Луценко з Пшонкою обготівковували кошти в фіктивній фірмі хмельницького прокурора
Нинішній генпрокурор Юрій Луценко та син колишнього очільника ГПУ Артем Пшонка користувалися однією фіктивною фірмою, яка обготівковувала кошти. Про це пише журналіст Володимир Бойко у своєму «Фейсбук».
– Ви будете сміятись, але у генерального, прости господи, прокурора – велике горе. Співробітники очолюваного Сергієм Горбатюком Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури в ході досудового слідства по кримінальному провадженню №12013160110000734 від 04.04.2013 виявили фіктивну фірму «Едельвейс», відкриту для конвертації грошей колишнім заступником прокурора Хмельницької області Юрієм Марченком. Інтерес слідчих Генпрокуратури до цієї фірми спричинений тим, що через її рахунки здійснювалось обготівковування коштів для Артема Пшонки, сина колишнього генпрокурора. Зокрема, гроші сплачувались «тітушкам» у ході спроб рейдерського захоплення землі в Миколаївській області в 2013 році, – пише Бойко.
З санкції суду була вилучена бухгалтерська документація «конверта». Уявіть яким було здивування слідчих Генпрокуратури, коли виявилось, що ця фірма проводила конвертацію коштів не тільки для Артема Пшонки в 2013 році, але й для Юрія Луценка в 2017 році. Ба більш того, у ході слідчих дій було встановлено, що Луценко продав Пшонці всі відкриті щодо нього кримінальні провадження й очолив схеми злочинного бізнесу свого попередника.
Шокований Юрій Віталійович, довідавшись про це, наказав Горбатюку негайно передати всі справи, які стосуються Пшонки, в Управління Басова, оскільки Горбатюк відмовився закривати провадження й навіть встиг передати до суду матеріали відносно трьох фігурантів.
Пікантності цій ситуації надає та обставина, що кримінальні провадження відносно Пшонки, які вимагає закрити Луценко, були зареєстровані за моєю заявою і я дуже добре обізнаний з рухом грошових коштів організованого Марченком «конверта» – зокрема, знаю, скільки перепало через Марченка в кишеню генерального, прости господи, прокурора і скільки - у кишеню Столярчука.
Але достославний директор НАБУ Ситник, якого Луценко тримає на «гачку» справою по землевідводу в Пущі-Водиці (згідно з фабулою цієї справи, Артем Сергійович, працюючи в прокуратурі Київської області, став земельним магнатом по підроблених документах) категорично відмовляється розслідувати витівки керівників Генпрокуратури. Ну, нічого – я йому допоможу…, – завершує Бойко.
Віктор Карпенко
