Беззаконня Нацполіції під куполом реформи: звернення до міжнародних організацій

«Я, (ПІБ), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки»

Із Присяги працівника поліції на вірність Українському народові

«Ровно два года назад, 4 июля 2015 года, команда реформаторов с совокупным коэффициентом интеллекта менее 70, находясь в реформаторском угаре, выпустила на улицы Киева наделенных властными полномочиями и вооруженных огнестрельным оружием наркоманов, алкоголиков, проституток и психов.

Так начиналась самая успешная в мировой истории реформа, благодаря которой мы смогли добиться роста преступности, падения раскрываемости, усиления полицейского беспредела и значительного увлечения затрат на содержание полиции», написав у своєму Facebook Олександр Волков.

Учора, 4 липня 2017 року, в Апеляційному суді Полтавської області колегія суддів мала розглянути апеляційну скаргу на рішення суду І інстанції про обрання запобіжного заходу головному редакторові видання «Останній Бастіон» Геннадію Сікалову. Скаргу подав процесуальний прокурор прокуратури Полтавської області Савченко. Саму справу веде старша слідча ГУ Нацполіції у Полтавській області Кіяшко, яка вже вручала журналісту фейкову підозру, намагаючись ув’язнити Сікалова на 60 діб у рамках політичного переслідування за викривальні статті про корупцію в Нацполіції і прокуратурі Полтавщини. 

ЧИТАЙТЕ: Генерали піщаних кар’єрів: хто і як розкрадає надра Полтавщини

Після півторагодинної затримки, засідання в Апеляційному суді перенесли, але за час очікування представники репресивного органу НКВД-Нацполіції встигли скоїти щонайменше ТРИ грубих порушення Конституції України, Закону про Національну поліцію, Законів, що регламентують свободу слова і журналістську діяльність.

ПОРУШЕННЯ №1

Працівник поліції, який відмовився представитися, БЕЗ ПОСВІДЧЕННЯ намагався вчинити неправомірні дії щодо головреда «ОБ» Геннадія Сікалова, перешкоджав його законній журналістській діяльності.

Під час спілкування з інформатором, який розповідав головреду суспільно значущу інформацію для подальших розслідувань, до Сікалова підійшов працівник Нацполіції і почав втручатися в розмову, перешкоджаючи збору інформації. Підозріле поводження особи, що представилася правоохоронцем, але при собі не мала жодних засобів ідентифікації, змусило нас остерігатися провокацій. Раніше інформатори з органів попереджали, що силовики через третіх осіб будуть намагатися у будь-який спосіб підкинути представникам «Бастіону» наркотичні засоби або зброю, щоб уможливити затримання.

Ми викликали поліцію, зателефонувавши 102. Будівля Апеляційного суду розташована в самісінькому історичному центрі Полтави. Патрульна поліція приїхала за 30 хв (!) після виклику. Про це згодом.

Невстановленою підозрілою особою без посвідчення, як згодом виявилося, був старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності ГУ Нацполіції у Полтавській області Ковток Сергій Олександрович. 

На фото Сергій Ковток

При собі Ковток не мав посвідчення. Він НЕ НАДАВ його на вимогу журналістів для перегляду і встановлення своєї особи. Посвідчення Ковтку на прохання привезла й передала в руки невідома особа.

Ч. 3 ст.18 Закону «Про національну поліцію» говорить про обов’язок поліцейського пред’явити посвідчення:

«Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук».

Питання про законність дій Ковтка без службового документу залишається відкритим.

Службового розслідування потребує питання, як Ковтку БЕЗ ПОСВІДЧЕННЯ вдалося впродовж години кілька разів ввійти-вийти з приміщення суду як режимної установи.

Наразі ми готуємо офіційні заяви про злочин до МВС, ГПУ, НАБУ. 

ПОРУШЕННЯ №2

Частково перетинається і покриває перше порушення. Представники «Бастіону» викликали патрульну поліцію, щоб встановити особу без посвідчення (Ковтка) і перевірити вміст його барсетки на ймовірну наявність зброї/наркопрепаратів. Через півгодини після виклику патруль з’явився. Вислухавши проблему, лейтенант поліції Юлія Мілько не зайнялася встановленням особистості (Ковтка), для чого її, власне, і викликали. Натомість лейтенант заявила, що ми, журналісти, НЕ МАЛИ ПРАВА (!) фільмувати невстановлену особу – працівника правоохоронних органів без службового посвідчення, який, на нашу думку, намагався чинити протиправні дії.
«Ну вы понимаете, вы даже не имели права снимать...», – сказала в присутності камер лейтенант Мілько.
Потім лейтенант виправдовувалася, що мала на увазі заборону на зйомку посвідчення. Аргументувала це Законом про Нацполіцію. Ми попросили її вказати на пункт. Після отримання вказівок у телефонному режимі лейтенант заявила, що відповідна заборона описана в «передостанньому абзаці ст. 18 Закону про Національну поліцію».
Цей абзац – згадувана вище ч. 3 ст. 18. Спеціально для «нових (недо)реформованих» подаємо її вдруге. Може, таким чином окремі поліцейські вивчать хоча б засадничий Закон, що регламентує їхню діяльність:
«Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук».
Зауважимо, що Закон України, зокрема про Нацполіцію, не забороняє ні журналісту, ні жодному громадянинові вимагати в поліцейського показати службове посвідчення, як не забороняє відзняти його на фото- чи відеокамеру.
Основні права журналістів визначені у ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу)». Ч.3 ст. 26 цього Закону надає журналісту право відкрито здійснювати записи, в тому числі із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
За ст. 307 Цивільного кодексу України, державні службовці і навіть фізичні особи можуть бути записані, коли зйомка відбувається відкрито, на вулиці чи на заходах публічного характеру – зборах, конференціях, мітингах тощо.
Цензура (будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста чи засобу масової інформації, узгоджувати інформацію перед її поширенням або накладенням заборони або перешкодою в будь-який інший формі тиражуванню або поширенню інформації) в Україні заборонена Конституцією України (ст. 15) і ЗУ «Про друковані ЗМІ (пресу)» (ст. 2).
Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Перешкоджання законній діяльності журналістів, вчинене службовою особою з використанням наданих їй влади чи службових повноважень, за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

ПОРУШЕННЯ №3

Під час очікування засідання старша слідча ГУ НП Полтавщини Кіяшко спільно з старшим інспектором Ковтком і прокурорами прокуратури Полтавської області у складі ОЗГ намагалися вчергове вручити повістку головреду «Бастіону» Сікалову.

БІЛЬШЕ: Полтавське ГУ НКВД повторює сценарій 1930-х років

Зазначимо, у змайстрованій підозрі Кіяшко інкримінувала Сікалову замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах. Свої припущення старша слідча будувала на копії з копії підробленого договору страхування з ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи».

Після години очікування нас повідомили про перенесення розгляду апеляційної скарги. Старша слідча Кіяшко поквапилися якомога швидше покинути приміщення суду. Настільки поквапилася, що сіла не в службову автівку, а в приватний Volkswagen Passat із чеськими номерами (!), за кермом якого був також працівник поліції. 

Машина з чеськими номерами, на якій тікали правоохоронці 

У грудні 2016 року Нацполіція уклала з фірмою угоду про постачання 635 гібридних японських джипів. У той же день сторони уклали додаткову угоду, знизивши загальну вартість контракту на 1,00 млн грн – до 958,44 млн грн. В цьому документі було зазначено, що вартість одного автомобіля складе 1,51 млн грн, або $57,80 тис за курсом НБУ на день укладення угоди, пишуть «Українські Новини». Після цього екс-заступник директора «Укргазвидобування» Олексій Тамразов продемонстрував документ про замовлення в Німеччині Mitsubishi Outlander PHEV для приватних цілей. Вартість його авто з доставкою в Україну і сплатою мит та податків складає $43 тис – на $15 тис дешевше таких же автомобілів для поліції. Таким чином загальна переплата по угоді могла скласти близько 258 млн грн. Саме таку суму міністр МВС Аваков фактично відмив при закупівлі Mitsubishi.

В ТЕМУ: Бизнесмен купил авто как у полиции, чтобы доказать переплату за машины "с мигалками"

Та можливо, особливо перспективних старших слідчих не задовольняє рівень японських джипів, тому міністерство Авакова і уряд спецілаьно їм закупив Volkswagen у Чехї для підвищення вмотивованості у виконанні «спецзавдань» як-то політчині переслідування журналістів, віджимання землі в Решетилівському районі, виселення неблагонадійних осіб із законного житла.

Про «подвиги» старшої слідчої Кіяшко незабаром на «ОБ».

Уважати публікацію офіційною заявою про злочин згаданими у статті особами ГУ НП у Полтавській області до МВС, ГПУ, НАБУ, САП. Новий номер газети з цією статтею буде розповсюджено між вашими співробітниками і керівним складом.

Уважати публікацію офіційним зверненням до міністра МВС Арсена Авакова і посольства Чехії в Україні про підтвердження чи спростування закупівлі і передачі на баланс слідчого управління ГУ НП у Полтавській області автівок із чеськими номерами.

Уважати публікацію зверненням до Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні і Української Гельсінської групи з захисту прав людини.

Бездіяльність української влади, керівництва МВС на відверте порушення Закону працівниками правоохоронних органів змушують нас звертатися безпосередньо до уповноважених осіб ОБСЄ у Відні і міжнародної громадської організації по боротьбі з корупцією Transparency International. Їм ми адресуємо англомовну версію публікації.

Володимир Дащенко, Василь Слив’як, Сергій Нагорний, Василь Ковальчук, Олег Підгорний, «Останній Бастіон»