Зелених ягнят знову заціпило
або пролонгована прострація зеленого кролика від зустрічі віч-на-віч з удавом
Сусідський недопалок, будь він тричі неладний, вправлявся у словоблудстві перед медійниками на щорічній прес-конференції 19 грудня, у четвер, себто три повні доби тому. Цього часу навіть малописьменному оточенню Зе мало б стачити на перечитування стенограми по складах.
Ми з оцим постом три дні не пхалися до уваги колег. Очікували, що пацанву зо дня на день проб'є на патріотизм і виконання службових обов'язків, а затримка з нотою категоричного протесту викликана винятково паузою, яку зовнішньополітичний корпус на чолі з мачо Яременком, суперважковаговим дипломатом Пристайком і групою сірих радників-професіоналів взяв на вишукування нищівної лексики для гідної відсічі маячні кремлівського монстра.
Не дочекалися. Ні, ми живі люди і теж бачимо низку форс-мажорів, які відволікли квартал від фігні, як влучно охарактеризував перший папа-інтерполяціоніст Олександр Семенович напасть з президентством на голову його щирого і геніального Вови. Тут самокатника Гончарука лихий напередодні Різдва таки пхнув у чорну дірку казначейського секвестру. Там важко далися потуги з перефарбуванням здачі українських газових перспектив на історичну перемогу. Кажуть, богиню Феміду все ще відваловують після аваковської авантюри з Уведенням Зе у храм правосуддя на справу «Майн кампф проти народу України».
Звісно, все це не могло не загальмувати реакцію офісу нашого Зе на плювок їхнього пу. А ви можете, колеги, уявити, які гігантські резерви мислі довелося перекинути на підготовку щурячого корпоративу центрових слуг біомаси! Це вам не олів'є нашаткувати ‒ рішить подавати шаурму таки перед Вдовою Кліко, а не після!
Критична зайнятість Зе фігнею мала б чомусь вже й навчити. Є ж пріоритети навіть у коміків. Скажімо, біомасу хлібом не годуй – покажи щось сокровенне із-за роялю, і ти – президент! Пріоритет? Без сумніву. Вміємо, коли примушують. А тут про твою (?) країну офіційно нагородили такого і стільки!
Хтось бачив Лєніна, котрий на Красній площаді збирає підписи під петицією з вимогою сатисфакції за путінський наклеп, кричить, що він не віддавав Причорномор'я Потоцькому.
Ми мовчимо, у нас – щур у пріоритеті.
