Народжені кінескопом

Якщо служивому плебсу з «трускавецького призову» ще лише сниться слава майстрів квартального гумору з пісюнами наперевіс, то дивакувате жирування метрів жанру, що часом межує з шалапутством, трусить вітчизняний політичний подіум із регулярністю парової баби на будівельному майданчику.

Минулий тиждень знову подарував нам цілу низку номерів управлінського скетчу у виконанні КоЗе. Когось із нас розсмішив безшабашний виклик, кинутий поки що банково-офісним президентським смотрящим Андрієм Богданом важковаговому профі, київському очільнику Віталію Кличку та паралельно Магдебурзькому праву. Когось – профанація Трудового кодексу тим же главою офіприЗе у багатостраждальній заяві (доля якої залишається по досі нез'ясованою) про власне звільнення «з моменту бажання». Хтось співчутливо посміхнувся самозакоханому хизуванню младорегіонального вундеркінда Діми Разумкова, приреченого слугами бути спікером Верховної Ради. А ще ж було й привселюдне оголення «ніхто» Микити Потураєва перед масовкою представницького планктону, й відмашка на руйнацію правосуддя у випадку з окружним адмінсудом Києва.

На фоні зеленої псевдополітичної еквілібристики, якою блазні намагаються замаскувати нездатність виконати наобіцяне Голобородьком своєму такому ж недієздатному електорату, малопомітною здалася заява персонального ворога нью-йоркського Джуліані, уявно-звільненого недолюстрата А. Богдана з приводу ролі засобів масової інформації у житті зелено-пліснявого суспільства.

Тепер серйозніше. Глава Офісу президента України Андрій Богдан назвав свою заяву про відставку «жестом для керівництва», а не для преси. Далі нянькою Зе була кинута фраза, яка в нормальному, цивілізованому суспільстві була б схожа на передсмертну записку самогубця. Мовляв, політсила, яка наразі перемогла на виборах, не орієнтується на «класичних журналістів». Навіть світовому вождю рудоволосих мачо у його протистоянні з «упередженими анти-трапівськими мейстримними засобами масової інформації» ще не спадало на думку плюнути на увесь журналістський люд!

«Це мій крок по відношенню до мого керівництва, до президента України, до суспільства, а не до журналістів. Класичні журналісти звикли саме себе сприймати як суспільство. Але, як довела наша виборча кампанія, ми спілкуємося із суспільством без посередників, без журналістів (виділено нами – авт.)», – сказала права рука і одночасно голова Зе.

Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/news/politics/-bogdan-mi-spilkujemosja-z-suspilstvom-bez-poserednikiv-bez-zhurnalistiv-1166080.html

Висмикуємо з контексту політологічної полеміки фразу блогера-однодумця: «Порошенко втратив владу, тому що не націоналізував ЗМІ» і погоджуємося з її очевидною об'єктивністю: наслідком неприродних стосунків кінескопа з велосипедним насосом і міг бути лише монструазний вибл*док (перепрошуємо у вихованок інститутів благородних дівиць) викидень, що наразі іменується українською владою.

Вадим Демиденко