Репортажі з-за кобищанських парканів: 63
Репортаж 63: про втечу Приходько від Соколової
Спробуємо без образ? Кобищанці? Атож, перед тим як здійняти на кпини «поодинокі і нетипові факти», еге ж, зі щоденного мартирологу зникаючих ознак людської еволюції, уточнимо дислокацію. Підтверджуємо свою незмінну повагу до права абсолютно кожного колеги і колежанки по світобудові на власне окремішнє бачення шляху до досконалості. Просимо лише залишити нам можливість з нього позбиткуватися. Не зачепили нічиїх скрижалів? Гаразд.
На фоні всеукраїнського хайпу, зчиненого поверненням блудного кота-брюнета Макса до рідного луцького порога через десять страшних років перебування поза зоною досяжності згорьованої господарки (https://www.unian.ua/society/10334808-zhitelka-lucka-cherez-5-rokiv-znayshla-svogo-zagublenogo-kota-video.html) та черговим побиттям нашим кроманьйонцем їхнього пітекантропа, фіаско з Анастасією Приходько на «5 каналі» здається не такою вже й топовою news.
У щасливої лучанки, щоб уникнути стресу у майбутньому, оскільки невиправно жорстокий вітчим знову може занести Коцького до чужинського лісу, є вихід. Придбайте, дівчино, котячий смарт, убезпечьтеся від вітчиминого нерозуміння вашого кіперського покликання (англ. keeper — доглядач за тваринами) і почніть шукати собі людську половину, не котами одними! Чи й повірите, панно, але доторк долоні коханого партнера буває незрівнянно лагіднішим, ніж визбирування котячої шерсті зі спаскудженого улюбленцем килима.
Атавізму альфа-самців, так званих спортсменів, знайти компенсатор важче, не порадиш же заскоченим лобурякам змінити криваве амплуа на полювання за опеньками, але там, зрештою, ще один-два хуки у жбан з олією і проблема з жаданими поясами зникне сама по собі.
З Приходько – складніше. Нашу симпатію викликали і гаряче патріотичне слово з талановитою піснею, і потрібна на часі волонтерська участь, і принципова позиція гарненької українки Насті. Не такі вже ми й страшні – пробачили виступ Приходько на російському конвеєрі зірок і чужий прапор на Євробаченні. Молоде – зелене. Пісенну естетику Настиної двомовної «Мами» ми намагалися не корелювати зі слабенькими політичними кроками Анастасії, неофітки у політиці. Свій націоналізм гріли твердою переконаністю, що їй і в підметки не годяться «чесальниці» на кшталт теж голосистих Лорак чи Повалій. За цими «українками», з їхнім цинічним ubi bene ubi patria, давно віник плаче.
Чому Анатасія Приходько кумиркою обрала «Батьківщину», а не, приміром, ще одіознішу «За ЖОП'у», поза коментами. Jedem, як кажуть, das Seine. Сусідові, котрий вставними щелепами скандує щоранку із-за паркану «Свободу Олександру Мамаю!», ми коли-небудь таки начистимо писок по-родинному, але уподобання решти краян поза Кобищанами – святі.
Усю диванну експертизу соцмереж на вуха поставило інше: провальний піар-хід, здавалося б, такої досвідченої політиканки як Юлія Володимирівна Тимошенко! Що тут спрацювало? Чи перехід до повального залучення усіх можливих іміджевих потенцій зі співачками включно? А після зведення сальдо втелющених у біл-борди «з новим курсом» коштів і бульдо від них користі не тільки у Юлії Володимирівни голова пішла обертом. Манафорт би допоміг, так сидить знавець українських реалій. Чи самовпевнені штабісти прорахувалися з бажанням догодити лідерці і витягли інкогніто на прямий ефір, на розмову з войовничою професіоналкою Яніною Соколовою, даруйте, нічому ненавчений «напівфабрикат»? Чи «Батьківщину» давить жаба за успіх сценічних позапартійних кандидатів, які, ще навіть не висловивши офіційних натяків на участь у змаганні, нагнали отакі соціологічні відсотки!
А Насті співчуваємо. Коли вже «неподєцкі» звабила дівчину «гра у піддавки із совістю», нехай не болять гулі, набиті за її лаштунками. Упевнилися, Анастасіє, що політична сцена гниліша за естрадну? Від Яніни втекли, але від себе, як від і Юлії Володимирівни, не втечеш.
Вадим Демиденко
