•  

Річниці Майдану «присвячується». Десятки одіозних суддів йдуть на підвищення (СПИСОК)

9680
Річниці Майдану «присвячується». Десятки одіозних суддів йдуть на підвищення (СПИСОК)

У розпорядженні видання «Главком» виявився перелік з трьох сотень суддів, які готуються до більш високих посад у судовій ієрархії або до отримання «безстрокового» статусу. У список чомусь увійшли перебіжчики до Росії, а також ті, хто садив за грати активістів Майдану.

Найближчим часом Верховна Рада збирається перевести на вищі посади 65 український суддів і ще понад дві сотні осіб призначити суддями безстроково.

Повний список претендентів був направлений в парламентський комітет з правосуддя, але досі не вдавався до розголосу. Саме в цьому комітеті, за чинним законом про статус суддів, відбувається затвердження кандидатур з наступним винесенням їх до сесійної зали для голосування народними обранцями. Отримавши список суддів-кандидатів, депутати з комітету по правосуддю вирішили відійти від багаторічної практики і не викликати служителів Феміди на свої засідання перед прийняттям кадрових рішень.

Таку спробу нишком і на швидку руку «протягнути» судові призначення поки розкритикував лише один депутат - Андрій Лозовий. За його словами, парламентарії збиралися затверджувати кандидатури в комітеті з правосуддя вже 11 лютого, а авторство у формуванні цього списку належить депутату Сергію Ківалову і колишньому заступнику голови адміністрації президента Андрію Портнову.

Однак бліцкригу не вийшло - поки армію з трьох сотень суддів готували до кар'єрного стрибка, Верховна Рада внесла зміни до закону про судоустрій, віддавши право призначати суддів безстроково, а також переводити їх на інші посади президенту країни, а не парламенту. Закон поки не підписаний главою держави і в силі залишається колишній порядок. Проте, сформований раніше список суддів залишається актуальним, як і ймовірність того, що парламент може використовувати тимчасове вікно для затвердження вже готового списку.

Нижче ми наводимо перелік з 65-ти суддів, які заявлені як претенденти на вищі посади в судовій вертикалі влади.

1. Суддя Дніпровський райсуду Києва Віталій Марцинкевич.

Під час Революції Гідності він встиг відправити в СІЗО мінімум трьох активістів, які брали участь в акціях протесту на Майдані.

Крім того, в період протистояння режиму Януковича, суддя Марцинкевич задовольняв запити правоохоронних органів про обшуки в квартирах активістів, прослуховування їх телефонів.

Це не заважає судді розраховувати на посаду судді Київського апеляційного адмінсуду.

2. Суддя Святошинського райсуду Києва Надія Лопатюк

Як і її колега з Дніпровського райсуду, Лопатюк не жаліла учасників Майдану. Зараз вона претендує на посаду судді Київського апеляційного адмінсуду.

3. Суддя Рівненського окружного адмінсуду Людмила Жуковська.

У січні 2014 за позовом прокуратури визнала незаконним і скасувала рішення Березнівської райради Рівненської області від 4 грудня 2013 «Про звернення місцевих депутатів до президента Януковича і парламенту про підписання Угоди про Асоціації з ЄС і останні події в Україні». У цьому зверненні місцеві депутати закликали якомога швидше інтегруватися в ЄС.

Претендує на посаду судді Львівського апеляційного адмінсуду.

4. Суддя Вінницького окружного адмінсуду Тетяна Сапалева.

29 листопада 2013, заборонила акцію протесту «Фронту змін», «Батьківщині», «УДАРу» у центрі Чернівців.

Сьогодні претендує на посаду Вищому адмінсуді України.

5. Суддя Білгород-Дністровського міжрайонного суду Олександр Боярський.

На відміну від колег, Боярський не займався справами Майдану. При цьому неоднозначні рішення були і в його послужному списку. Як випливає з Єдиного реєстру судових рішень, в 2011 році він надав військовому прокурору статус ветерана війни, що завершилася 70 років тому. Як випливає з матеріалів судової справи, підставою для цього стало відвідування співробітника прокуратури військової частини, де була виявлена міна часів Другої світової війни. Перебував «в небезпечному для життя місці» - так, якщо коротко, звучить обґрунтування, завдяки якому прокурор став ветераном далекої війни в 2011 році.

Сьогодні Боярський претендує на посаду в Апеляційному суді Одеської області.

6. Суддя Жовтневого райсуду Дніпропетровська Олександр Антонюк.

У жовтні 2013 Вища рада юстиції розглядала питання про внесення Антонюка в кандидати на звільнення з посади судді за порушення присяги. Ця пропозиція була внесена на підставі відомостей, переданих заступником голови Фонду держмайна І. М. Миронюком. Звільнення не відбулося.

У 2012 році суддю притягли до дисциплінарного стягнення. Йшлося про участь судді в розгляді позову Приватбанку з позичальниками.

У 2008 році Антонюк також фігурував у «чорному списку» комітету з правосуддя, як суддя, що порушив присягу.

У 2015 році Антонюк претендує на посаду в Апеляційному суді Дніпропетровської області.

7. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Сергій Букрій.

У січні - лютому 2015 виніс кілька ідентичних лояльних вироків бойовикам з ДНР, які виступали на боці незаконних військових формувань, носили автоматичну зброю. Як приклад, можна навести ось цей вирок, де Букрій, присудивши 5-річний термін ув'язнення, одночасно застосував ст. 75 КК, замінюючи в'язницю випробувальним терміном.

Зараз Букрій претендує на посаду судді Апеляційного суду Луганської області.

8. Суддя Переченского райсуду Закарпатської області Микола Шешеня.

Суддя проходив по кримінальній справі, пов'язаній з ДТП зі смертельним результатом. Спочатку Миколу Шешеню підозрювали в тому, що в момент аварії він був за кермом у нетверезому стані. Пізніше прокуратура закрила кримінальну справу, оскільки Шешеня виявився не водієм, а пасажиром, в діях водія провини не знайшли.

Шешеня претендує на посаду судді Апеляційного суду Закарпатської області.

9. Суддя Господарського суду Києва Людмила Шкурдова.

У жовтні 2014 вона постановила стягнути з держпідприємства «Вугілля України» 669 млн. гривень на користь «Дочірнього банку Ощадбанку Росії».

Це не єдина гучна багатомільйонна справа, яку вела Шкурдова. У 2014 році за її рішенням були арештовані акції ФК «Металіст», активи групи компанія «Ветеко» побіжного бізнесмена Сергія Курченка.

Зараз суддя претендує на посаду судді Київського апеляційного госпсуду.

10. Суддя Калуського міськрайсуду Любомир Юрчак

У середині нульових він трудився в Стрийському міськрайсуді, де заробив «чорну мітку» - Вища кваліфікаційна комісія суддів України у 2007 році відмовилася призначати його суддею безстроково за прийняття протиправного рішення. Очевидно, він цю проблему вирішив, оскільки зараз трудиться в Калуші.

Суддя претендує на посаду судді Апеляційного суду Івано-Франківської області.

11. Суддя Госпсуду Харкова Олексій Васильович Бринцев

Ймовірно, син судді Конституційного суду України Василя Бринцева. Діти за батьків не відповідають. Тим не менш, варто згадати, що Бринцев-старший був одним із суддів КС, які в 2010 році визнали законним конституційний переворот, скасувавши Конституцію 2004 року і наділивши Януковича незаконними повноваженнями.

У минулому Василь Бринцев був головою Апеляційного суду Харківської області.

Олексій Бринцев претендує на посаду судді Апеляційного господарського суду Харківської області.

12. Суддя Окружного адмінсуду Києва Ярослава Добрянська

У 2009 - 2010 рр. через її руки пройшло кілька багатомільйонних позовів податкової, пов'язаних з діяльністю держмонополіста «Нафтогаз України», в яких фіскали програвали суперечки.

Наприклад, в 2010 році «Нафтогаз України» завдяки Добрянській уникнув додаткової сплати податків на 12 млн. гривень при реалізації контракту з «РосУкрЕнерго».

Ще один щасливчик - держкомпанія «Укрспецпостач», яка в результаті неоднозначних угод з маловідомою латвійською фірмою (у неї держструктура закуповувала ферротитан, а продавала цукор) уникла додаткових зобов'язань майже на 5 млн. гривень.

«Укратранснафта» завдяки цій же судді заощадила на податках близько 60 млн. гривень.

Зараз суддя розраховує отримати посаду у Вищому адмінсуді України.

13. Голова Закарпатського окружного адмінсуду Василь Андрійцьо

Андрійцьо відзначився позитивними судовими рішеннями на користь кількох представників сімейства Балог. Так, в листопаді 2012 року Закарпатський окружний адміністративний суд своїм рішенням заборонив вносити зміни до протоколів виборів народних депутатів і тим самим Павло Балога (рідний брат екс-міністра МНС Віктора Балоги) переміг на своєму окрузі.

Як писало «Дзеркало тижня» у 2003 році суддя також розглядав позов кандидатів на пост мера Мукачевого «нашоукраїнців» Івана Балоги (брат Віктора), Олега Гаваші та Василя Петьовки (дворюродний брат Віктора Балоги). Їх хотіли зняти з реєстрації на виборах за порушення правил агітації. Суддя Андрійцьо передав це питання тервиборчкому, де справа вирішилося на користь опозиціонерів.

У 2013 році Андрійцьо не дав зняти з реєстрації кандидата в Закарпатську облраду Андрія Балогу (син Віктора Балоги)

Зараз суддя розраховує отримати посаду у Вищому адмінсуді України.

14. Суддя Бродівського райсуду Ольга Бородійчук

У 2011 році Вища рада юстиції відхилила пропозицію Андрія Портнова про внесення подання на звільнення Бородійчук з посади судді Бродівського райсуду за порушення присяги за результатами перевірки відомостей, внесених близькими йому народними депутатами Святославом Олійником, Володимиром Пилипенком а також Леонідом Грачем.

У 2012 році ВККСУ зажадав застосувати до неї дисциплінарне стягнення.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Львівської області.

15. Суддя Києво-Святошинський райсуд Дмитро Уастов.

У березні 2013 року ВККСУ зробило догану.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області

16. Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Тетяна Буток.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Сумської області.

17. Суддя Коростишівського райсуду Житомирської області Роман Василенко.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Житомирської області.

18. Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Василь Веселов.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Івано-Франківської області.

19. Суддя Шевченківського райсуду Чернівців Сергій Волошин.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Чернівецької області.

20. Суддя Овідіопольського райсуду Одеської області Дмитро Гандзя.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Одеської області.

21. Суддя Приморського райсуду Запорізької області Роман Булашев.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Запорізької області.

22. Суддя Кам'янко-Бузького суду Львівської області Іванна Бакай.

Претендує на посаду судді Львівського апеляційного адмінсуду.

23. Суддя Жовтневого райсуду Харкова Наталія Баркова.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Харківської області.

24. Суддя Городнянського райсуду Чернігівської області Олексій Березовський.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Харківської області.

25. Суддя Арцизького райсуду Одеської області Світлана Борисова.

Претендує на посаду судді Апеляційного суду Одеської області.

Окремо варто виділити кілька суддів з кримської автономії, які були запропоновані депутатам з комітету з правосуддя як претенденти на більш високі посади, при цьому вже знайшли собі місце у судовій вертикалі Російської Федерації.

26. Валерія Головко (Госпсуд Севастополя)

27. Валентина Литвиненко (Ленінський райсуд Криму)

28. Світлана Дядиченко (Чорноморський райсуд Криму)

29. Оксана Єфременко (Госпсуд Севастополя)

30. Ірина Кагітіна (Київський райсуд Сімферополя)

31. Наталія Плієва (Госпсуду Севастополя)

32. Суддя Київського Госпсуду Оксана Гумега

Претендує на посаду судді Київського апеляційного госпсуду.

Коментарі