За день, 17 вересня, буде 15 років, як українська влада жорстоко розправилася з журналістом, який не боявся говорити правду, там де всі її замовчували, ім’я якого стало символом справжньої людини, професіонала, борця – Георгія Гонгадзе. Винних у вбивстві журналіста й досі не покарано.
Героїв у цій країні ніхто не цінує, допоки вони живі. Людей у цій країні після смерті забувають.
Щоби вшанувати пам’ять Георгія Гонгадзе сьогодні біля стін Полтавської облдержадміністрації зібралося не більш як 20 осіб разом із журналістами «Останнього Бастіону», "Громадського телебачення", «Міста», «Міста+» й «ІРТ».
Звісно, у присутніх постало питання, чи потрібні країні ЗМІ, фінансовані з державного бюджету, чи можуть вони висвітлювати інформацію не однобоко, враховуючи всі можливі погляди на ту чи ту проблему? Завважимо, що питання свідомого замовчування вбивць Гонгадзе та позиції Президента й уряду стосовно цієї проблеми – це гострі й опозиційні питання, які державне керівництво ладне обходити за будь-яку ціну. Тому не дивно, що журналісти ОДТРК «Лтави» проігнорували сьогоднішню подію біля ОДА та не долучилися до вшанування пам’яті свого колеги. Гендиректору «Лтави» Євгенові Лопушинському треба йти «як партія веде/гроші дає», тому, на його думку сюжети, як із осіннього врожаю студенти створюють композиції на конкурс чи про ботаніків із усієї України, що з’їхалися до Полтави, важливіші за досі не розкрите вбивство Георгія Гонгадзе. Чи все тому, що ОДТРК «Лтаву» фінансують із держбюджету, то й вимоги не йти проти політики держави доводиться виконувати.
На питання, чому «Останній Бастіон» долучився до події, головний редактор видання Геннадій Сікалов відповідає, що небезпечно зараз бути не тільки журналістом, зараз будь-якій людині взагалі небезпечно в цій країні:
І доки обговорювали питання заполітизованих й продажних ЗМІ, усім присутнім роздали кілька різних газеток, на одній із яких із першої шпальти промовляє лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош, а з іншої - депутат Полтавської обласної ради Юрій Кривошеєв. Питання прозорості й незаполітизованості ЗМІ відпадає миттєво. Як і відпадає питання, чому з-посеред усього великого штату журналістів «Лтави», компанія не знайшла одного чи двох представників, які б висвітлили сьогоднішній захід.
Державі не потрібні об’єктивні ЗМІ. На прикладі місцевої ОДТРК «Лтави» на чолі з Лопушисньким, ми в цьому вчергове переконалися