•  

Позачергове житло й фейкова інвалідність керівника полтавських військових Довженка

2860
Позачергове житло й фейкова інвалідність керівника полтавських військових Довженка

З життєвого досвіду відомо, що просування вгору по соціальних щаблях найшвидше відбувається в людей, наближених до політики та війни. При вмілому поєднанні цих двох складників можна зірвати гарний джекпот. Це майже вдалося зробити Валерієві Довженку з Полтави. Майже.

Довженко – керівник Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області, радник голови Полтавської ОДА Валерія Головка, член ГО «Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини».

Керівником Центру допомоги Довженко став у жовтні 2015 року. І трохи більше, ніж за рік зумів стати радником губернатора, отримати 270 тис. грн разової допомоги від Міноборони, «оформити» собі інвалідність, яка оплачується Довженкові в 3 тис. грн щомісячної пенсії. До того ж йому передбачений цілий пакет пільг, як-то безкоштовний проїзд у громадському транспорті, 75% знижки на оплату комуналки та інші, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Та усе це видається дрібничкою в порівнянні з квартирою в Полтаві, вартістю в понад 1 млн грн. Щоб скоріше отримати її, куратор бійців не погребував посунути в черзі навіть скалічених на війні та членів родин загиблих. І це при тому, що Довженко далеко не найбідніший. За документами, має квартиру в Горішніх Плавнях.

Факт наявності житла, однак, не завадив Довженкові видавати з себе офіційно безпритульного з місцем проживання в Центрі адаптації бездомних осіб та звільнених із місць позбавлення волі за адресою пров. Шевченка, 5, А.

Цей заклад функціонує від благодійної організації «Світло Надії». На офіційному сайті організації зазначено, що серед надаваних послуг, зокрема, тимчасове проживання в кімнатах адаптації та тимчасова реєстрація місця проживання. Тимчасове – це від 1 місяця до півроку максимум, повідомили нас у телефонній розмові працівники Центру.

Цікаво, що в направленні Полтавського обласного клінічного госпіталю для ветеранів війни Валерія Довженка на МСЕК від 3 лютого 2016 року вказана адреса Центру адаптації бездомних. В Акті медико-соціальної експертизи Довженка двома днями потому знаходимо важливе уточнення. Навпроти графи реєстрації також вказано пров. Шевченка, 5, А, написаний по попередньому місці реєстрації в Комсомольську (тепер Горішні Плавні – ред.).

У ІІІ розділі ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначено, що позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій.

Щоб подати документи на житло та стати в чергу за ним, військовому потрібно звертатися до виконавчого кабінету міської/районної/селищної/сільської ради за місцем проживання.

Це й зробив Довженко, але не в Горішніх Плавнях, де був прописаний і звідки ішов на фронт, а в Полтаві.

Зміна реєстрації, дуже вірогідно, була пов’язана саме з оформленням документів на державну квартиру і саме в обласному центрі. Інакше як пояснити маніпуляції зі зміною прописки й обраний для цього центр для безпритульних.

За даними списку інвалідів війни І-ІІ груп, які перебувають на квартирному обліку, 22 червня 2016 року Полтавський міськвиконком (Шевченківського району міста – ред.) поставив Довженка в чергу на отримання житла. Із 8 бійців-інвалідів у черзі, Довженко на 6 позиції з квартирою у 86,17 кв. м.

Тепер щодо інвалідності. Військові надали фото Валерія Довженка після поранення.

У довідці Міноборони про обставини травми написано, що Довженко під час виконання завдань у зоні антитерористичної операції 30 січня 2015 року отримав вогнепальні сліпі непроникаючі поранення грудної клітини зліва, лівої ділянки живота, сліпі вогнепальні осколкові поранення лівої надбрівної ділянки, нижньої третини обох плечей, гострий лівобічний посттравматичний отит, контузію головного мозку.

10 вересня 2015 року після обстеження військово-лікарською комісією (ВЛК) встановлені віддалені наслідки множинних непроникаючих поранень у вигляді рубців без порушення функцій, післятравматична нейросенсорна приглухуватість, лівобічний середній отит. У висновку ВЛК записала Довженка знову придатним до військової служби.

Встановлену контузію ВЛК не підтвердила у виданій довідці.

Натомість діагноз ураження ЦНС від отриманої контузії головного мозку Довженкові поставили 22 січня 2016 року у виписному епікризі Полтавського обласного клінічного госпіталю інвалідів війни на основі МКХ-10.

Після цього військовий отримав ІІ групу інвалідності в Полтавському обласному центрі медико-соціальної експертизи. В.о. керівника закладу тоді був Дмитро Паламарчук.

Після цього зрозумілою стає участь Довженка серед так званих представників громадськості, які блокували роботу поновленого на посаді головлікаря МСЕК Тетяни Жабо.

За словами лікарів центру медико-соціальної експертизи, встановлення діагнозу «контузія» як підставу надання інвалідності тій чи іншій особі перевірити дуже важко. Мабуть, саме тому в сумнівному випадку з Довженком для навмисного встановлення інвалідності, був вписаний саме цей діагноз.

Про можливості та пільги, отримані через оформлення фейкової інвалідності, ми писали на початку статті.

Життя Довженка в образі захисника вітчизни поступово почало покращуватися. Тим паче, що з жовтня 2015 року до того безробітний оператор котельні отримав посаду керівника Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області, а невдовзі – радника голови Полтавської ОДА на громадських засадах.

Прикметна деталь: на посаду керівника Довженка взяли взагалі без вищої освіти. Тільки в серпні 2016 року він вступив у КНУКІМ (ширше відомий, як виш Михайла Поплавського – ред.) на спеціальність організації дозвіллєвої діяльності та рекреації.

Цей факт, правда, не завадив Валерієві Головку на Раді регіонального розвитку під головуванням президента 11 лютого 2016 року назвати Полтавський Центр допомоги учасникам АТО – одним із кращих в країні. Як і не завадив той факт, що керівник Центру і радник губернатора був тоді офіційно бездомним. Мабуть, єдиним радником-безхатченком посадовця такого рівня.

Робітники, що пов’язані з Полтавським Центром допомоги учасникам АТО в розмові з нашими журналістами зазначили, що Валерій Головко як голова облдержадміністрації дав зрозуміти свою позицію. Він готовий працювати з різними людьми, приймати різні позиції, окрім корупції в себе під носом. Тоді дивною видається позиція самого посадовця. Навряд махінації з призначенням Довженка, його інвалідністю, пільгами, квартирою були провернуті без участі Головка чи хоча б його мовчазної згоди. До останнього, до речі, також постає багато питань. І не тільки через призму роботи Центру.

І доки Валерій Довженко вже з однією квартирою стоїть 6-им у черзі за новою, майже 160 родин військових перебували на квартирному обліку в Полтаві на кінець листопада 2016 року за Програмою забезпечення житлом учасників антитерористичної операції та членів їх сімей на 2016-2017 роки у Полтаві.

На виконання цієї Програми передбачено виділення 120 одно- та двокімнатних квартир у багатоквартирному житловому будинку на вулиці Марії Башкирцевої, 31, а. Два місяці тому ще тривало розроблення проектно-кошторисної документації об’єкта. Введення житлового будинку в експлуатацію заплановане на грудень 2017 року, зазначили в Управління капітального будівництва Полтавської міської ради на запит одного з полтавських інтернет-видань.

Також повідомляється, що ціна квадратного метру житла за такою Програмою встановлена на рівні 7150 грн. Щоб отримати квартиру, сім’я військового має сплатити з цієї суми 3575 грн за кожний квадрат площі.

Тоді як орієнтовна вартість компенсації від держави на житло Валерієві Довженку складає 1 000 045,94 грн. Парадокс?

Уважати публікацією офіційним зверненням до ГПУ, НАБУ, САП щодо внесення сплутаної інформації в медичні довідки з метою отримати групу інвалідності та привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Перевірити законність перебування Валерія Довженка в черзі житло на тій позиції, де він розташований в порівнянні з іншими полтавськими військовими-інвалідами ІІ групи, що потребують поліпшення квартирних умов.