Напередодні Дня (не)ЗАЛЕЖНОСТІ у багатьох кандидатів на
посаду міського голови та членів політпартій з’являються нові білборди.
Особливо вразив піар нардепа від «Свободи» Юрія Бублика,
який прикріпив свій фейс на борді фразою, що приписують козаку-характернику
Іванові Сірку: «Рабів до раю не пускають».
Цікаво, чому Бублик приписує собі слова інших й бере на себе
право визначати, кого й куди пускають? Чи не зазнався нардеп?
У Євангелії від Матвія подані слова Христа:
Блаженні вбогі духом, бо
їхнє Царство Небесне.
Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Блаженні
лагідні, бо землю успадкують вони.
Блаженні
голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Блаженні
милостиві, бо помилувані вони будуть.
Блаженні
чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Блаженні
миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Блаженні вигнані за
правду, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, як ганьбити
та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради
Мене.
Радійте та веселіться,
нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Із цього стає зрозумілим, що «Біблія» віддає небесний
престол саме закріпаченим, убогим, вигнаним і спрагненим правди, - рабам.
Маніпулювати думкою людей і змушувати їх виконувати свою
волю – ось, що хотіли і хочуть як воєначальники, які вели людей на смерть, так
і нинішні «вождьки», яким так само потрібна підтримка людей для здійснення своїх
задумів.
Та чи не подібні до тих рабів, про яких писав євангеліст
Матвій зі слів Христа, народ, який поставили на коліна й задавили тарифами,
цінами, несправедливістю?
Українці, яких усе життя уряди змушують працювати за мізер,
душать їх новими податками, чи не вони чисті серцем, якщо ще не втратили зерня
любові, патріотизму, волі й свідомості?
І чи не пустять їх після цього до раю?
Як би не було, вирішувати це буде точно не Юрій Бублик, який
зі своїх бордів намагається «глаголить истину», як і не жоден інший політик, чиновник,
нардеп чи президент.
Не Бублику і нікому іншому з політиків вирішувати, кому куди йти, скільки жити і як розділяти як земне, так і небесне.
Але переважна більшість владних чиновників забули, що над ними теж є Бог, і що кожному буде віддано по його вірі й справах.