За скільки й кому продалися полтавські ректори і директори?
Блаженнійший Любомир (Гузар), говорячи про особисту культуру українців і формувальні чинники нації, зазначає:
Переживши Революцію гідності, хочемо будувати нову Україну. Хто культурно поводиться, незалежно від віку, цю нову країну активно будує, а хто свідомо старається бути культурною людиною, тішитиметься своєю державою, своїм суспільством довгі роки. У питаннях виховання дуже активну роль повинні відіграти школи та церкви.
Школи, технікуми, ліцеї, ВНЗ - напередодні виборів керівники навчальних закладів стали забувати про освіту й розвиток молодого покоління та почали більше турбуватися матеріальними питаннями - кому вигідніше продатися?
Два ректори полтавських вишів - Олексій Нестуля (ПУЕТ) і Микола Степаненко (ПНПУ) уже прямо агітують за одного з кандидатів на посаду міського голови. Ми розуміємо, що позиція ректора - це плюс 8 тисяч студентів із університету, які проголосують за того, хто заплатив ректору.
Долучився до прямої агітації і директор ЗОШ №3 Євгеній Романов, який агітує голосувати за кандидата, який відбирає землю в його школи. Абсурд! А директор ліцею №17 Олена Голтвяниця? Хіба це приклади гідних людей, про яких говорив Любомир Гузар? Хіба гідні люди продаються?
Ці освітяни навряд чи досягнуть чогось, окрім того, що дискредитують своє ім'я, після чого лишиться єдиний шлях - на звільнення!