Відкриють Сall-центр для бійців АТО та переселенців у Полтаві
Сьогодні, 22 червня, в Полтавській ОДА відбулася зустріч журналістів та організаторів проекту Сall-центра для бійців та ветеранів АТО, їхніх сімей та переселенців зі Сходу, які постраждали внаслідок військових дій і зараз перебувають у Полтаві.
Ініціатор створення Сall-центра емоційно-психічної підтримки – Литовський Фонд «Унія 1219». Проект також підтримують литовський департамент поліції, внутрішніх справ, міністерство охорони краю.
У Полтаві цей проект заручився підтримкою «Батальйону небайдужих», «Асоціації ветеранів й учасників АТО Полтавщини», єпископа Полтавського й Кременчуцького Федіра тощо.
Коли проект запрацює, на декількох телефонних лініях кваліфіковану допомогу надаватимуть спеціально навчені оператори, яких перед цим будуть учити спілкуватися з людьми, які мають пост-військові психічні травми.
«Останній Бастіон» поспілкувався з єпископом Полтавським і Кременчуцьким Федіром:
«Справді, підтримка бійців і їхніх сімей, усіх постраждалих унаслідок війни на Сході країни зараз на часі, оскільки це те, чим ми маємо займатися впродовж багатьох років. Багато хлопців повернулися травмованими, багато моральних і психічних травм, бо війна – це навантаження, яке людина не може переносити безслідно».
ОБ: Владико Федоре, а чи зможе в разі потреби фонд надати матеріальну підтримку, наприклад, якщо солдату буде потрібна операція?
ВФ: Я думаю, що це не входить у функції Сall-центра, адже по телефону надаватимуть лише емоційну підтримку, але оператори можуть підказати, куди людині рухатися, до кого звертатися з її проблемами.
Коментар "Останнього Бастіона": Ідея call-центру для бійців АТО, їхніх сімей та всіх, кому потрібна допомога, безумовно, гарна ідея. Але слова про допомогу мають підкріплюватися справами, без цього вони - просто слова, які нічого не варті. Проект має достатній фінансовий ресурс, адже має литовських ініціаторів, які, звісно, будуть допомагати в реалізації задуму українським колегам. Також підтримує проект call-центру "Батальйон небайдужих", сильна громадська організація, скриньки для збору коштів якої встановлені в багатьох місяцх як Полтави, так і за її межами. Слова підтримки й розради - це добре, але більшості хлопцям з АТО потрібні не вони. Гучних слів вони начулися, коли їх посилали на Схід й обіцяли гідні зарплати та надійний соціальний захист. Більшості бійців, які Слава Богу, повернулися живими з війни, слова потрібні щонайменше. Якісні протези, гроші на операції, допомоги сім'ям скалічених солдатів (не разові, а постійні) і багато іншого, що потребує матеріальних витрат. Інакше, на що кидають тисячі простих людей гроші в скриньки "Небайдужи", куди йдуть ці гроші? Допомогти словом потрібно тоді, коли допомагаєш ділом. Для початку, можна спитати в самих бійців АТО, для яких цей call-центр і відкрито, що їм потрібніше, слова чи медична допомога, яку вони, через "високі" зарплати не в силах оплатити та яку їм не надає країна, за яку вони воювали?
