Зе'лений вірус з короною і бубонцями

Якби, перепрошуємо, Мендель не крутилась у халатику біля тіла обітованого, а справно виконувала свої обов'язки секретарки, та Зе'лена випадковість в сучасній історії таки б отримала якесь уявлення про те, що думають про неї ширмаси. Навіть мендельських навичок стачило би узагальнити інформацію – куди пальцем не ткнеш, стоїть суцільний мат.

Червоною ниткою крізь мережі – «Зелю геть».

З висоти «коронавірусного віку» (термін наш, стὀвбимо) проблеми стерилізованих котів видаються не настільки актуальними, як для решти ще  більш-менш убезпечених співвітчизників. З цієї висоти доля тих вгодованих кастратів хвилює менше, але біда з іншим – ненька звідси бачиться великим  лебединим озером, яке, ніби магнітом, тягне до себе чорну пернату популяцію.

Ось вони один за одним, в українській зеленій модифікації пікірують з оманського туману на ще не продані чорноземи: коронавірус, зміна гончарукових коней на самокатах на шмигалевих водовозів, повернутий дупою до України МВФ, абсолютно невідомі наслідки нафтових розбірок РФ із СА, поховані надії на бога (чи диявола), що прибере недопалка – буйно схиблена міль хижо всідається на троні до 2036 року, група малоросійських ідіотів в кремлівських пенатах, засцяний радник на платформі, війна і мінська капітуляція…

Признайтеся, чорнобриві, хтось з нас вірив, що Коломойський заганяв голки під нігті Зеленському, коли ґвалтував на реінкарнацію Голобородька? Певно ж, ні. Самозакоханому хлоп'яті з нетрів криворізького совка, котрого низькопробний гумор і відсутність пристойної освіти зробили кумиром такої ж прикольної публіки, чомусь здалося можливим ухопити бога за бороду. Притім – чужого. Та ні, це тобі, чувак, не прутнем по роялю.

Обставини оточили Зе', як того зацькованого шолудивця. Вже й друге коло постає грізною і вимогливою стіною – тисячі українців вийшли на прелюдію Третього Майдану. Та й те – на Перший виходили романтики з помаранчевим антуражем, неймовірно подивовані тим, що їх, готових погратися в революційну доцільність разом з «Гринджолами», Віктором Андрійовичем і Юлією Володимирівною, виявилося «так багато»; Другий Майдан за здобуття національних навичок заплатив кров'ю Небесної Сотні, але абсолютно цивільний воював з донецькими зайдами шинами і бруківкою; на Третій Майдан вийдуть озброєні, навчені і злі добробати. В пізніших підручниках з історії те, що одведи й одступи може статися, точно не буде називатися Майданом.  

Нелох, не доводь народ до гріха, вийди на середину і признайся, що ти типу лох. На повагу не розраховуй, але, принаймні, підеш не обпльований.

І наразі хіба що від народження тупий фанат квартальної команди не осягне вбивчої об'єктивності Володимира Винниченка: «Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження – українець, з виховання – руський, з переконань – неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі – боягуз, себелюб і раб. От це – малорос".