•  

«Обхитрити» закон для наживи на пенсіонерах, або навіщо НЕпростому депутату Прядку «Полтавафарм»?

5280
«Обхитрити» закон для наживи на пенсіонерах, або навіщо НЕпростому депутату Прядку «Полтавафарм»?

Що пов’язує непростих соціал-демократів Капліна, Прядка, небідного Жеваго з Полтавською облрадою, промисловими містами області та фармацією? 

Епопея зі зміною керівника на КП «Полтавафарм» останнім часом дещо притихла. Після того, як голова Полтавської облради Олександр Біленький звільнив старого керівника В’ячеслава Білизного з порушенням закону (коли той був на лікарняному), на крісло головного фармацевта області мітили одразу дві персони – Дмитро Майборода та Валерія Прядко. Перший мав досвід перебування в місцях «не столь отдаленных», як-то кажуть. Відсидів 5 років за хабар у розмірі $ 3 тис. Через це Майборода не мав права обіймати керівні посади взагалі. Та з другим кандидатом теж було не все чисто. Прядко очолював полтавське відділення ТОВ «Фармпланети». У разі обрання на посаду голови «Полтавафарму», виникав конфлікт інтересів. І він виник.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ: Полтавська фармацевтична мафія видає чорне за Біленьке

На черговій сесії облради Біленький поставив питання про призначення Прядка на посаду в.о. керівника (зрозуміло, з подальшим відкиданням формального в.о.) «Полтавафарму». Після успішного протягнення, Біленький зазначить: «Гостре питання навколо керівника КП «Полтавафарм» на сьогоднішній сесії поставило крапки над «і». Виконуючим обов'язки директора підприємства до проведення відкритого і прозорого конкурсу призначено депутата обласної ради Валерія Прядка. Дякую депутатському корпусу, який об'єднався навколо однієї кандидатури на посаду керівника комунального підприємства».

Та крапки над і не були поставлені. Радше, навпаки заявила прокуратура Полтавської області й підставі ч. 3 ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції» внесла керівництву Полтавської обласної ради подання, в якому ініціювала провести службове розслідування факту допущених порушень антикорупційного законодавства та розглянути питання про законність призначення.

Звісно, ні прозорого конкурсу з залученням громадськості, ні належного службового розслідування проведено не було.

Варто зазначити, що Прядко швидко обжився на посаді. За 2 місяці керівництва (квітень-травень 2016) вже не простий, а соціал-демократичний Валерій Прядко підняв ціни на ліки в середньому на 30%. Бо так вимагає партія (Каплін), закон (прочерк) і демократія (Порошенко-Медведчук)!

Знеболювальний препарат «Омнопон» у мережі аптек «Полтавафарм» коштував 220 грн станом на березень 2016 року. Через місяць після перебування Прядка на посаді, ціна на «Омнопон» здорожчала до 288 грн (зростання вартості на 31%). Вартість на «Трамадол» зросла з 35.27 грн до 41.68 грн (зростання вартості на 18%). Таблетки «Сибазон» здорожчали з 8.61 грн до 10.48 (на 21.7%).

Та історія отримала новий виток розвитку. І пов'язаний він не стільки з діяльністю самого Прядка, як, здавалося б, з людиною, що не має до фармації жодного стосунку.

Як виявилося, Кременчуцька філія «Полтавафарму» мала 73 тис. 547 грн у банку банкруті «Банку Фінансти та Кредит». Він належить олігарху й нардепу Костянтинові Жеваго.

Голова облради Біленький у відповіді на інформаційний запит заявив, що: «З метою повернення коштів та закриття рахунку керівники даних підприємств («Полтававодоканал», «Полтавафарм», «ОСВТАІНФОКОМ») неодноразово особисто та в письмовій формі зверталися до керівництва банку «Банк Фінанси та Кредит», але на сьогоднішній день (на 15.02.2016 року) питання залишалося невирішеним». Тобто, банк Жеваго був винен «Полтавафарму» (варто наголосити, комунальній організації) 73,5 тис. грн. І фармацевти усно й письмово вибивали собі свої гроші.

Та вже 12.07. 2016 року заступник директора управління майном Полтавської обласної ради Курилко в відповіді на запит зазначає, що Кременчуцька філія «Полтавафарму» претензій до банку Жеваго не має. Випливає, що банк мав повернути гроші за цей час. Мав. Але не зробив цього.

Після оголошення банку «Банк Фінанси та Кредит» неплатоспроможним Нацбанк оголосив, що 234 тисячі осіб вкладників банку отримають свої вклади в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму 200 тис. грн. Клієнти з більшими обсягами вкладів отримають їх у межах суми, гарантованої Фондом.

Згідно з Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статтею 52 цього закону про «Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів» передбачає погашення заборгованості за вимогами вкладників фізичних осіб, і тільки потім за іншими вимогами, крім вимог за субординованим боргом і вимогами за субординованим боргом.
Тобто, банк мав повернути гроші вкладникам у 4 чергу, а іншим (підприємствам, установам) – у 7-му чергу. Як так вийшло, що фізособи досі не отримали свої вклади, а кременчуцький «Полтавафрам» вже не має претензій до банку, де зберігаються його 73,5 тис. грн – невідомо. Невже комунальне підприємство пробачило банку вкрадену кругленьку суму? Дуже сумнівно.

Та чергова відповідь голови облради від 27.07.16 на інфозапит вказує на те, що кременчуька філія «Полтавафраму» підтвердила інформацію, що не має претензій до банку «Банк Фінанси та Кредит». 

На інший інфозапит, щодо того, як «Полтавафарму» відшкодували 73,5 тис. грн позачергово, ми відповіді так і не отримали. За словами чиновників із облради, цей борг підприємству відшкодував Благодійний фонд ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». Дуже й дуже цікава деталь, бо ГЗК володіє все той же Костянтин Жеваго, власник псевдозбанкрутілого банку «Банк Фінанси та Кредит». Якщо ця інформація підтвердиться, маємо низку порушень законодавства. Звертаємо увагу правоохоронних органів на необхідність розслідування.

Варто зауважити, що директором Благодійного фонду є В’ячеслав Мінязєв. А в засновниках – яка несподіванка – Костянтин Жеваго.

Та й це ще не все. Наказом міністра соцполітики Розенка від 29.08.2015 року на Благодійний фонд мільярдера Жеваго включили до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги юридичних осіб згідно з додатком. Згадується анекдот.

- Скажіть, ребе, а євреї бувають бідними?
- Бідних євреїв не буває. Бувають бідні люди,які чомусь думають, що вони євреї.

І ось тут найцікавіше – прямий зв’язок керівника «Полтавафарму» Прядка (отже, й медведуково-каплінівського СДП) й олігарха Жеваго.

Кілька місяців тому ми писали, що Жеваго підійшов упритул до реалізації свого проекту Біланівського ГЗК. У прикар’єрній зоні опиняється, зокрема, й село Дмитрівка Горішньоплавнівського району, що й так розташоване в безпосередній близькості до Полтавського ГЗК у м. Горішні Плавні. У підпорядкуванні Дмитрівської сільради перебувають села Базалуки, Кияшки, Колгоспна Гора, Кузьменки, Солонці, Волошине. А головою сільради була Прядко Антоніна Іванівна, мати Валерія Прядка.

Сім’я Прядко, користуючись посадами мами – сільської голови та сина – депутата облради, зуміла витуснити максимум із держави. Точніше, з державного бюджету. В інтерв’ю для «Зорі Полтавщини» Антоніна Іванівна зазначає, що її найбільша гордість – відкриття Будинку захищеної старості у Дмитрівці, де сьогодні живуть сімнадцять одиноких престарілих та інвалідів.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ЧИТАЙТЕ: ДМИТРІВКА – НА ПОРОЗІ ЗМІН

– Сувора зима кілька років тому забрала життя трьох старих самотніх людей, які мешкали на території сільради, – розповідає Антоніна Прядко. – Вони були немічні, не могли навіть у хаті протопити. І померли ці люди лише через те, що їх не було куди забрати. Раніше хоч лікарня влаштовувала таких стареньких на свої соціальні ліжка. А зараз у нас і лікарні зі стаціонаром немає – тільки амбулаторія сімейного лікаря. На відкриття закладу ми не витратили жодної копійки з бюджету, бо вони там просто не передбачені. Майже все робили за гроші небайдужих людей (ось тут увага, до цього ми підійдемо), та ще Комсомольська міська рада виділила кілька тисяч гривень.

Є такий гарний вислів, що язик мій ворог. Бо Прядко сама розкиває всю схему, за якою вибудуваний їхній бізнес. Задля такої доброї справи довелося навіть «обхитрити» законодавство (нічого собі!), адже воно не передбачає такого поняття, як сільський будинок престарілих. Тому Будинок захищеної старості у Дмитрівці оформили як громадську організацію.

На інтернет-сайті «Прозорий погляд» є стаття з «КОМСОМОЛЬСКИЕ ВЕСТИ» від 02.06.2014 року. В ній написано: «Згідно із рішенням ГО «Будинок захищеної старості» у колишньому приміщенні фельдшерського пункту с. Кияшки (раніше с. Підлужжя) надаються соціальні послуги людям похилого віку. Допомогу отримують близько 300 престарілих осіб, які мешкають у селах Кияшки, Солонці та Базалуки».

А тепер про небайдужих осіб, що підтримують ГО «Будинок захищеної старості» Прядко. Сайт Ferrexpo, видобувної компанії все того ж Костянтина Жеваго. Розділ БЛАГОДІЙНІСТЬ. 5 фотографія. Будинок захищеної старості в с. Дмитрівка. Коло замкнулося. 

Питання про відсутність претензій кременчуцького «Полтавафарму» до банку Жеваго щодо заборгованості відпадає автоматично. Стає зрозумілою і позиція Валерія Прядка щодо створення Біланівського ГЗК, доцільності об’єднання територіальних громад с. Бондарі та селища Нової Галещини всупереч волі територіальної громади, із порушенням меж району, із забороною ЦВК.

Виступ Антоніни Прядко 22 листопада 2013 року в селі Дмитрівкана громадських слуханнях щодо врахування громадських інтересів при розробці генерального плану забудови сіл Дмитрівка, Кияшки та Кузьменки Дмитрівської сільської ради міста Комсомольська Полтавської області. На 7-20 хв Прядко говорить про ГЗК. 


Думка громади щодо створення Біланівського ГЗК.

Валерій Григорович зумів поєднати на перший погляд зовсім непоєднуване – шкідливий вплив на екологію від діяльності ГЗК і фармацію. Хоча, ці речі непоєднувані, коли ти змушений купувати ліки. Коли ти їх продаєш, усе одразу стає на свої місця. Більше кар’єрів – більше хворих. Більше хворих – більша потреба в ліках. Більше ліків – вищі ціни. А це – примноження прибутку. На хворобах полтавців.

На жаль, в.о. керівника «Полтавафарму» не згадав про це на мітингу проти тарифів. 

Коментарі