•  

Над прірвою у житі: Біланівський ГЗК може стерти більше 5 тисячі людей на Полтавщині

6490
Над прірвою у житі: Біланівський ГЗК може стерти більше 5 тисячі людей на Полтавщині

Заради найбільшого в Європі кар’єру з видобутку залізистих кварцитів відкритим способом підприємство планує відселити пів тисячі осіб. Домівки ще 5000 селян опинилися на краю прірви.

Яка доля тих, хто не хоче покидати свій дім заради чужого бізнесу? Що значить новий кар’єр для екології регіону?

Другий матеріал із циклу спецпроектів про зони екологічного лиха на Полтавщині

Бондарі. Початок Кременчуцького району

Село Бондарі розташоване на помежів’ї Козельщинського та Кременчуцького районів. Населення близько 400 осіб. З інфраструктури – одноповерхове приміщення сільради, будинок культури з вивіскою УРСР угорі, середня школа, пошта, два магазини. Навколо – величезні поля соняшника, кукурудзи, жита, городини. Ними володіють приватні фермери. Компанія місцевого олігарха Костянтина Жеваго «FERREXPO» на цій території планує збудувати свій структурний підрозділ – Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК).

Місцевий будинок культури. Вивіска, що не змінювалася більше 25 років

Біланівський може стати третім ГЗК на Полтавщині. ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» видобуває та переробляє залізні руди вже 46 років. У 2012 році був введений в експлуатацію Єристовський ГЗК. Його запустили порівняно недавно – у 2012 році. Обидва заводи розташовані у м. Горішні Плавні (колишній Комсомольськ – ред.) неподалік від Кременчука. Підприємства – найбільші українські експортери залізорудних котунів до Європи. На них працюють близько 12 тисяч осіб. За радянського періоду «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» належав державі.

Агітка «FERREXPO» у приміщенні Бондарівської сільради 

За прем’єрування Валерія Пустовойтенка в кінці 90-их років ГЗК був переданий Костянтинові Жеваго, який обіймав посаду заступника голови ради на комбінаті. Після цього підприємство змінило форму власності, ставши приватним. Говоримо про це з бондарівцями біля будинку культури, де щойно відбулися слухання за об’єднання територіальних громад.

Слухання щодо об’єднання територіальних громад 

Бондарі у своєму складі хоче бачите сусіднє смт. Нова Галещина. Заманюють лікарем двічі на тиждень, пересувним кардіографом, повнокомплектною школою, садком. Для об’єднання доведеться порушити межі районів. Нова Галещина належить до Козельщинського, а Бондарі – до Кременчуцького району. Відстань між населеними пунктами трохи більша за 6 кілометрів. Бондарівці до Нової Галещини приєднуватися не хочуть. Тут звикли покладатися на себе і триматися винятково своїх – село до села. Людей обурює, що в новій громаді ними будуть користуватися. Запевняють, що Нова Галещина – нетрі з некошеними бур’янами та двома-трьома освітленими вулицями. Пропонують іти до сусідньої Дмитрівки. Голова Бондарівської сільради запевняє, що дмитрівці вже об’єдналися з другим селом, тому і не запрошував їхніх представників на збори. Одностайного рішення щодо приєднання на слуханні не ухвалили. До тридцяти людей, переважно похилого віку, юрмляться біля будинку культури. Обговорюють і майбутній ГЗК.

Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО) розробки Біланівського ГЗК, його розміри складатимуть 6 км завдовжки, 3 завширшки та 600 метрів завглибшки. Це найбільший і найглибший кар’єр із видобутку кварцитів у Європі.

Для початку робіт «FERREXPO» потрібно виселити до пів тисячі мешканців Бондарів, які наразі живуть у воронці запланованого кар’єру. Голова місцевої сільради ніби й не проти поступитися територією, мовляв, за повалені хати компанія дає солідну компенсацію – від 500 тис. грн до мільйона (ми не знайшли жодного мешканця, який би підтвердив таку суму – ред.).

Самі селяни в цифрах обачніші і набагато скромніші. Кажуть, що дійсно, дехто виїхав, купивши непоганські садиби в прогресивних селах. Під прогресивними селяни розуміють освітлене та газифіковане село з підведеним водогоном. Поки що свої домівки продали одиниці. Більшість бондарівців не квапляться з переїздом. Кажуть, вартість житла оцінює компанія від «FERREXPO». Тобто, оцінює монополіст за власними правилами та тарифами. По-друге, запевняють нас посивілі чоловіки, свої хати вони будували власноруч, тому під старість із них не підуть. У кожного є свій город, худоба, пай. До того ж тут поховані їхні батьки, діди. Це змушує людей триматися своєї землі.

З-поміж співрозмовників є Ніна Ярмолюк , екологічний експерт, фахівець у галузі геології, колишня працівниця «Полтавського» ГЗК. Жінка розповідає, що стояла у витоків будівництва гірничо-збагачувальних комбінатів, тому знає всю небезпеку від підприємств.

Вона категорично незгодна з наданням дозволу на розробку Біланівського родовища. Запевняє, у зоні діяльності Біланівського ГЗК наявне Кременчуцьке родовище уранових руд і радіаційна зона в сусідньому селі Базалуки. За даними геологічних досліджень будови Біланівського родовища спеціалістами Кременчуцького ГРЕ та Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, радіаційні прояви формуються переважно ураном-238 і продуктами його розпаду, торієм-232 і радоном.

Тобто, радіаційний фон на території майбутнього кар’єру в 5-10 разів перевищує середньосвітові показники, пояснює жінка простими словами.

Також фахівець обурена порушенням нормативних вимог (ДСП 173-96) для кар’єрів із видобування залізних руд відкритим способом з використанням вибухових засобів. Ярмолюк пояснює, що згідно з вимогами до цього ГЗК, санітарна зона має становити 1500 метрів від краю кар’єра. Та ця вимога не дотримана компанією-розробником. До найближчої людської оселі 430 метрів.

Бондарівці наголошують, що екологічну експертизу їхнього регіону не проводили. Людям надали висновки полтавської ТОВ «Фірми Надан» (фірма зареєстрована у квартирі одного з засновників зі статутним фондом в 1,00 грн – ред.). Екологічна експертка одразу вказала на хиби й невідповідність законодавству наданих результатів.

Ніна Ярмолюк зазначає, що не була врахована шкода природному середовищу, яку спричинить діяльність ГЗК. З-поміж основних проблем називає пониження рівня підземних вод, забруднення єдиного горизонту питної води, її зникнення у водозабірних спорудах, зневоднення джерел, забруднення повітря вибуховими викидами дрібного пилу та токсичними газами, активізацію незворотних зміни природного ландшафту – зсуви, обвали, осипи ґрунту, які можуть поховати під собою навколишні села.

Щоби показати масштаби лиха, експерт автівкою повезла нас на ставок-випаровувач Кременчуцького нафтопереробного заводу «Укрнафти» (НПЗ). Він розташований за Бондарями, проте в межах майбутнього Біланівського ГЗК. На горизонті крізь сіро-синій серпанок видніються терикони Горішніх Плавнів (діяльність Полтавського ГЗК – ред.) і труби Кременчуцького НПЗ.

На горизонті Полтавський ГЗК. Фото нижче – Кременчуцький НПЗ

Випарник займає понад 300 гектарів, оточений гранітним камінням. Відходи НПЗ всосалися в землю через спекотний і сухий червень та початок-середину липня цього року. Територія нагадує мертву зону. Із рослинності у випарнику росте хіба що невибагливий бур’ян. Геологиня Ярмолюк розповідає, що навесні стоки були на поверхні, від чого у повітрі стояв сморід.

Територія ставка-випарника

Через скиди солоних кар’єрних вод та інфільтрацію фенольних стоків із ставка-випаровувача вода в Бондарях непридатна до вживання. Якщо Біланівський комбінат таки побудують, стоки потраплять у річку Псел, ліву притоку Дніпра. Запланована щодобова відкачка солоної води – 1000 кубічних метрів. Першими постраждають сусідній Кременчук, Дніпро і міста далі за течією ріки, до Чорного моря.

Можна зрозуміти, чому Бондарі не квапляться приєднуватися до Нової Галещини, яка вже простягла братні обійми. Тубільці, що сидять на покладі залізних руд і, фактично, на мільйонних прибутках приватної компанії, отримуватимуть відрахування до місцевого бюджету. Після об’єднання, ці гроші будуть іти не в бюджет Бондарівської сільради, а в бюджет об’єднаної громади на чолі з Новою Галещиною. Усе б нічого, тільки одні будуть отримувати гроші за рахунок хвороб і постійного стресу других.

Власне, можна посперечатися і про розмір відрахувань. Якщо б ГЗК належав державі, гроші потрапляли в бюджет країни і, за нормального розкладу й грамотної політики, спрямовувалися б на вирішення проблем саме території, що найбільше потерпає від діяльності комбінату. За нинішнім сценарієм, гроші спрямовано рухатимуться в офшорний гаманець Жеваго. Навряд у спокійній Європі власника «FERREXPO» сильно турбуватиме екологія Полтавської області й України в цілому. Тим паче, навряд від думатиме про життя тисяч людей, які постраждають через його бізнес.

Мешканці Бондарів, Нової Галещини та прилеглих сіл буквально опинилися над прірвою у житі. З поправкою, що прірва в головах чиновників та впливових олігархів куди більша за 600-метровий кар’єр.

Далі буде

Сергій Нагорний

Коментарі