Дубовий Михайло Петрович, народився 08 липня 1981 року в с.Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, освіта вища,Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України,рік закінчення – 2003,спеціальність – “Пожежна безпека”,кваліфікація – магістр пожежної безпеки.Нагород не має.
Після закінчення вишу, за розподілом, Михайло Петрович був направлений для подальшої роботи у Полтавську область де був призначений на посаду інспектора служби державного пожежного нагляду Глобинського району, на якій й пропрацював майже рік, до травня 2004 року. Як подейкують в Глобинській пожежній частині колишні колеги Михайла Петровича, за цей рік він успішно пройшов школу по безкарному відніманню коштів та інших матеріальних благ у підприємців, зухвало продаючи інтереси пожежної безпеки, та збагачуючись на цьому.
В травні 2004 року, за словами колишніх товаришів по службі, передавши через бувшого начальника Глобинської частини аргументоване подання, підкріплене певним грошовим еквівалентом полковнику Горбенку Миколі Олексійовичу, який в той час очолював обласне управління МНС, та не цураючись нічого збирав кошти на купівлю звання генерала у Реви Г.В. та Кучми Л.Д. Передане «змащення» для кар’єрного зростання знайшло своє відображення в житті Михайла, і він посів посаду провідного фахівця відділу нормативно-технічної роботи управління державного пожежного нагляду Головного управління МНС Полтавської області, де і пропрацював до листопада 2006 року.
Підвищівши за цей час як фаховий, так і «здирницький» досвід, «сколотивши» певний аргументований довод у грошовому еквіваленті для подальшого кар’єрного зростання та вдало поспілкувавшись та передавши «назбиране змащення» вже новому начальнику генералу Орліковському Адріану Івановичу, Михайло Петрович зайняв посаду начальника відділу нормативно-технічної роботи та ліцензування управління державного пожежного нагляду ГУМНС у Полтавській області, тим самим безпідставно змістивши з посади принципового, досвідченого спеціаліста та ще й свого донедавна начальника.
Працюючи на цій посаді практично півтора роки, до травня 2008 року, Михайло Петрович власною рукою «вершив судьби» забудовників, ліцензіатів, будівельників, за великі кошти ставлячи власний підпис на актах державних і робочих комісій, актах прийняття в експлуатацію об’єктів та пожежних установок.
Інколи в цей період Михайло Петрович поступався своїми принципами, та замість грошових знаків приймав і більш вагомі, нерухомі подарунки.
Так сталося, що в далекому 2006 році, провідна на той час, відома будівельна організація ПМК-64, очолювана іменітим будівельником Конопелько Володимиром Тимофійовичем розпочала будівництво 3-х секційного 9-ти поверхового житлового будинку по вул.Гожулянській в Полтаві. На превеликий жаль, в 2007 році несподівано помирає керівник ПМК-64 Конопелько Володимир Тимофійович, на його місце головою правління обирається його син, Конопелько Дмитро Володимирович, який щойно закінчив будівельний виш, молода людина, яка не мала ні життєвого ні будівельного досвіду, ніколи не працювала керівником великої організації в такому жорстокому будівельному середовищі.
Не маючи жодних ознаків людяності, Михайло Петрович, спонукаємий своїм безпосереднім керівником, в 2007 році, напередодні здавання будинків до експлуатації робочій та державній комісіям, шляхом шантажу та погроз до вбитого горем у зв’язку із смертю батька вновпризначеного керівника ПМК-64 Конопелька Дмитра Володимировича, щодо не підписання актів державної комісії, та як «шакал», шантажуючи значними протипожежними недоліками, змусив будівельну компанію безкоштовно передати у приватну власність своєму керівнику та собі по 1-й 3-х кімнатній квартирі, і лише після оформлення всіх документів підписав власноручно акти робочих та державних комісій. Отриману таким злочинним шляхом квартиру в під’їзді №5 житлового будинку по вул.Гожулянській, 26 в місті Полтаві Михайло Петрович, маскуючи свій посадовий злочин, оформив на свою матір Дубову Галину Миколаївну, розказуючи всім оточуючим про покупку квартири по програмі «молодіжного кредиту». Ніякий математичний розрахунок не дозволяє вирахувати кредитні внески за квартиру із заробітної плати у 2,5 тисячі гривень та непрацюючий дружині у декретній відпустці, залишивши ще й гроші на прожиття.
травні 2008 року, в зв’язку із звільненням своєї «криши», почався невеликий закат у кар’єрі Михайла Петровича, він був усунутий з посади начальника відділу і до жовтня 2010 року працював на найнижчій посаді провідного фахівця. Заслуживши за час «вимушеного простою» прощення шляхом періодичного занесення «звітних коштів» начальнику управління генералу Орліковському А.І., та довівши свою спроможність правильно служити хазяїну, Михайло Петрович посідає крісло начальника управління державної інспекції техногенної безпеки, де і працює до жовтня 2011 року. За цей же час в родині Дубового М.П. при заробітній платні у 3 тисячі гривень одночасно з’являються два автомобілі OPELOMEGA, один 1990 року випуску об’ємом двигуна 2,0 л., другий 2001 року випуску об’ємом двигуна 2,2 л., при цьому напевне продовжується виплата кредиту за квартиру, про що згадано вище.
В зв’язку з розділом МНС України та виділенням окремо Державної інспекції техногенної безпеки, в жовтні 2011 року Михайло Петрович, «прикупивши» посаду у вновпризначенного начальника обласної техногенної інспекції полковника Горбенка Олега Миколайовича переходить на роботу в цю організацію. З цього моменту матеріальні статки родини Дубових починають стрімко зростати. У 2012 році власністю сім’ї стає земельна ділянка в с.Супрунівка по вул.Промисловій площею 0,15 га, та продовжують перебувати два вищезгаданих автомобілі. При заробітній платні у 3 тисячі гривень та непрацюючий дружині Михайло Петрович розпочинає будівництво приватного маєтку на щойно придбаній земельній ділянці.
В 2013 році у родині Дубового М.П. стається нове розширення майна, у власності добавляється 0,03 га земельної ділянки із спорудами та автомобіль КІА SORENTO державний номер ВІ5615ВТ об’ємом двигуна 2,4 л. та вартістю на момент придбання (придбана 17.04.2013 р.) 32 тисячі американських доларів. Офіційний заробіток Михайла Петровича складає 3 тисячі гривень та «напевне» ще ж сплачується молодіжний кредит за квартиру.
Розуміючи те, що відповідальність за законом «Про корупцію…» може настати у любий момент, для прикриття непомірних сімейних видатків та створення ілюзії великих надходжень чесним шляхом, Михайло спонукає супругу стати на шлях підприємництва. В червні місяці 2013 року дружина Михайла Петровича, Дубова Руслана Дмитрівна реєструється приватним підприємцем, і при всіх чудасіях сучасного життя ніяк не може заробити на автомобіль таку суму, причому на покупку, що здійснена ще за два місяці до становлення підприємцем. Два попередні автомобілі залишаються у власності родини Дубових.
В травні 2013 року, в зв’язку з ліквідацією Державної інспекції техногенної безпеки Михайло Петрович переходить на роботу начальником сектору техногенної безпеки Управління Державної служби надзвичайних ситуацій Полтавської області, начальником у нього залишається той же Горбенко Олег Миколайович, вражений, як і Михайло, нестримним бажанням збагачення будь-якими шляхами. В червні 2014 року нарешті бажання Михайла отримувати більше перевищили бажання його начальника, і як пошепки повідомляють в колективі техногенних інспекторів, Михайло Петрович, скориставшись призначенням директором департамента нагляду ДСНС України свого однокурсника Максименка О.В., «відлиставши» Максименку О.В. та славно відомим Бочковському С.С. та Стоєцькому В.Ф. загалом 100 тисяч доларів США без тіні смутку та будь яких коливань замовив свого керівника Горбенка О.М. та змістив його з посади заступника начальника управління-головного державного інспектора Полтавської області, сам посівши в крісло попередника. Але він помилився, бо власна жадібність та бажання швидкого восповнення втрачених коштів шляхом здирництва з об’єктів та підприємців призвели до миттевого зростання кількості звернень та жалоб на злочинну діяльність Дубового М.П. Через три місяці після призначення Дубового Михайла Петровича було з позором знято з посади.
Під час свого перебування на керівних посадах, Михайло Петрович, не зважаючи на конфлікт інтересів, який полягає в перебуванні у підпорядкуванні молодшого брата – Дубового Романа Петровича, не повідомив старшого керівника про наявність такого конфлікту, більш того «кришував» свого брата у здирницькій діяльності на шляху його власного збагачення. За недовгий строк роботи в державному нагляді молодий лейтенант Роман Дубовий, при заробітку 2100 гривень став власником недешевого автомобіля CHEVROLET CRUZE державний номер СА9689ВІ, та має Черкаську реєстрацію.
Проживаючи в незаконно здобутій квартирі, маючи приватний житловий будинок, Михайло Петрович ще й прописаний і юридично проживає у відомчому гуртожитку по вул.Половка, 103, де в 2-х кімнатах мешкають сторонні особи. В той же час десятки сімей рятувальників, довгими роками перебуваючи на житловій черзі, за величезні кошти арендують квартири та потребують хоч якогось покрашання житлових умов.
Ось так живе ще один із сучасних державних чиновників.
А Ви як живете, шановний українцю?
Працює вищеозначений підполковник тепер на незначній посаді в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, робоча адреса м.Полтава, вул.Маршала Бірюзова, 26/1, і з огляду на попередню його історію, та за словами відповідальних працівників Полтавської обласної державної адміністрації через вновпризначеного першого заступника губернатора Полтавської області Пісоцького Андрія Анатолійовича та його відому тещу – Свіщеву Світлану Іванівну здійснює спроби анексії посади начальника Головного управління, пропонуючи грязні оборудки з грошима та сиплячі посулами про золоті гори, які він нагорне всім, хто його просуне по службі.
Вищій керівник вельми поважного підполковника – виконуючий обов’язки Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Шкіряк Зорян Несторович, службова адреса м.Київ, вул.Олеся Гончара, 55-а.