Та і нам, безпосередньо причетним до півторарічного протистояння із засліпленою Фемідою, увірвався терпець, повідомляємо – Окружним адміністративним судом м. Києва «на основі аналізу чинних правових актів, визнано, що майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташоване на території України, тимчасово, до визначення його правового режиму, зокрема правонаступників, є державною власністю і перебуває в управлінні держави в особі Фонду державного майна України».
Це означає, що зазіхальників на чужу хату з Генеральної прокуратури та Кабінету міністрів України визнано рейдерами з усіма притаманними їм ознаками державних рекетирів, а Полтавська обласна рада профспілок та обласні організації галузевих профспілок можуть перевести подих. Адже, як ми повідомляли, справа доходила до біганини ощасливлених обласних прокурорів поверхами приміщення на Ляхова, 1 наперевіс з рулетками. Настрахані чиновним свавіллям соціальні партнери влади готувалися на сніг вистрибувати із вікон свого, власноруч, за профспілкові внески зведеного будинку!
Більше року тривала судова тяганина. Перенесення засідань суду чергувалися з мітингами і пікетами. Протестні заяви і звернення ФПУ, облпрофради, профорганів усіх рівнів до гілок української влади – Президента, Кабміну, Генпрокуратури, персонально до сумління Порошенка, Гройсмана і Луценка, до міжнародних організацій і посольств таки увінчалися перемогою справедливості. Розпорядження Кабінету Міністрів про передачу в управління Генеральній прокуратурі офісно-навчального центру Полтавської обласної ради профспілок скасоване.
Визнано, що Генпрокуратура не мала права просити Фонд держмайна передати їй будинок профспілок ще до внесення об’єкту до державного реєстру. Вочевидь, а цього, на жаль, немає у постанові суду, бандитська схема прокурорів мала на меті не «дрібничку» з «поліпшенням умов праці для виконання особливо важливих державних функцій» ‒ завидющі очі стражів законності намертво учепилися в чотири гектари землі у самому центрі Полтави.
У вердикті суду перепало й Кабінету міністрів. Пан Гройсман перевищив свої повноваження, роздаючи майно громадських організацій без Фонду держмайна, якому це майно було тимчасово, до законодавчого визначення суб’єкта права власності передано на зберігання. У своїх рейдерських «вась-вась» урядовці з прокуратурою ніскільки не зважали на те, що й полтавські профспілкові чиновники є теж громадянами України. Виселення господарів планувалося просто «на вулицю», без розгляду будь-яких пропозицій щодо їх розміщення.
Але перемога профспілок не остаточна. Навіть якщо Кабмін і не подасть апеляції на скасування свого протиправного розпорядження, залишається в силі рішення господарського суду щодо визнання будівлі профспілок державною власністю. Відтак – попереду боротьба за передачу приміщення профспілок Фондом держмайна у безстрокове користування на безоплатній основі тим же профспілкам. Враховуючи те, як важко дається викорінення глупства в окремо взятій, буцімто правовій державі Україна, у профспілок будуть ще ті непереливки.
Вадим Демиденко