Коли українці помирали від голоду, французький прем’єр вихвалявся дружбою зі Сталіном. Історія повторюється?

УКРАЇНА
23.11.2019, 08:38
Коли українці помирали від голоду, французький прем’єр вихвалявся дружбою зі Сталіном. Історія повторюється?

Те, що сучасна Франція виступає головним лобістом примирення з Росією, має прецеденти в історії.

У час, коли українці помирали з голоду, французький експрем’єр Едуард Ерріо у себе на батьківщині розхвалював радянський режим і його лідера Йосифа Сталіна. Перед цим Ерріо відвідав СРСР.

Статтю Ігоря Шуйського про обставини цього сумнозвісного візиту опублікувало видання ВВС-Україна.

Візит колишнього голови уряду Франції Едуарда Ерріо в Україну у серпні-вересні 1933 року донині вважається одним із суттєвих чинників, який вплинув не лише на позицію офіційного Парижа, а й на ставлення багатьох західних країн до подій, пов'язаних з Голодомором, пише видання.

«Залізна завіса» з інформаційним вакуумом у межах і поза СРСР залишила багато таємниць навколо візиту, розвіяти які можуть публікації французьких і радянських газет.

Питання допомоги голодуючим в радянській Україні восени 1933 року розглядала Ліга Націй, але так і не підтвердила очевидного, переадресувавши справу до міжнародного Червоного Хреста.

Підтримати голодну Україну готові були Ірландія, Італія, Норвегія і навіть Німеччина з новопризначеним райхсканцлером Адольфом Гітлером.

Втім доступ комісіям міжнародних організацій, які були впевнені у катастрофі й лише намагалися з'ясувати її масштаби, був закритий. Пояснень і оцінок очікували від візитів до СРСР політиків, громадських діячів та офіційних осіб.

Програма великої поїздки Ерріо передбачала відвідини Туреччини, Болгарії, СРСР і Литви. Він планував проїхати Україну з півдня на схід, а також відвідати російський Ростов-на-Дону, а звідти Москву. Газети зазначали, що «цій поїздці, хоча вона й не має офіційного характеру, в усіх країнах надають великого політичного значення».

Коли українці помирали від голоду, французький прем’єр вихвалявся дружбою зі Сталіном. Історія повторюється? _1

Напередодні окремі французькі газети повідомляли про голод у СРСР, виділяючи радянську Україну, яка найбільше постраждала.

Прихильник радянсько-французької дружби Едуард Ерріо як експрем'єр цілком зосередився на зустрічі, яку влаштували йому в Одесі.

«Сподіваюся, що моя подорож буде корисна для справи миру», – цей аргумент неодноразово спливав із вуст Ерріо вранці 26 серпня 1933 року.

Він перекликався з позицією Сталіна: «Ми укладаємо мирні угоди про зміцнення мирних взаємин з усіма державами, які на це йдуть, і зі свого боку робимо все, щоб ці угоди не були порожніми папірцями, яких чимало знає історія, а наповнювалися життєвим сенсом та служили справі миру, господарським і культурним зв'язкам між усіма народами».

Головний редактор впливового консервативного видання «Journal des Debats Politiques et Litteraires», відомий під псевдонімом Verax (Правдивий), у матеріалі «Ерріо та більшовики» навів спогади інженера з Великої Британії, який був присутній на вокзалі при зустрічі французької делегації. Залізничну платформу заповнили охайно одягнені «люди в білому».

З навантаженими найсмачнішою їжею візками, вони вдавали крамників, які зазвичай поспішають нагодувати транзитників. Нереально великі цінники демонстрували найнижчі ціни, які лише можна уявити: «Вони були значно нижчими за ціни на ринках і в кооперативах, і навіть крамницях "торгзінів"! (Всесоюзна контора торгівлі з іноземцями. – Ред.)».

Свідок наблизився до одного з продавців. Здивований такою зухвалістю та маючи негласну заборону на торгівлю і наказ звертатися в ДПУ (Державне політичне управління, спецслужбу при НКВС. – Ред.), той пошепки порадив негайно забиратися геть.

Епізод міг би здатися химерою, якби не інше свідчення. Маловідому історію навів у автобіографічному творі «Смертельною дорогою: Події нашого часу» Олесь Гай-Головко, який у 1933 році працював у Харківському радіокомітеті й часописі «Червоний шлях».

Коли українці помирали від голоду, французький прем’єр вихвалявся дружбою зі Сталіном. Історія повторюється? _3

Сталася вона під час візиту Ерріо до харківського «торгзіну», центральної крамниці торговельної мережі, створеної для обслуговування іноземців, яку під час Голодомору влада використала для «викачування побутового золота», цінностей і валюти у голодного населення.

Французів, як і світову спільноту, цікавило інше. На банкеті, влаштованому радикал-соціалістами у містечку Ле-Блан, Ерріо розповів півторитисячній аудиторії про результати поїздки. «Щодо України, яку я об'їхав, казали, що вона спустошена голодом і водночас пропонували колонізувати її… Сьогодні я перед французьким народом, і я кажу йому: "Хіба ви не щасливі, що заради миру й спокою ваших родин і ваших дітей ми намагаємося домовитися з великим народом?"».

На питання журналіста, що найбільше його вразило під час поїздки, Ерріо коротко відповів: «Сукупність всього побаченого», наголосивши на особливій ролі Йосипа Сталіна. І це мало сенс. В організації штучних гулянок проглядалася ведуча роль режисера-диктатора. З початком «великого терору» свідків майже не залишилося.