Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Почну з випадкового збігу, який свідчить про те, що в таких важливих питаннях, як деокупація й дерусифікація, зрештою, подолання колоніального й геноцидного спадку, ми топчемося на місці. Шість років тому, саме 20 квітня 2011 року, опитані фондом «Демократичні ініціативи» експерти назвали «повзучу русифікацію України» наслідком посилення російського впливу і тиску на гуманітарну політику України. 20 квітня 2017 року зроблено нарешті крок, щоб позбавитися цієї негативної спадщини. І хоча цей крок стосується поки що однієї адміністративної одиниці – території міста Києва, він може мати вплив на всю суверенну територію України.
Депутати Київської міської ради ухвалили в першому читанні проект рішення «Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині».Цей регуляторний акт підготував та оприлюднив у березні 2016 року голова депутатської фракції Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Юрій Сиротюк. Ще зранку в четвер не було впевненості в позитивному голосуванні, позаяк найбільшою фракцією Київради є «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (52 депутати), а у «Свободи» тільки 14 «багнетів».
Цим проектом рішення передбачено встановити не лише мову (українську) роботи, діловодства і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, а й те, що на території міста Києва рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції, цінники повинні виконуватись українською мовою. «У випадку, якщо вивіска суб’єкта господарської діяльності є відображенням зареєстрованого знака іноземною мовою,встановлення такої вивіски можливе лише з обов’язковим зазначенням її перекладу чи транслітерації українською мовою рівновеликим шрифтом».
Автор цього документа Юрій Сиротюк пояснює: «Проект рішення покликаний чітко окреслити, що всі послуги в сфері обслуговування в столиці – спілкування з клієнтами, меню в закладах громадського харчування тощо, першочергово повинно здійснюватися українською мовою. Переходити на іноземну мову варто робити лише тоді, коли клієнт сам про це попросить. Це рішення носитиме рекомендаційний характер і покликане відновити історичну справедливість щодо нашої мови, яка століттями пригнічувалася».
За це рішення проголосував 91 депутат із 98 присутніх при 121 депутаті Київради. Свій голоси віддав і київський міський голова Віталій Кличко.
Після голосування В.Кличкозазначив: «Я вважаю, що це абсолютно правильна ініціатива, і як громадянин, я хочу щоб до мене зверталися українською мовою і пропонували меню рідною мовою. Але якщо ми вже взялися за цю проблему, то треба вирішувати її системно, у відповідності з усіма юридичними нормами».
Звичайно, цього далеко недостатньо, коли говорити конституційними постулатами про «всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Адже, щоб подолати наслідки п’ятирічного мовного геноциду імені Януковича-Азарова-Колесніченка-Ківалова та інших одіозних осіб, треба хоча б трохи витягати уроки з валідольної історії України і не займатися взаємопоборюванням між захисниками прав українськомовних громадян України.
Тарас Марусик, заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України
