Анатолій Безрода – патріот, який віддав життя за Україну

Все життя Анатолія Миколайовича нерозривно пов’язане з Лубнами. Тут він народився 1 квітня 1967 року. Навчався й у 1984 році закінчив середню школу №2. Займався спортом. Як і багато випускників тих років мріяв стати військовим, справжнім захисником, хорошим спеціалістом, тому відразу після школи вступив до Полтавського вищого зенітно-ракетного училища, яке успішно закінчив у 1989 році.

Анатолію завжди були притаманні почуття високої відповідальності, гострої справедливості, чесність та порядність. Після звільнення у 1991 році з лав Збройних сил свою любов до Батьківщини передавав учням Михнівської школи, як вчитель допризивної підготовки.

Події, що відбулися в нашій країні не залишили байдужим Анатолія Миколайовича. Як професійний військовий, а, головне як патріот, він не міг залишитися осторонь того, що відбувається на сході нашої держави. Із серпня 2014 року він виконував військовий обов’язок в зоні проведення АТО. «Це надійний товариш, справжній військовий та патріот щиро відданий своїй Батьківщині», – так говорять про нього бойові побратими.

12 січня під с.Тоненьке Ясинуватського району Донецької області Безрода Анатолій Миколайович отримав тяжке поранення під час мінометного обстрілу. А 13 січня вже в госпіталі його серце перестало битися.

14 січня Лубни проводжали в останню путь свого земляка, який відважно кинувся боронити рідну землю від бойовиків. Попрощатися з сорокасемирічним героєм прийшли сотні небайдужих містян, а також його бойові побратими. Євген Іванов, замполіт загиблого розповів, що Анатолія всі дуже поважали, адже він ніколи нічого не боявся, був вірним сином своєї країни. Колеги загиблого щиро дякували батькам Анатолія, за те що виховали сина справжнім героєм і просили пробачення, що не вберегли…

На могилі героя виросла гора квітів і вінків. У тяжкому горі залишилася сім’я. Щодня сотні людей висловлюють щирі співчуття його рідним і близьким. Туга й біль переповнюють серця кожного лубенця, ненька-Україна втратила свого захисника. Разом з родиною героя, його друзями й знайомими сумують всі лубенці, всі кому не байдужа доля нашої країни, майбутнє дітей і онуків. Пам’ять про Анатолія Безроду – лубенця, який поклав життя за мирне небо над нашою головою завжди буде жити в серцях.

Вічна пам’ять і Царство Небесне герою!