Не більше 10 "обраних" мільярдерів і надалі вирішуватимуть долю 40-мільйонної української нації.
Найбільша іронія Закону про олігархів в тому, що, наприклад, ні Ахмєтов, ні Пінчук, ні Коломойський відповідно до цього закону не є олігархами.
Бо вони, відповідно до цього закону (увага!), «не беруть участь у політичному житті».
Уся "фішка" олігархату в тому, що вони мають прямий доступ до влади й бюджету.
Власне вони і здійснюють тіньовий вплив на політику.
Натомість, він дає Володимиру Зеленському з його ручним РНБО абсолютно свавільне царське "право" вирішувати: хто олігарх, а хто ні, «кого казніть, а кого міловать».