перевівся до 72-ї бригади. Виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України. 6 березня 2015 вступив на військову службу за контрактом.
Сержант, кулеметник механізованого взводу механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.
Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.
Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни в окоп загинув капітан Кизило та двоє бійців. Противник намагався вибити українських вояків із зайнятих позицій та о 13:45 здійснив другу невдалу спробу штурму. Обстріли тривали весь день і всю ніч. Відбиваючи атаки терористів, у бою загинув сержант Крижанський.
Залишилися мати, брат, дружина та син.
Солдат ОВЕРЧЕНКО Дмитро Олександрович
Дмитро Оверченко - під час війни вступив на військову службу за контрактом і вирушив на фронт. Солдат, старший сапер 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква).
Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.
Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Сапер Оверченко встановив біля нової позиції мінне загородження. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни калібру 120 мм в окоп загинули троє бійців штурмової групи: солдат Дмитро Оверченко, молодший сержант Володимир Бальченко і командир групи майор Андрій Кизило.
Без Дмитра залишились батьки, брати та сестри.
Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання. Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну! Вічна їм Слава!
Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!
