Сповідь дилетанта: від «просто перестати» до сумнівів у «можливостях діалогу»
Якби нарешті таки розрулити з хрещиками і трусами...
Нехай, ще не на часі припасовувати синоніми до очевидного. Тим паче, що треба визнати – очевидним воно було лише для просунутих у вищі сфери нострадамусів, бабців ванг, кассандр і люсь арестовичів.
Ми, грішні, послуговувалися, здебільшого, аналізом викидів квартальної творчості на державних теренах і знали, що стратегічно слабкому Голобородьку до снаги передбачити хіба що наслідки цивілізаційного протистояння серіальних сватів. Якщо вчасно прозирнути мету геополітичної маячні щура під Спаською вежею не далося навіть усьому ЄС укупі з НАТО, куди було тому Васі – невеликого коліна чоловічку, здатного гнути кирпу та дзвонити зубами.
Сірим сим залишалося сміятися крізь сльози, спостерігаючи за шабашем земляцтва, що фанатіло від відосиків свого-своїсінького месії.
Зараз, коли чорноморському флагману раші камбала цицьки дала, увесь чиновний бомонд в напіввійськових одностроях (нам чомусь ввижається Єрмак у галіфе сталінського крою) наввипередки хвалиться точністю власних прогнозів щодо нашестя орків.
Дехто, віддаємо належне самоіронії, визнає свою недостатню інформованість. От пану Данілову лише 22 лютого, лише приблизно о 19.20 стало відомо про наказ бункерного щура фізично знищити «головного неонациста» й одночасно українського юдея Зе.
Тепер чекаємо, коли й провидець люся видасть своє, альтернативне Пентагону знання «часу Ч» вже за півгодини до фурорної з'яви майбутнього шостого на телеекрані 31 грудня 2018 року. Ріхард, прости господи, Зорге.
Щиро вітаємо абсолютно неочікувану, суперпозитивну трансформацію рандомної на тронній посаді особистості. Лякаємося припущення – а якби устелив Зе в екзиль на запрошення Лондона? Ми б оце клацали зубами у фільтраційному таборі під Усть-Ілімом, а не клавою ноута в полтавському бомбосховищі.
«Я користуватимуся всіма можливостями, які у мене будуть, які мені надасть ця ситуація. І я не закриваю такої можливості (діалогу – ред.). Але Буча – це закриття можливості діалогу. Буча, Бородянка, Маріуполь – закривають можливості діалогу», − заявив Президент.
От тільки якби нарешті таки розрулити з хрещиками і трусами: або «шукати можливості», а це – знову смішити світ сумнівним потягом до очей нехриста, або закрити зрештою тему і можливості та забути про баньки збожеволілого монстра. Скільки можна?!
А ось і взірець. На що вже «по-дебільному виписаний» Допа, що «рубіконами» крутив як циган сонцем, і той уговкався: визначився зі скрижалями. Кинув мирські турботи про невдячних харків´ян, котові під хвіст пошпурив пам'ять Гепи і подався у московитське гундяєвське православ'я: хіротонію в диякони випускника Харківської духовної семінарії Михайла Добкіна здійснив сам головний попик УПЦ МП Онуфрій. Отець Допа? У цьому щось є.
Пане Зе, черга.