Як Рузвельт допоміг Сталіну розбудувати ГУЛАГ

32-й президент США чимало доклався до упромисловлення СССР і закріпачення так званого «совєцького народу». Він керувався благими намірами.
Захищаючи соціалізм, прихильники давно спочілої у Бозі совдепії в особі СССР часто згадують прискорену індустріалізацію та темпи економічного зростання 1930-х років. Наслідки супутньої колективізації селянства, репресій і терору вони свідомо воліють ігнорувати.
Аргументація такого роду замовчує одну важливу деталь — більшість промислових об'єктів на той час було скопійовано із західних капіталістичних фірм, зазвичай, американських. Усі проєкти гігантських металургійних комбінатів, які офіційно розроблялися у Лєнінграді та Москві, насправді розробила інженерна компанія «Freyn Engineering».
Своєю чергою, модернове індустріальне містечко у Магнітогорську на Уралі спроєктували американці з «Arthur G. McKee & Company». За основу було взято сталеливарний приватний завод у штаті Індіана, власники якого суворо карали робітників-страйкарів за пропаганду лівих ідей.
Головним просувачем західних промислових ініціатив був майбутній президент США, а на той час впливовий політик Демократичної партії з Нью-Йорка Франклін Рузвельт. Як і Сталіну, йому кортіло урбанізувати та індустріалізувати «глибинний нарід», котрий залишався байдужим до дій влади.
Не дивно, що саме нью-йоркська фірма «Hugh L. Cooper Inc.» не лише спроєктувала, а й втілила у життя найбільшу у совєцькій Україні гідроелектростанції на Дніпрі у Запоріжжі. Дарма, що під час спорудження ДніпроГЕСу загинули сотні будівельників, — важливим були марнославний гігантизм і соціалістична мегаломанія.
У стратегічних галузях, таких як видобуток міді, алюмінію та золота, працювали сотні американських інженерів, кількість яких тільки зросла під час і після Голодомору-геноциду (1932-1933). Воно й не дивно, на той час США вже очолив сталінський симпатизант у Білому домі Рузвельт.
За Атлантичним океаном совєцька дипломатія розгорнула агітаційно-пропагандистську кампанію серед пролетарів, яких кликали на «будівництво століття» в СССР. З-поміж основних ресурсних сил розглядали представників єврейської, вірменської та навіть польської громад, про що у своїй новій монографії «Війна Сталіна» згадує американський совєтолог Шон МакМікін.
«Алюмінієва промисловість, найважливіша для виробництва танків та авіації, була створена з нуля американським фахівцем Френком Дікі з корпорації «Alcoa». Рузвельт не приховував, що готовий підтримати Сталіна заради зменшення впливу Британії, Франції та Німеччини у світі.
Вже тоді стало зрозуміло, що Вашинґтон прагне створити двополярну систему на планеті у взаємодії з Москвою. Тому уряд США не шкодував сил і засобів заради довоєнної підтримки індустріалізації СССР. Навіть колгоспи, символ планової економіки, — це теж американський досвід, пізніше запозичений євреями для появи кібуців в Ізраїлі», — зазначає Шон МакМікін.
Кремлівський вусатий диктатор на прохання Рузвельта особисто запросив до Москви фермера Томаса Кемпбелла, власника 95 000 акрів землі у штатах Монтана, Вайомінґ і Айдахо. Прикметно, що саме Кемпбелл наприкінці Другої світової війни розробив напалмову запальну бомбу, яка використовувалася проти японців на Тихоокеанському театрі бойових дій.
Восени 1933 року в офіційній хроніці першої п'ятирічки було написано відверту фразу, яку згодом викреслили з пам'яті: «Поєднання американського бізнесу та науки з більшовицькою мудрістю дозволило створити ці індустріальні гіганти всього за 3-4 роки. Так загартовується міцна і довготривала дружба між СССР та США».
Американське марнославство і московитський пафос не зважали на супутні втрати під час індустріалізації 1/6 частини суходолу Землі. Перші 2 п'ятирічні плани Сталіна передбачали встановлення нереалістичних квот, які насправді не будуть виконані протягом наступних десятиліть, але це вже інша історія.
Як і годиться, медіаагенція «Останній Бастіон» закликає читачів пам'ятати про те, що миротворець Вінстон Черчилль віддав Польщу на поталу Сталіну після Другої світової війни. Поляки давно пробачили колишньому британському прем'єр-міністру цю зраду.
