Причини відсутності у Китаю ентузіазму до спільних з Росією газових проектів "Сила Сибіру" й "Алтай", угоди про які насилу вдалося досягти на вкрай невигідних для Москви умовах, починають ставати зрозумілими.
Вони, по суті, відображені в спільній доповіді Міністерства земельних і природних ресурсів і Державної геологічної служби Китаю та передають спеціалізований нафтогазовий ресурс Natural Gas Asia.
Згідно оприлюдненого офіційного документу, Китайська народна республіка в період з 2009 по 2014 рік інвестувала в розвідку і розробку власних родовищ сланцевого газу 23 млрд юанів. За чинним валютним курсом це становить 3,7 мільярда доларів.
Розвідка і розробка родовищ увінчалася успіхом. Згідно все того ж офіційного звіту, на кінець 2014 року вдалося виявити більше 500 мільярдів підтверджених запасів сланцевого газу, у тому числі 106 млрд з них знаходяться в родовищах, що належать китайській нафтогазовій компанії Sinopec.
Газоносні шари в Китаї знаходяться на площі в 170 тисяч квадратних кілометрів і локалізуються в 54 великих родовищах. Тільки до кінця 2014 року, згідно з опублікованою доповіддю, було пробурено 780 сланцевих газових свердловин, з яких можливо вести промисловий видобуток і китайські фахівці з успіхом почали це робити: станом на кінець 2014 року галузь вийшла на рівень щорічного видобутку в 1,5 млрд кубометрів, говориться в доповіді. Інвестиції в сланцевий газ триватимуть: так, в 2015 році у видобуток планується вкласти ще 680 мільйонів юанів (109 мільйонів доларів), що дозволить добути вже 6,5 мільярда в 2015 році. А до 2020 року китайські газовики розраховують вийти на рівень видобутку в 30 мільярдів кубометрів сланцевого газу на рік.
Нагадаємо, що опублікована в Китаї доповідь навряд чи додасть оптимізму російському "Газпрому", що останнім часом відчуває серйозні труднощі зі збутом продукції.
Як доповів ватажок путінської злочинної банди «Газпром» Олексій Міллер своєму босові, рівень видобутку газу значно перевищує його продажу: вуглеводневу сировину попросту стало нікуди дівати. Тепер, у зв'язку з наявністю в Китаї власних запасів сланцевого газу, проекти "Алтай" та "Сила Сибіру" остаточно втрачають всякий сенс.