Прес-конференція кандидата на посаду міського очільника Полтави Геннадія Сікалова, лідера ГО «Останній Бастіон» та його Генеральний план розвитку Полтави.

2 жовтня я був присутній на сесії обласної ради, де вперше за останній час у Полтаві, і вдруге в Полтавські області, побачив бажання громади впливати на своє майбутнє та майбутнє своїх дітей. Завдяки активним діям різних політичних партій та громадських активістів, депутати обласної ради зняли з порядку денного питання про надання 22 спеціальних дозволів на дослідно-промислову розвідку газовим компаніям, що розташовані у Полтаві, Києві та інших містах.

Чому це важливо? Газ – головна складова тарифів не тільки на теплопостачання, але й на електроенергію та всі інші. У тому, що полтавська громада й «Останній Бастіон», зокрема, на цій сесії облради не дали чиновникам розкрасти запаси нафти й газу і, відповідно підняти ціни на енергоносії і тарифи ще більше, я вбачаю активність і зацікавленість людей у покращенні рівня свого життя.

Але зусиль звичайних людей і активістів замало. Чинна міська й обласна влада найчастіше воліє не дослухатися до думки полтавців і не бачити їхніх проблем.

Для цього Матковський із Мамаєм і поплічниками хочуть закрити єдиний голос правди Полтави й області – наше видання. Вони, користуючись владою, перекрили доступ «Бастіону» до телеканалів й інших газет. Але в нас є інтернет-портал і друковане видання, яке ми видаємо за власний кошт. Це дорога ціна, яку ми платимо за свою діяльність, але стільки коштує правда.

Колишній і нинішній міський очільники роблять усе, щоб ми мали якомога менший контакт із людьми і не могли показувати правду й викривати їхні злочини, корупцію і беззаконня серед провладних чиновників.

Натомість, люди приходять до «Останнього Бастіону», особисто до мене. Генеральний план розвитку міста, який я як міський голова втілюватиму – це результат клопіткої роботи протягом тривалого часу, який включає в себе розв’язання найголовніших проблем, що стосуються кожного полтавця і покликаний покращити рівень життя мешканців нашого міста.

Генеральний план розвитку Полтави Геннадія Сікалова

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ.

Я довго думав над першочерговим завданням програми розвитку Полтави. Переконаний, що майбутній міський голова має провести інвентаризацію земель і комунальної власності міста. Це, безперечно, буде правильним кроком, оскільки за 23 роки незалежності України, Полтава втратила понад 70% комунальної власності та більш як 50% своєї землі, яка стала надбанням колишніх міських голів і рад, була роздана чиновникам унаслідок корупційних схем.

Бюджет Полтавської міської ради, а отже й усі мешканці міста від земельних крадіжок не отримали нічого. Інвентаризація комунальної власності й земель міста – першочергове завдання мене, як потенційного очільника міста.

ТАРИФИ ТА ЦІНИ НА ГАЗ

Комунальні підприємства “Полтаватеплоенерго“ та “Полтававодоконал“ підпорядковані області, а не місту. Таким чином, депутати міської ради не мають юридичного впливу на ці підприємства та на тарифи, які вони визначають. Наразі, тарифи для населення є непідйомними, і це ще не почалися морози, коли вартість за тепло й водопостачання знову зросте.

На сесії облради, Петро Ворона заявив, що область підписала інвестиційний договір з «Укргазвидобуванням» на 19 мільйонів гривень. Насправді, кошти, які область вибила з ДК «Укргазвидобування» - це копійки. Ділимо суму договору на вартість блакитного палива й отримуємо 2,317 мільйони метрів кубічного газу. Але такий об’єм дає одне невеличке родовище в Полтавській області за добу! А таких родовищ на Полтавщині 200-300. Фактично, продавши тарифи на газ за 19 мільйонів гривень, Полтавська облдержадміністрація та Полтавська обласна рада нівелюють питання нафтогазового комплексу в Полтавській області.

Повернення «Полтаватеплоенерго» і «Полтававодоканал» з обласного підпорядкування до місцевого – це перший крок до справедливих та неупереджених тарифів для полтавців. Міські й обласні інтереси не завжди однакові, тому ми маємо створювати комунальні підприємства, що працюють саме на місто.

Другий крок – це створення нового комунального підприємства для видобутку блакитного палива на теренах Полтавської області. Підприємство, яке відповідає за забезпечення Полтави власним газом. На сьогоднішній день, собівартість газу в умовах розвитку підприємства, складає 60 доларів за 1000 кубометрів. Свого часу Юлія Тимошенко на чолі уряду підписала договір із Росією на постачання газу для населення України по 500 доларів за 1000 кубометрів. А тепер згадайте за курс долару і уявіть собі два міста: в одному газ коштує 500 доларів, а в іншому 60. У якому з них люди замерзатимуть взимку, а в якому – ні?

ДОРОГИ

Інвестиційна привабливість міста можлива лише за наявності гарної мережі комунікацій, логістики, розвиненої інфраструктури. Без нормальних доріг, неможливо залучити жодного з інвесторів у Полтаву. Я не можу серйозно ставитися до так званого ремонту доріг (першого за 5 років), який відбувається зараз.

Нормальний ремонт доріг неможливий без генерального плану міста. Нинішній міський голова переконує мене, що цей план є, але це неправда. За генеральним планом Полтави, в історичному центрі міста не можна споруджувати висотні будинки, тільки п’ятиповерхові. Але ми бачимо, що міська влада дає дозвіл на будівництво десятиповерхівок у центрі міста, на території, захопленій у міноборони. Який же це генеральний план міста? Потім до цих незаконно збудованих споруд абияк підводять комунікації, риють проїжджі частини доріг, забувають їх заасфальтувати. Подивіться на стан доріг, хідників. Це треба змінювати докорінно.

ОСВІТА

Освіта за знання, а не за гроші. Обов’язково слід звернути увагу на працевлаштування випускників ВНЗ. Люди 5 років навчаються, оволодівають певною спеціальністю. Але молодому спеціалісту самому по собі влаштуватися за фахом надзвичайно складно. Тому молодь іде працювати офіціантами, прибиральниками тощо. Я не маю нічого проти жодної професії, але безглуздо втрачати фахівця, який би міг приносити користь закладу, підприємству, місту, країні.

Я за те, щоб людина працювала, відповідно до отриманої спеціальності, тому сприятиму працевлаштуванню випускників вишів саме за фахом.

Університет – це остання ланка освітньої системи. Не слід забувати про дитсадки, школи, які зараз мають вкрай бідну матеріально-технічну базу. Немає парт, що виконують профілактику сколіозу, існують проблеми зі спортивним знаряддям, інвентарем. Зараз військкомати бракують шалений відсоток призовників через серйозні проблеми зі станом здоров’я. За радянського союзу в Полтавській області майже 100% призовників були придатні до служби в лавах армії, тобто, були здоровими. Зараз цей відсоток сильно впав. А все починається зі садка й школи.

Підвищенням матеріально-технічної бази навчально-виховних закладів, я звертаю увагу на дошколят, школярів і студентів та всіляко сприяю навчально-виховним закладам у покращенні фізичного стану та інтелектуального рівня наших дітей, оскільки вони – наше майбутнє.

МЕДИЦИНА.

Створити міську комунальну мережу аптек – моє завдання, що має допомогти літнім людям. Зараз існує обласна мережа аптек «Ліки Полтавщини». Наше видання вже писало за керівницю цієї мережі, яка виписала собі премій на 500 тисяч гривень. Яка може йти мова про адекватну ціну на ліки для пенсіонерів, літніх людей? Звідки їм брати гроші на пігулки, коли вони останні копійки віддають на лікування?

Я вже окреслив шляхи вирішення питанню доступних цін на медичні препарати шляхом створення мережі міських комунальних аптек. У комунальній власності міста, навіть після розкрадання її Матковським і Мамаєм, ще залишилися приміщення, в яких можна розташувати такі аптеки. Тоді вони не будуть сплачувати кошти за оренду приміщень і, відповідно, не будуть цю суму закладати у вартість препаратів. Таким чином, ліки дешевшають на 15-20%. Це дієвий механізм, на відміну від передвиборчих разових аптечок.

ТРАНСПОРТ.

Транспорт - комунальний. Зараз щомісяця маршрутчики носять Мамаю 400 тис. грн у якості відкату за «темні» перевезення. І сам Олександр Федорович уже не один раз хотів підвищити ціни на проїзд.

Мій крок як міського очільника у реформуванні транспорту - фіксована й доступна ціна на проїзд, громадський транспорт переходить на баланс міста.

Я буваю в Німеччині, Великій Британії, інших країнах Європи. Там виконується таке поняття як хронометраж. Громадський транспорт курсує містом із точністю до хвилини. Я пам’ятаю, що за графіком громадський транспорт пересувався і за Радянського Союзу. Це зручно, пунктуально, правильно. Тому, безперечно, створення графіку руху громадського транспорту вирішить проблеми, які є зараз.

КОМУНАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ.

Комунальна власність – це не особиста власність Матковського, Мамая, Стеценка чи будь-якого іншого з посадовців, а наша з вами – власність громади. Після здобуття Незалежності Україною, комунальну власність у нас тільки розкрадали. А на вцілілих рештках напередодні виборів проводять косметичні ремонтні роботи, щоб показати, що про нас піклуються. Так не повинно бути. Працювати треба послідовно й систематично: реконструювати, будувати – тільки тоді будуть результати.

Повернення 16 полтавських ринків у комунальну власність міста.

Відтак, зникне «чорна оренда» ринкової площі, на якій щомісяця Матковський має 3 млн. грн. відкатів. Від цього сільгоспвиробники матимуть змогу реалізовувати товар напряму, а не через перекупників, які завищують ціни, подекуди, на 50%.

Комунальні ринки та продукція від виробника напряму до покупця – це можливість впливати на ціни та зробити їх нижчими. Це Полтава отримає за мого правління.

Жоден із попередніх міських голів не звертав уваги на проблему гуртожитків і малосімейок, від чого будівлі, шляхом незаконних дій, передавали третім особам, які продавали житлову площу разом із сім’ями, що там проживають.

Я маю юридично обґрунтовані механізми, за якими поверну гуртожитки й малосімейні помешкання в комунальну власність міста, щоб люди могли приватизувати житло, у якому проживають за законом. Соціально незахищені групи населення, багатодітні родини отримають житло в першу чергу. Комунальна власність Полтави належатиме полтавцям, і нікому більше.

ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ.

Кадетський корпус, музичні класи Базилевич, будинок-палац Наума Бахмутського, будинок віце-губернатора - історичні пам’ятки національно й державного значення у нас при нинішній владі тільки руйнуються. На місці підпаленої будівлі музичних класів Базилевич тепер будують офісний центр. За каденції Матковського двічі горіла церква Кадетського корпусу, був спалений магазин-пекарня «Полтавський коровай». МВС, СБУ, прокуратура тоді тільки споглядала і продовжує робити це й далі, не притягнувши винних до відповідальності. Але що ми залишимо нащадкам? Риторичне питання.

Моє творіння на Жовтневій 5, А, ви всі можете прийти й побачити – ця будівля буде окрасою Полтави не одну сотню років після нас. Але теперішня міська влада продовжує цілеспрямовано руйнувати історичні будівлі. Надскладне завдання, яке я перед собою ставлю – повернути до комунальної власності міста історичні пам’ятки, що були вкрадені. Багато що я на чолі «Останнього Бастіону» вже зробив: ми повернули місту 1.7 гектара землі парку «Перемога», вкрадених Матковським за його каденції і розданих ним генералам і посадовцям. Зараз ми з командою юристів намагаємося відстояти землю, вкрадену ТОВ «Компанією Сенатор» у школи №3 та школи мистецтв. Якщо воля Божа буде на те, щоб я став міським очільником, поверну інші розкрадені чиновниками землі й пам’ятки до власності міста й притягну винних до відповідальності, чого не зробить ніхто інший.

ЕЛЕКТРОННИЙ РЕЄСТР ДОВІДОК.

Черги за папірцем, щоб отримати інший папірець, які тягнуться пів дня – абсурд і бюрократизм. Я рахуюся з кожною хвилиною, яку Всевишній дарував мені на цій землі, тому з такою ж повагою ставлюся до часу інших людей. Ані пенсіонери, ані молодь не повинна годинами чекати на довідку. Повинен бути електронний реєстр. І він буде.

СМІТТЄЗВАЛИЩЕ.

Нікого, хто був на посаді міського голови, не цікавило питання сміття. Зараз на Макухівському сміттєзвалищі представники злочинного синдикату влади: Лепейко, Головко, Пісоцький, Матковський, Мамай і інші отримують 300 тисяч доларів щомісяця на вторинній переробці сміття, яку незаконно здійснюють безхатьки. Через їхню нелегальну діяльність, уже вкотре пожежники змушені боротися з вогнем, констатуючи екологічну проблему як для жителів наближених до сміттєзвалища сіл і селищ, так і для жителів Полтави.

Моє вирішення проблеми – це побудова комунального підприємства з переробки сміття. Наслідок – гроші потраплятимуть до бюджету міста, а це, у свою чергу – дотації на ліки, продовольчі товари, виплати соціально незахищеним прошаркам населення.