Президент США Дональд Трамп нещодавно публічно погрожував ввести штрафні мита на ввезене в країну французьке вино. Такою була реакція на «цифровий податок», оголошений французами напередодні. Нововведення торкнуться ряду американських корпорацій. «Найближчим часом ми оголосимо про вагомі відповідні дії на дурість Макрона. Я завжди говорив, що американське вино краще французького» – висловив позицію американський презинент в своєму мікроблозі Twitter наприкінці липня цього року. Згодом Трамп зробив уточнення. Штрафні мита можуть бути вжиті не тільки відносно винних виробів.
У свою чергу президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність узгодження зі США французьких податків для транснаціональних IT-компаній. «Президент також підкреслив, що саміт G7 стане важливою можливістю для просування до загального оподаткуванню цифровий діяльності, що в наших спільних інтересах і над яким ми повинні продовжувати працювати, щоб укласти широке міжнародне угоду», повідомила прес-служба Макрона. Напередодні Париж затвердив 3-відсотковий податок на американські компанії-гіганти, серед яких Apple і Facebook.
Гострі питання будуть винесені на саміт групи країн G7, який має відбутися в серпні. Згідно офіційній позиції Франції транснаціональні IT-компанії, такі як Apple, що мають штаб-квартири за межами країни, платять відносно малі кошти або взагалі не платять податки з продажів у Франції.
Економічне протистояння ЄС та Сполучених Штатів триває давно і не є новиною. Вашингтон досі вважає Європу сферою свої інтересів і тому економічне та політичне зростання умовних «сателітів» звичайно не відповідає інтересам Білого Дому. Однак саме зараз, через кризу в середині Союзу, США отримали змогу суттєво розхитати цей колос на глиняних ногах.
Неодноразові спроби країн співдружності залишити ряди ЄС та піти у вільне плавання знаходять підтримку у Вашингтоні. Новоспечений прем’єр Британії Борис Джонсон і президент США Дональд Трамп вже домовилися почати переговори про вільну торгівлю. Нові угоди почнуть діяти одразу після виходу Об’єднаного Королівства з ЄС. На думку Джонсона це має статися до 31 жовтня поточного року.
Неофіційне протистояння відобразилось і у військовій співпраці. Другий, на рівні з Францією, лідер ЄС Німеччина відмовилась від пропозиції Лондона та Вашингтону створити військово-морську місію під керівництвом Європи для забезпечення безпечного проходу суден через Ормузьку протоку. Причому США офіційно прохали Берлін взяти участь у спільних діях з охорони торговельних суден у Перській затоці. Нагадаємо, нещодавно Іран захопив кілька європейських нафтових танкерів. «Зараз спільної місії зі США бути не може, оскільки європейці представляють принципово іншу політику щодо Ірану», — заявив голова комітету німецького Бундестагу з питань зовнішньої політики Норберт Реттген (ХДС). І тут варто зауважити, що всі ці коливання відбуваються між партнерами по єдиному військовому блоку НАТО.
«Криза у Перській затоці підняла ширшу дискусію між європейськими країнами в сфері оборони. З огляду на те, що в даний момент ЄС готується до зміни керівництва, дії нового покоління політиків щодо кризи в Перській затоці можуть зумовити військове майбутнє окремих країн і, можливо, навіть всього Європейського союзу в цілому» – заявив експерт по ближньому Сходу Фейсал аль Яфай у статті для видавництва Syndication Bureau.
Тим часом захиталась ситуація навколо ще одного «старожилу» Європейсько Союзу. Парламент Іспанії більшістю голосів відхилив кандидатуру лідера Іспанської соціалістичної робочої партії (ІСРП) Педро Санчеса, висунутого на пост прем'єр-міністра.
ІСРП на парламентських виборах 28 квітня набрала більшість голосів. Однак їй не вдалося домовитися про створення коаліції з партією «Подемос» («Ми можемо»). Остання є досить цікавим політичним утворенням. Вона виступає за радикальну зміну відносин Іспанії з Євросоюзом. Наприклад, у «Ми можемо» вимагають цілковито відкрити кордони для мігрантів з Африки, не виплачувати іспанські борги європейським кредиторам, не дотримуватися норми ЄС щодо дефіциту бюджету. Закликають ввести фінансову допомогу всім непрацюючим, включаючи тих, хто не бажає працювати. На подібні поступки не змогли піти навіть іспанські ліві старшого покоління, адже зараз країна переживає затяжну фінансово-економічну кризу.
Отже, якщо у вересні сторони все ж таки не домовляться, Іспанію чекають нові вибори. Фактично, ще одна країна поступово виходить з орбіти ЄС або готується стати її економічним тягарем.
Всі ці події відбуваються на фоні травневих виборів в Європейський парламент. «Право-популістські» партії отримали близько сотні місць серед 751. Зокрема, «євроскептики» тріумфували в Італії, Франції та Великій Британії. Звичайно, подібні зміни теж не додають стабільності ЄС.
Андрій Топчій