Зовнішня політика США: тренд «миролюбності»
3 листопада 2020 року США обиратимуть нового, 46-го президента.
Згідно з Другою статею Конституції, для обрання президентом Сполучених штатів Америки кандидат має бути громадянином США по народженню, не молодше 35 років, таким, що прожив на території країни не менше 14 років.
«Рідна партія» нинішнього президента Дональда Трампа вже висунула кілька претендентів на зміну своєму амбіційному лідеру. Про свою участь у виборах оголосив губернатор штату Массачусетс Біл Велд. Ще одним конкурентом Трама від партії республіканців стає відомий радіооведучий Джо Уолш, колишній конгресмен від штату Іллінойс.
З боку Демократичної партії участь у праймеріз планують взяти одразу 21 кандидат. Також за пост президента США імовірно змагатимуться 8 кандидатів від Лібертаріанскої партії, 7 кандидатів від Партії Зелених, 3 кандидати від партії Американської солідарності і двоє незалежних кандидатів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп і євреї: нерозділене кохання
Незважаючи на значну кількість охочих, очевидним є той факт, що боротьба за крісло у Білому домі відбуватиметься між представниками республіканців та демократів. Дональду Трампу ймовірно опонуватиме Джо Байден – колишній віце-президент США часів президенства Барака Обами. Перед цим, звісно, Трамп має подолати внутрішню опозицію всередині Республіканської партії та стати її єдиним кандидатом.
У вівторок 24 вересня спікер Палати представників США Ненсі Пелосі оголосила про запровадження формальної процедури імпічменту Дональда Трампа, їй передуватимуть розслідування в комітетах нижньої палати Конгресу. Офіційний привід – нібито американський лідер у приватній телефонній розмові з Володимиром Зеленським намагався примусити останнього відкрити розслідування проти родини Джо Байдена (Хантер Байден з 2014 року був членом Ради директорів газовидобувної компанії «Burisma»). Демократи намагаються проінтерпретувати ці дії як заклик до іноземної держави втрутитися у виборчу кампанію в США.
Що спонукало демократів лобіювати прийняття даного рішення? На сьогоднішній день у Демократичної партії немає кандидата на президентську посаду зі 100% шансами на перемогу. Через це варіант реалізації другого термін Дональда Трампа є досить вірогідним. До цього додаються липневі опитування ABC News і Washington Post, присвячені роботі Трампа на посаді президента. Тоді рейтинг підтримки діяльності господаря Білого Дому сягнув 44%. Це був максимум за всю історію опитувань.
Однак, останні опитування, проведені у вересні, вказують падіння рейтингу Трампа на 6 пунктів. Населення стурбоване тим, що ескалація торговельної війни з Китаєм призведе до підвищення цін на споживчі товари. Нагадаємо, сильна економіка є пріоритетним аргументом президента напередодні майбутніх виборчих перегонів.
Під час виступу 24 вересня на Генеральній Асамблеї ООН, голова Білого Дому вкотре оголосив основні постулати своєї внутрішньої та зовнішньої політики. Серед них відсутність підтримку глобалізму та захист інтересів своїх громадян. Власне саме з ідеєю переорієнтувати США на вирішення проблем всередині країни Трамп свого часу й прийшов до влади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Небезпека чорно-білого Трампа
Однак, виклики світової політики не дали змоги президенту зосередитись лише на внутрішніх проблемах. Значна підтримка України у конфлікті з Росією, військова операція в Сирії, постійні конфлікти з КНДР ознаменували характер його правління. Трамп фізично не може вивести США з усіх міжнародних конфліктів та змушений втягуватись у протистояння навіть всупереч своїй волі. От і під час вищезгаданого виступу в ООН він і надалі декларує продовження торговельних війн з Китаєм, введення нових санкцій проти Ірану та необхідність втручання Америки у внутрішні справи Венесуели.
Вибори вже ознаменувалися показовим декларуванням змін у зовнішній політиці з боку ймовірних лідерів США. Показовим у цьому відношенні є позиція кандидатів щодо війни у Афганістані.
Демократи активно піднімають прапор пацифізму та невтручання держави у справи інших країн земної кулі. Так Елізабет Уоррен, сенатор від штату Массачусетс, вже заявила, держава не має право вимагати від армії відповіді на проблеми, які неможливо вирішити збройним шляхом. Її позицію підтримує Джо Байден, який спершу висловлювався проти збільшення чисельності контингенту в Афганістані, а згодом обіцяв повернути війська до США. Не відстає від колег і сенатор від Вермонта ультралівий Берні Сандерс. За його словами він єдиний з кандидатів, який проголосув проти військових кампаній в Іраку і Афганістані.
Усе це відбувається на фоні припинення переговорів, запланованих Дональдом Трампом з представниками руху Талібан. Президент США скасував анонсовану зустріч з керівництвом талібів в Кемп-Девіді, назвавши «мертвими» переговори між Штатами і Талібаном про мирне врегулювання. Перемовини були зірвані після терактів в Кабулі, однією з жертв яких став американський військовий. Натомість делегація представників ісламського угруповання відвідала 13 вересня Москву, де взяла участь у переговорах з російськими представниками про перспективи мирного врегулювання в Афганістані. Варто зауважити, офіційний Кремль вважає Талібан терористичною організацією. Політика – вона така.
Також, з метою остаточного тролінгу Трампа, Талібан зняв заборону на діяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста і гарантував безпеку співробітників організації під час здійснення ними гуманітарних функцій в захоплених районах. Звичайно, подібні дії б’ють по рейтингу «воюючого» президента. Пересічному американцю важко усвідомити необхідність витрачати величезні кошти та людські життя у далекій азійській країні в іншій частині земної кулі.
Андрій Топчій
