Харківський письменник Ігор Зарудко: «Війна в усі часи впливає на літературу»
12 травня у Полтаві письменник з Харкова Ігор Зарудко презентував дві книги – роман «Якщо твій янгол Йосипівна» і антологію «Вулична поезія» (разом з 4 колегами). Ми поговорили з ним про книги, вплив війни на літературу та cприйняття Харкова полтавцями.
Р.П.: Ти приїхав сюди презентувати дві книги. Давай поговоримо про першу – роман «Якщо твій янгол Йосипівна». Розкажи, будь ласка, про цю книгу.
І.З.: Це мій другий роман. Він абсолютно неавтобіографічний. Це роман, у якому я в першу чергу вирішив абстрагуватися від таких речей, як Майдан, і того, що відбувається на сході країни. Я думаю, що зараз вже дуже багато літератури, яка описує всі ці події.
Я абстрагувався і випустив книгу, яка в першу чергу про добро і допомогу: про добро від людини до людини і таку ж допомогу. Янгол Йосипівна – це така маленька поезія у великій прозі. Я думаю, що у кожного з нас є та людинка, яка нам допомагає, але ми не завжди помічаємо і цінуємо її.
І ця книга в першу чергу присвячена цим людям, які нам, власне, допомагають.
Р.П.: Скільки писалася ця книга і в яких умовах?
І.З.: В різних умовах вона писалася рік. В мене немає якоїсь там процедури написання: сісти і укластися пелюстками троянд, налити ванну молоком, налити собі вина або пити з пляшки. Це абсолютно різні умови.
Якщо приходить натхнення – я сідаю і пишу.
Р.П.: Як Ти вже казав, в книзі немає жодного натяку на події останніх 1,5 років. Це для того, щоб читач міг відпочити від всього цього?
І.З.: Так, безумовно. Я думаю і вважаю, що ми вчимося зараз допомагати. І це видно на прикладі волонтерського руху. Але знову ж таки, тут немає ні про волонтерський рух, ні про страшні події Майдану чи сходу. Це просто книга поза сьогоднішніми подіями.
Р.П.: Полтава – перше місто в Твоєму турі. Які міста будуть далі?
І.З.: Далі Дніпропетровськ, Київ, Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне, Суми. По другому колу думаю поїхати в Кривий Ріг, Миколаїв і Херсон.
Р.П.: Крім роману Ти з харківськими поетами презентуєш антологію «Вулична поезія». Розкажи трохи про цю збірку.
І.З.: Як один з дванадцятьох авторів, я можу сказати, що ця книга в першу чергу присвячена такій темі, про яку ми забули, – тема безхатченків, хворих дітей вулиць. Тому що зараз ми всі стараємося допомагати в одному руслі і забуваємо про те, що є купа дітей, які щоденно потребують нашої допомоги.
Це благодійний проект. Всі кошти, які ми виручимо за цей проект, передамо у відповідний фонд. Ми не думаємо, що це буде велика сума, але це спроба привернути увагу громадськості до цієї проблеми.
Р.П.: Сьогоднішній захід організатори назвали «Харківським літдесантом». Як Ти вважаєш, війна в Україні впливає якось на літературу зараз?
І.З.: Безумовно. Війна в усі часи впливає на літературу. Війна подарувала нам Ремарка. І я думаю, що вона подарує нам нашого українського Ремарка, наша, назвімо її війною.
Змінюються стилі написання, жанри, підходи до книг, ставлення до ідей і ситуацій, характери героїв цих книг будь-яких письменників.
Р.П.: На мою думку, Полтава зараз сприймає Харків як такий собі певний щит, за яким відбуваються воєнні дії. Разом з тим, це прекрасне місто. Як би Тобі хотілося, щоб полтавці сприймали Харків?
І.З.: Як сприймали – так і сприймайте. Це нормальне явище.
Я особисто Полтаву дуже люблю. Це моє одне з найулюбленіших міст України (після Харкова). Це тендітне, затишне дуже місто. В мене до нього свої почуття і своя історія з ним. І якщо полтавці вважають Харків щитом, то вони, в принципі, роблять це правильно, тому що Харків зараз – щит не тільки для Полтави, а й для всієї України, такий же як Дніпропетровська область і всі області по умовному кордону.
Р.П.: І останнє. Що б Ти хотів побажати читачам?
І.З.: Читати книги і знайомитися з сучасними українськими авторами, з якими вони і досі не були знайомі. Себто з їхньою творчістю.
Розмову провів Роман Повзик, незалежне мистецьке об’єднання «MagnumOpus»
