Слов'яни на Лівобережжі України: розкопки Опішнянського городища

17.09.2015, 11:08
Слов'яни на Лівобережжі України: розкопки Опішнянського городища

Опішнянське городище є однією з важливих пам’яток, що безпосередньо пов’язане з питанням появи на Лівобережних теренах слов’янського населення, відомого пізніше як сіверяни, тому воно неодноразово привертало до себе увагу дослідників, а також всіх зацікавлених у вивченні давньої історії нашого краю.

Завдяки своєму вдалому розташуванню, фактично в межах гончарської столиці України - Опішному, пам’ятку відвідує чимала кількість туристі. Однак у зв’язку із відсутністю на ньому будь-яких інформаційних чи історичних довідок, його туристичні та пізнавальні можливості лишаються незадовільними. Наприклад, мало хто знає, що перші розкопки на цій пам’ятці було розпочато відомим радянським археологом-славістом Іваном Івановичем Ляпушкіним (ним проведені дослідження і в Полтаві), ще перед війною у 1940 році, які були продовжені у 1957 році. Після невеликої перерви у 1975 році розкопки були відновлені київськими дослідниками, а саме Лівобережним загоном Слов'яно-руської експедиції ІА АН УРСР під керівництвом Олега Васильовича Сухобокова.

Експедиціями під керівництвом І.І. Ляпушкіна та О.В. Сухобокова вивчено більшу частину площі городища, здійснені перетини його валу і рову. Недослідженою залишилася площа під кладовищем на невеликі ділянки вздовж його схилів. Будівельні рештки представлені залишками житлових і господарських споруд. В цілому досліджено 23 житла, 2 господарські споруди та 39 ям, частина котлованів яких після розкопок законсервована.

Серед знахідок, отриманих в результаті розкопок, виявлені предмети особистого і побутового призначення, численні уламки ліпного посуду та ін. виробів. Керамічний комплекс складають уламки ліпного посуду (горщики і сковорідки), невелика кількість фрагментів посуду виготовленого на гончарному кругу й амфорної тари з різних центрів Північного Причорномор’я. З досліджених комплексів походить виразна добірка зооморфної керамічної пластики і пряселець, а також мініатюрного посуду й інших вотивних виробів. Вироби з кістки представлені, переважно проколками. В невеликій кількості наявні вироби із заліза (деталі вузди, ножі, кресало тощо) та кольорових металів (пряжки, перстні, серги). Виявлені також пастові та склопастові намистини. В матеріальній культурі городища простежуються певні кочівницькі елементи. Виразна колекція знахідок з городища нині експонується в Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського.

Опішнянське городище належить до кола широко відомих в світі пам’яток, матеріали яких є еталонними для вивчення етнічних процесів на території Дніпровського Лівобережжя, пов’язаних із зародженням роменської культури, контактів між осілим і кочовим населенням фінальної доби раннього середньовіччя. Дослідницький потенціал пам’ятки та решток матеріальної культури її населення ще остаточно невичерпаний, до речі, як і туристичний.

Юрій Пуголовок,

кандидат історичних наук


Читайте також:
Історія
Науковці проаналізували сліди мови гунів, що збереглися, і дійшли несподіваного висновку. Ця спілка племен походить з єнісейської сім'ї мов.
15:18
Історія
Він розвінчав "теорії" придумані сталінськими вельможами для виправдання свого імперіалізму та прикриття системи гноблення і експлуатації.
вчора, 07:01
Історія
З вибухом Лютневої революції 1917 року хвиля національного відродження охопила імперську армію московії. У ній служили мільйони українців.
19 червня, 20:37
Мистецтво
Музеї у Тегерані та Тель-Авіві закрилися на невизначений термін.
19 червня, 15:46
Історія
Уродженці Полтавщини продемонстрували свої знання з історії. Церемонія нагородження відбулася у Звягельській бібліотеці імені Олени Пчілки.
18 червня, 14:56
Історія
Так звана «свята Галичина» під польською окупацією перетворилася на розплідник українофобії. Гірше українцям було, хіба що, у СССР.
16 червня, 21:41