•  

Тотальну дебілізацію можемо перемогти тільки гідністю – Сікалов

2420
Тотальну дебілізацію можемо перемогти тільки гідністю – Сікалов

Український професор Національної академії управління, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін ще в 2012 році тому накреслив, на його думку, три основні проблеми українського суспільства. Власне зменшення чисельності населення. Друге — це таке ж швидке старіння нації, бо навіть забезпечені сім’ї не бажають мати більше одного-двох дітей. Третє те, що понад сім мільйонів активних, професійно підготованих чи високоосвічених людей покинули Україну за останні двадцять років (відтоді цифра зросла ще на кілька мільйонів – ред.). То ж справді слід вважати, що відбувається дебілізація населення: найкращі тікають, нові не народжуються, країна не відтворюється, констатує автор сумну істину.

Із науковцем важко не погодитися, враховуючи реалії сьогодення. Далі Соскін ставить питання про знижені інтелектуальні здібності українських управлінців. На державному рівні, на політичному, на корпоративному, в менеджменті культури.

Розглянемо три актуальні та злободенні ситуації на прикладі Полтави. Духовної столиці, культурного центру середньонаддніпрянської України між іншим. Колись.

СНІГОПАД – СРАКОПАД – МАРМЕЛАД

За понад два зимових місяці Полтаву нормально (підкреслюю, нормально – авт.) так і не розчистили. Нормально – це з повною проходимістю доріг, дворів і, головне, тротуарів. Це при тому, що замітало місто максимум кілька тижнів. У міської влади, комунальників, був цілий січень, щоб навести лад – вивезти зайві опади, розбити з хідників кригу, збити з дахів здоровезні бурульки (тема окремого посту – авт.), і таке інше. Як це робиться в ХХІ ст. у містах, тим паче обласних центрах, із адекватною і спроможною владою. Можливо, за Петра І, коли полтавський міський голова, за його словами, ходив у школу, кучугури на центральній вулиці були чи не єдиною візитівкою, то часи трошки змінилися. Тим паче, забезпечення прибирання вулиць цьогоріч, зокрема й від снігу, обійшлося полтавцям у майже 90 млн грн.

Роботи з прибирання управління ЖКГ на чолі з заступником міського голови Олексієм Чепурком із невідомих причин віддало не місцевій, а харківській фірмі ТОВ «Управління механізації будівництва № 23».

Результати спільної роботи «УМБ №23» та місцевого ЖЕО №2. Знімки замість тисячі слів. Більшість із офіційної сторінки Олексія Чепурка у Facebook. Ними ділилися звичайні полтавці.

Найцікавіше, що міський очільник Олександр Мамай оцінив таке прибирання на 5+. На його думку, громада сама винна, що сплачуючи податки на прибирання при цьому чекає роботи від когось. Мірилом для посадовця став факт, що через замети ніхто не помер. А все, що заважає пересуванню, розтане навесні, сказав Мамай в інтерв’ю журналістам.

– Маю надію, що журналісти самі відкидали сніг та допомагали місту. Раніше, коли я був маленький, як випадав сніг, – усі чоловіки допомагали своєму двірнику, виходили з лопатами і працювали. Сьогодні ж громада чекає, що все зроблять за неї. Загалом, головне - очистити основні артерії міста, щоб швидка могла проїхати. Поки інцидентів, щоб хтось помер у дорозі, не було. Продукти до дитячих садочків доставлені. Тому, я вважаю, що впоралися на 5+. – Мамай.

Після цього розумієш, наскільки Олег Соскін був правий щодо дебілізації і знижені інтелектуальні здібності управлінців.

Розумію, що міський голова перебуває в своєму природному стані, але ж навіщо шити в дурні містян, вбиваючи їм у голови відверті нісенітниці про 5+?

Від себе додам, що за все доводиться платити. Така – ціна мамаєвського цукру, який, перетравившись після виборів, затвердів і став… мармеладом (це щоб не казати г….ном – авт.). Як-то кажуть, любиш кататися, люби й санчата возити. При нинішньому стані асфальтового покриття – мабуть, найкращий засіб пересування.

ПОВНИЙ ПІСОК

Це радше не нова проблема, а наслідки, що випливають зі згаданої вище.

Зрозумівши, що робити хоч щось треба й враховуючи той факт, Адмінколегія Полтавського Антимонопольного комітету під кінець січнявідкрила три провадження проти КП «ЖЕО № 2», УЖКГ Полтавського міськвиконкому та ТОВ «УМБ № 23». Їх підозрюють у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції. Питання стосується неналежного розчищення тротуарів та прибудинкових територій у Полтаві цієї зими.

«Працівники тервідділення у грудні 2016 року здійснили фотофіксацію ряду вулиць м. Полтави, на тротуарах та на дорогах яких зона пішохідних переходів взагалі не очищувалась від снігу, що призвело до його злежування та утворення льодового покриття, що ускладнює пересування мешканців Полтави по вулицях міста», – повідомила прес-служба облтервідділення АМКУ.

Відділення розпочало дослідження ринку закупівель робіт та послуг за державні кошти щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції.

За інформацією Антимонопольного комітету, у КП «ЖЕО № 2» немає необхідної кількості двірників. Як і транспортних засобів, механізмів, обладнання, устаткування для прибирання вулиць і тротуарів. На думку АМКУ, управління ЖКГ діяльність ЖЕО № 2 не контролювало, а тому є підозра бездіяльності.

Також АМКУ підозрює, що ТОВ «Управління механізації будівництва № 23» набуло ознак монополіста. Щоб це перевірити, до товариства та УЖКГ відділення відправило відповідні запити. Наразі розслідування триває, а комітет просить повідомляти мешканців про неякісне надання послуг з очищення від снігу прибудинкової території та території загального користування. Для цього з підтверджувальними фактами (фото, відео, письмові звернення, довідки про отримання забоїв, переломів тощо) треба звертатися за адресою вул. Зигіна, 1 або телефонувати 56-39-77.

Ви, мабуть, теж помітили, як останній тиждень в офісах і приміщеннях, де не перевзуваються, на підлозі побільшало піску? Невже, у комунальників під кінець зими раптово знайшовся як пісок (читай – украдені кошти – ред.), так і робітники з обладнанням? Скоріше, це спроба показати хоч якусь діяльність, щоб уникнути відповідальності за неналежне виконання обов’язків.

Посипати вулиці піском – не вирішення проблеми, а спроба закрити очі на неї (як Віктор Федорович на страусів – авт.). Бо ринкова вартість тонни піску – від 40 до 100 грн. За інформацією з будівельних сайтів – середня вартість тонни – 55 грн. 100 тонн для посипання Полтави більш ніж досить. Це – від 5500 до 10000 грн витрат. Усього тисяча, але ж ніяк не 90 млн, які, вірогідно, «ширка» (широка коаліція в міській раді з представників «Совісті України», «Рідного міста» й «БПП» – ред.) уже освоїла. Звісно, що не за прямим призначенням.

На завершення теми. Самим тільки піском проблема не вирішується. Лід із дорожніх покриттів нікуди не зник, а отже й не зникла й небезпека для містян. Багато хто буде ковзатися, падати, отримувати травми. І мовчати. Для таких нагадаю слова Мартіна Лютера Кінга: «Хто сприймає зло без спротиву, стає його поплічником». Я не поплічник чинній владі. Тому я говорю.

ШОКОЛАД БЕЗ ШОКОЛАДУ І ПІЦА БЕЗ ПІЦИ: ЯК ГОДУЮТЬ ХУДОБУ

Полтавська кондитерська фірма «Домінік» сплатить 34 тис. грн штрафу, бо вводила в оману покупців, пишучи на на етикетках «драже у шоколаді», хоча в складі продукту не було какао-масла.

У кондитерському ательє «ТанінТорт» (вул. Соборності, 46) придумали нову рецептуру торту. Із 2,1 кг ваги – 1,8 – звичайна жирна маса. Вартість кондитерського «шедевру» – 660 грн.

До мене звернулися знайомі, які недавно обрали заклад «БІР ХАУС» (вул. Пушкіна, 16) під час обідньої перерви. На жаль, обрали. Замовленої піци, яку нахвалювала офіціантка, голодні візитери марно прочекали цілу годину. Поскаржившись на факт неналежного обслуговування, адміністратор пообіцяла владнати ситуацію і принести замовлення за 3 хв. Час швидко збіг, але, як виявилося, піцайоло навіть не зробив заготовку. Адміністраторка вирішила піти ва-банк і попросила зробити знайомим комплімент: почекати ще годину, і піцу їм подадуть зі знижкою.

Товариші просили мене не виносити це «непорозуміння» в публічну площину. На жаль, не зміг. Бо це – не поодинокий випадок, а показовий зріз обслуговування в полтавських закладах аля «общепіт». Далеко не найкраще ставлення до клієнтів (за їхні ж гроші – авт.) тільки підтверджує низьку репутацію закладу й низький рівень менеджера, персоналу й кухарів. Останнім до відома, що навіть худоба реве, коли її не годують. Чому ж тоді люди повинні мовчки терпіти? Нехай терпить скотина. У мене є слово і позиція. Позиція – цінувати свій час. Я ціную свій час. Уважаю, така риса притаманна вихованим, свідомим, розумним людям.

Через таку позицію я не погоджуюся, що вулиці Полтави прибрані на 5+, коли це – стабільна двійка. Не погоджуюся, що парк розваг імені О.Г. Чепурка з льодовими гірками, шаленим сракопадом, грою на смерть «ухилися від бурульки», карнавалом на тоннах неприбраного снігу повинен коштувати громадянам частиною з тих самих їхніх 90 млн. грн.

Навпаки, тоді міська влада в особі Мамая і його замів – Чепурка й Шевченка – повинна доплачувати нам за те, що вона – неефективний менеджер. Не погоджуюся з тотальним дебілізмом, який нам, українцям, зусібіч намагаються прищепити як характерну рису. Нехай він зостається з носіями.

Закінчу, як і почав, цитатою Соскіна: …нам слід створити справжній, а не карнавальний спосіб буття, і, нарешті, виховати свою гідність.

Виховати свою гідність. Мабуть, із цього треба починати кожному.

Геннадій Сікалов 

Коментарі