Конституційні зміни: голосування на тлі закидів у бік Заходу щодо тиску на Київ
Рада відправила проект змін до Основного закону на перевірку до Конституційного суду. Низка депутатів на експертів заявляють про тиск на Київ з боку Заходу перед голосуванням. Офіційні особи України це заперечують.
Після затвердження законопроекту про зміни до Конституції українським Конституційним судом документ має бути без жодних змін підтриманий в парламенті щонайменше 300 депутатами і остаточно затверджений на наступній сесії Верховної Ради. Спікер парламенту Володимир Гройсман заявив на брифінгу в четвер, 16 липня, що очікує висновку суду вже до кінця серпня. Він також не виключив, що голосування за законопроект у першому читанні відбудеться ще впродовж цієї сесії парламенту - тобто так само до кінця серпня.
Президентський проект змін до Конституції під час голосування за те, аби спрямувати його до Конституційного суду, в четвер підтримала не лише більшість депутатів фракцій правлячої коаліції, але й опозиція. "Наша фракція розглядає цей документ як базу для подальшого руху країни вперед", - сказав перед голосуванням голова фракції "Опозиційного блоку", міністр енергетики часів президентства Віктора Януковича Юрій Бойко.
Крім виступів голів парламентських фракцій, а також президента Петра Порошенка й прем'єра Арсенія Яценюка, жодного іншого відкритого обговорення конституційних змін в сесійній залі Ради не було. Щойно відкривши засідання парламенту, спікер Володимир Гройсман оголосив півгодинну перерву, яка в підсумку розтягнулася майже на три години. В цей час голови фракцій та депутатських груп радилися за зачиненими дверима. Протягом перерви до Верховної Ради приїхали посли близько десяти країн Заходу, а також заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд, яка перебуває в Києві з офіційним візитом.
Пристрасті навколо статусу Донбасу
В кулуарах парламенту депутати розповідали журналістам, що напередодні ввечері Нуланд зустрічалася в посольстві США з кількома депутатами і вмовляла їх підтримати президентські зміни до Конституції. "Вчора приїхала Нуланд, був тиск з її боку, щоб Україна реалізувала кремлівський сценарій. Цими змінами до Конституції ми легітимізуємо статус окупованої території, що я вважаю цілковитою поразкою України", - сказав в інтерв'ю журналістам народний депутат, екс-губернатор Донеччини Сергій Тарута.
За його словами, вночі в тексті проекту закону щодо конституційних змін речення про особливий статус самоврядування в окремих районах Донбасу було перенесено з перехідних положень Конституції в "тіло Основного закону". Частина опитаних DW депутатів це спростувала. А сам Порошенко в своєму передньому слові заявив, що йдеться лише про "специфічний порядок місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей" і що він визначається вже ухваленим законом. Але навіть після голосування деякі з опитаних парламентарів в приватних бесідах зізнавалися, що не впевнені в тому, за який саме текст конституційних змін вони проголосували.
На догоду Заходу?
Президент Порошенко та його прихильники аргументували необхідність згадки в змінах до Основного закону особливостей самоврядування на Донбасі тим, що це відповідає Мінським угодам та рекомендаціям Венеціанської комісії і лідерів країн Заходу. Натомість голова правління благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко в інтерв'ю DW нагадав, що раніше західні держави заявляли, що підтримують Київ через відданість "певним принципам", а не з огляду на якісь зобов'язання України. А отже і пов'язувати продовження їхньої підтримки із внесенням до Конституції гарантій для самоврядування на Донбасі, як вважає експерт, цілком нелогічно.
Мінські угоди, на думку Яременка, не передбачають внесення їхніх положень до української Конституції, а їхнє виконання в цілому передбачає спочатку припинення вогню на Донбасі. Але чим тоді можна пояснити присутність під час голосування в Верховній Раді Вікторії Нуланд і послів країн ЄС? "Це грубий тиск на Україну, бо вона є єдиною стороною Мінських угод, на яку можна тиснути, щоби продемонструвати рух вперед. Це вирішення проблеми коштом потерпілої сторони і воно несе величезні ризики для України", - вважає Яременко.
Утім, офіційний Київ наявність тиску з боку Заходу заперечує. "На мене ніхто не тисне в цьому питанні й не може тиснути. Наші європейські партнери і США зацікавлені в успішному завершенні конституційного процесу, однак це більше наш інтерес і наше право", - заявив у четвер в парламенті президент Порошенко. Подібну заяву зробив і очільник українського МЗС Павло Клімкін, наголосивши: "Надання особливого статусу не тим, хто зараз поставлений Російською Федерацією озброєним шляхом контролювати Донбас, а тим, кого сам Донбас вибере в результаті вільних і чесних виборів, - саме про такий статус ідеться".
Децентралізація - не федералізація?
Проект конституційних змін, окрім цього, передбачає передання частини повноважень центру місцевим радам, а виконавчої влади в районах і областях - префектам, яких призначатимуть уряд та президент. "Децентралізація без префектів - це федералізація. Вона ніколи не пройде!" - заявив перед голосуванням у четвер лідер фракції блоку Петра Порошенка Юрій Луценко.
Ще одним нововведенням, згідно з проектом, має стати запровадження нового адміністративно-територіального поділу України. Згідно з ним, з первинних громад складатимуться райони, а з районів - області-регіони.
Один з членів Конституційної комісії при президенті України, конституційний експерт української Гельсінської спілки з прав людини Всеволод Речинський в інтерв'ю DW назвав такий поділ "руйнівним для традицій адміністративно-територіального поділу України". Експерт вважає, що це не забезпечить представництва регіонів в парламенті. "Утворення районів також абсолютно незбалансоване і призведе до того, що один район буде в сто разів переважати інший, бо до його складу увійде, наприклад, місто-мільйонник", - сказав експерт.
