Корпоратизація корупції: як держава перетворилася на бізнес-схему
Палітра висновків історії МінДіча дуже широка, але головні, на мою думку, — ці п’ять.
Українці побачили те, про що боялися здогадуватися.
Корупція в Україні досягла найвищого рівня корпоратизації. Це давно не точкове дилетантське явище в окремих галузях чи міністерствах, а централізована, професійна та агресивна система.
Магістралі збору кешу прокладені всюди, де його можна видобувати: енергетика, податкова, митниця, усі рівні закупівель та розподілу бюджетних коштів.
Ніякої самодіяльності — всюди керують свої Карлсони та Професори, які під прикриттям воєнного стану доривають залишки знекровленої країни.
Пам’ятаєте, як нас просили згуртуватися навколо влади та не критикувати її дії під час війни?
Ми згуртувалися — і замовкли.
І влада сприйняла це як слабкість суспільства та як заклик до дій. Крупних дій — корупційних.
В Україні сформувався новий сталий пул медійних особистостей та ресурсів, єдиним вектором діяльності яких стало вже не просто обслуговування інтересів влади та персоналій у ній, а відверте виправдання корупції. Фінансовані «Міністерством Дічи» з тієї самої корупції, ці «медійники» 24/7 руйнують імідж антикорупційних органів і тих, хто наважується писати про схеми влади.
То НАБУ — «русня», то Лачен — «гівнюк», то Ніколов із Бігусом — «не такі»…
Медіакіллерство правди найвищого цинізму. Але — за дорого.
Державна силова машина теж у цій грі.
Ступінь вашої провини в злочині, якого ви ніколи не скоювали, прямо пропорційна рівню роздратованості вами в головній будівлі країни. Ну або ступеню вашого перешкоджання діяльності людей із МінДічи. Більше критеріїв оцінки рівня вашої «держзради» немає. Все це зайве. Лише політично-емоційна доцільність. І відрізнити агента кремля реального від віртуального — дуже складно. Хлопці з пункту 2 над цим гарно попрацюють.
Парламент та уряд розчинилися в МінДічи, остаточно втративши не лише суб’єктність, а й колективний розум. Здається, вже й персональний. Порятунок корупції прямо реалізується в стінах законодавчого органу. Через призму «плівок МінДіча» згадайте спробу знищення НАБУ в парламенті за один день — яку відкотили лише завдяки активності молоді, що, хоч і не могла розшифрувати НАБУ, але чітко відчула, що коїться діч. Немає в нас уряду та парламенту.
Суспільство.
Поки ніхто не знає, чи «вивезе» фронт і тил цю пігулку реальності. І які наслідки будуть після усвідомлення всіма моделі взаємин «влада — люди», коли громадян закликають переїхати в села через зруйновані підстанції, а самі ламають голови, як вивести 6 мільйонів доларів на купівлю будинку в Швейцарії, вкрадених на захисті енергетики.
Коли нам вводять податок на OLX та посилки, розповідаючи про гроші на армію, а з іншого боку — ми чуємо, як їм важко нести коробку з 1,6 мільйона доларів. Якось суспільство має це вивезти та не опустити руки. Але росіяни вижмуть із цієї історії максимум. На жаль…
