Середньовічні полтавці торгували напряму з арабами та Візантією
Мешканці давньої Полтави у середньовіччі торгували як з арабським світом так і з Візантією, розповів «Бастіону» Юрій Пуголовок кандидат історичних наук.
Здається вже минули ті часи, коли літописну Лтаву вважали «ведмежим кутом» на мапі Київської Русі. Поставши як найбільший і найпівденніший протоміський центр літописних сіверян, на межі із Диким полем, місто не втрачало своїх позицій у регіоні і в подальшому.
– Зараз завдяки плідній роботі полтавських археологів відкриваються все нові і нові сторінки повсякденної історії нашого міста у середньовіччі, – наголосив історик.
Одним з таких епізодів є торгова діяльність давніх полтавців. На сіверянському етапі (9-11 ст.) торгові зв’язки були орієнтовані на Хазарський каганат і арабський світ, про що, наприклад, свідчать знахідки срібних арабських дирхемів та імпортних речей з території каганату. Пізніше, на києво-руському етапі (12-13 ст.) фіксуються імпортні вироби, зокрема, амфорна тара, що виготовлялася на узбережжі Мармурового моря, поруч із Нікеєю та в передмістях Константинополя. На територію Русі амфори потрапляла торговими шляхами, частина з яких проходила і через наше місто, прокоментував Пуголовок.
Нагадаємо, вісім поховань литовсько-руського періоду знайшли археологи Глинської експедиції під керівництвом Юрія Пуголовка на Полтавщині. Рештки чотирьох воїнів – полеглі воїни армії Вітовта – литовського князя з роду Гедиміновичів, що в 1397-1398 роках здійснив два переможних походи проти Золотої Орди.
