Із 1 травня 2016 року ціна на газ для населення була підвищена до 6879 грн за 1 тис. куб. м. Такий крок був мотивований рішенням уряду від 27 квітня того року про встановлення єдиної ціни на газ для населення.
Різке здорожчання вартості блакитного палива, однак, почалося ще з 2015 року. Тоді в березні Нацкомісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, підвищила мінімальний тариф для населення на газ, використовуваний для опалення, в 3,3 раза (на 2511 гривні за 1 тис.куб м) – до 3600 гривні за 1 тис. куб. м. За обсяг газу понад 200 куб. м на місяць, а також спожитий не в опалювальний сезон, українці оплачували за ціною 7188 грн за 1 тис. куб. м. Така ж ціна була встановлена і на газ, що використовується населенням для приготування їжі та підігріву води. Це було найбільшим подорожчанням – із з 1182 грн за 1 тис. куб. м до 7188 грн за 1 тис. куб м.
Зростання ціни на газ із одного боку було виконано прем’єром Гройсманом за його ж словами на вимогу МВФ, з іншого – заявами про нарощування власного видобутку вуглеводню з метою здобуття енергонезалежності від Росії.
У МВФ привітали український уряд із його рішенням «збільшити тарифи на газ та тарифи на опалення до рівня окупності, заснованого на паритетності ринку», пише «Економічна Правда» з покликанням на німецьке видання «Die Welt».
– Нові тарифи також зменшать масштаби корупції та сприятимуть подальшому зменшенню енерговитрат, стимулюватимуть інвестиції до внутрішнього виробництва, і таким чином допоможуть досягнути енергетичної незалежності, – переконані у МВФ.
У вітчизняних мас-медіа, традиційно, дороге опалення пояснюють ціною за енергонезалежність у майбутньому. Прем’єр Володимир Гройсман на недавній зустрічі щодо забезпечення країни енергоресурсами під час опалювального сезону зауважив, що до 2020 року Україна має забезпечити енергетичну незалежність.
– Ми маємо повністю себе забезпечити власним газом. Крапка. Це дасть можливість розвитку національної економіки і забезпечити пониження ціни на енергоресурс в середньостроковій перспективі, – наголосив він. – Наше завдання – менше споживати при кращій якості і більше добувати власних енергоресурсів.
Схожої думки й керівник найбільшої державно-приватної видобувної компанії «Укргазвидобування» (УГВ) Олег Прохоренко. Він запевняє, що УГВ націлено на реалізацію проекту 2020 – видобувати 20 млрд куб. м власного газу до 2020 року. Тому, на його думку, краще інвестувати у видобуток власного газу, ніж платити комусь.
– Якщо споживання газу зменшуватиметься (порівняйте зі словами Гройсмана), а видобуток зростатиме, це і забезпечить, що Україна буде купувати нуль. Держава не буде витрачати гроші на імпортування, – пояснив Прохоренко для «Hromadske».
Олег Прохоренко посередині. Видання висловлює подяку голові Полтавської ОДА Валерієві Головку за надане фото.
І доки населення затягує паски, щоб сплатити зимову комуналку, Прохоренко дивиться в майбутнє з неприхованим оптимізмом:
– Глобальні очікування, що у 2017-2018 році рівень цін в Європі зменшиться приблизно до рівня 120-130 доларів за тисячу кубометрів. Європейський ринок буде перенасичений газом. І тому нарощування власного видобутку призведе до того, що ціни знизяться і в Україні. Це не я вигадую, так працює глобальний ринок, – прокоментував він.
Щоб дійти до омріяних 20 млрд і, в перспективі, зниження ціни на власний газ, УГВ планує інвестувати 3 млрд доларів у власний видобуток газу до 2020 року. Також компанія вдалася до інтенсифікації видобутку через технологію гідророзривів пластів, залучення колтюбінгових установок. Окрім цього Прохоренко заявив, що УГВ подало до суду на розірвання всіх договорів СД (про спільну діяльність).
–Що таке СД? Це стіл, комп’ютер і підпис на папері. Все. В них, переважно, немає ні власної техніки, ні власних людей. Це просто були схеми з виведення грошей. Але коли ми почали доводити це у судах – це був непростий процес. Навесні суди по всіх договорах нам відмовили. Але потім процес переламався і зараз суди стали на наш бік в п’яти договорах з восьми, – Прохоренко.
Але схоже, що з СД не все так просто. У світлі останніх подій видається, що до того схожі в гаслах УГВ і уряд перебувають на різних полюсах, або гучні заяви УГВ про припинення СД – тільки прикриття.
Так, заступниця міністра з питань європейської інтеграції Наталія Бойко для обговорення питань залучення інвестицій у нафто- та газовидобуток провела зустріч із представниками американської компанії «Frontera Resources», які запевнили, що зацікавлені у співпраці. Про це повідомляє «Урядовий портал».
Бойко поінформувала, що для організації укладення відповідних угод створено Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.
«Учасники зустрічі детально обговорили механізм та терміни укладення угод про розподіл продукції. Українська сторона запевнила, що механізм передбачає прозорі умови формування пропозицій на адресу Кабінету міністрів України щодо участі в конкурсі на укладення угод про розподіл продукції», – йдеться у повідомленні.
Це та сама спільна діяльність з розподілу продукції, яка, за словами Прохоренка, нанесла значних збитків основній українській видобувні компанії. А договори про СД УГВ розривало в судовому порядку. Де логіка?
Питання про її (логіки) наявність відпадає само собою, щойно проаналізувати зацікавлених у розподілі продукції осіб. Українську сторону на зустрічі з американцями представляла заступниця міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграці Наталія Бойко. 27-річну дочку члена Вищої ради правосуддя Андрія Бойка призначили на цю посаду тиждень тому.
Призначення Бойко викликало чималий фурор у медіапросторі, бо незадовго до неї керівні лави іншого міністерства – внутрішніх справ – поповнила 24-річна Анастасія Деєва, більш відома своїми інтимними фото в соцмережах.
Анастасія Деєва
Цілком зрозуміло, що про жодну політичну незалежність юних міністерок не може йти мови. У кращому випадку вони просто виконують вказівки своїх патронів. У гіршому – поставлені задовольняти їхні… апетити.
У випадку з Бойко, патронаж тягнеться до Ігоря Кононенка, якого через наближеність до Порошенка називають сірим кардиналом «БПП» або ж правою рукою гаранта. Кононенко не відкрив Америки в наживанні на розподілі продукції. Скоріше, він на правах представника провладної партії взяв на контроль схеми Ставицького за часів Януковича. Про це пише видання «Наші Гроші», посилаючись на дані журналіста-розслідувача Михайла Ткача. Той зафіксував зустріч Кононенка і радника Міністра енергетики Ігнащенка в аеропорту «Жуляни».
Ігнащенко і Ставицький
Тоді за ініціативою української влади до схеми було введено фірму «СПК-геосервіс», який мало перепадати 10% від видобутку. Ігнащенко публічно захищав цю схему, а нині він є радником міністра енергетики Насалика.
Нардеп, секретар Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторія Войціцька відмітила спільність інтересів Ігнащенка і Кононенка у переподілу ринку видобутку газу.
За її словами, Ігнащенко нині виступає за те, що УГВ має віддати свої найперспективніші родовища в Договір про розподіл продукції.
У свою чергу «саме пан Кононенко вже більше року намагається провести через парламент законопроект про Договір про розподіл продукції», вказує Войціцька.
Ігор Кононенко
Нардеп відмічає, що ініціатива Кононенка про те, що «одна зі сторін договору може віддавати державі її частку не продукцією, а грошима» спрямована на «доїння» державного «Укргазвидобування». Бо саме таку схему «ефективно застосовували в договорах про спільну діяльність такі одіозні фігури як Оніщенко, який тепер переховується в Лондоні», вказує Войціцька.
– Зрозуміло лише одне: після підняття цін на газ, УГВ стала занадто привабливим активом, і для «відрізання» ласого шматка застосовуються всі можливі ресурси, з шаф виймаються нафталінові «радники», а парламент намагаються використати задля легалізації чергових схем «порятунку власного видобутку», – відмітила Войціцька,
Зазначається, що Ігнащенко і Кононенко входять до числа засновників ОСББ «Рейтар» по вул. Рейтарська, 41 у Києві. Співзасновниками ОСББ також є Андрій Александров, Людмила Зелінська, Юрій Карпенко, Оксана Немировська, Ліна Новик, Марина Пурік та кіпрська фірма «Cubero Trading Limited».
Юрія Карпенко раніше зараховували до складу «київської сімки» разом з групою бізнесменів та політиків – Григорієм і Ігорем Суркісами, Віктором Медведчуком, Богданом Губським, Валентином Згурським та Юрієм Ляхом.
У свою чергу після того, як президентом України став Петро Порошенко, його бізнес-партнера Ігоря Кононенка і Григорія Суркіса неофіційно почали називати пов’язаними фігурами на ринку електроенергетики.
Додамо, що найбільш привабливим регіоном для видобутку природного газу для УГВ залишається саме Полтавська область. Розвідані на території області поклади природного газу становлять близько 0,5 трлн м³, а прогнозовані — 4 трлн м³ (близько 85% загальноукраїнських). Нафти й газового конденсату — понад 70 млн т. Навіть за нинішніх цін на енергоресурси йдеться про підтверджений запас вартістю принаймні $100 млрд.
Звісно, що такі надприбутки не можуть не цікавити великих гравців, тим паче, з кола президента, які зараз узурпували ледь не всі важливі гілки влади. Відповідну політику «БПП» проводить і на місцях. Так, Полтавська ОДА зверталася до Прем’єр-міністра з ініціативою впровадження пілотних проектів про розподіл продукції за участі міжнародних компаній, які визначатимуть на відкритому конкурсі.
Територіальній громаді Полтавської області залишаться райони екологічного лиха у місцях видобутку на кшталт Сенчі і Нових Санжар. І додаткові бонуси у вигляді розбитих доріг, забрудненого ґрунту, непридатної питної води. Така вартість «життя по-новому». А мільйонні прибутки від діяльності видобувальників підуть не в державний і місцевий бюджети, а розподіляться між корумпованим українським урядом і закордонними інвесторами. Життєва практика вже довела, що доля у таких коштів однакова – їх виведуть подалі з України. Без різниці – в Америку, Австрію, Кіпр чи в офшори на Віргінські острови.
– Це додатковий поштовх до інфляції всередині країни. За даними Держстату, ціни виробників промислової продукції за минулий рік зросли на 35,7%, тобто на понад третину. Такого ж сценарію варто очікувати й цьогоріч. Безперечно, що поступово зростатимуть ціни на товари та послуги. Під безпосереднім ударом – хімічна промисловість, яка виробляє добрива. Газ у собівартості виробництва «хімії» становить 50 – 90%. Через місяць-два наші аграрії розпочнуть посівну, тож підвищену вартість добрив закладуть у ціну майбутньої продукції, – переконаний Марунич.
З продуктів першої потреби дорожчатиме найперше хліб, бо, крім зростання вартості газу, підвищується в ціні й електроенергія з лютого на 1,5%.
– Хоч наш регулятор обіцяв, що світло для промисловості поступово дешевшатиме. Але нічого такого не відбувається. Це була брехня й пропаганда з вуст чиновників. Більшість пекарень працюють на газі та електриці. У скрутній ситуації опиняться заводи, які виробляють цукор, переробляють зернові. Їх витрати на блакитне паливо збільшаться, а це потягне підвищення вартості солодкого піску, круп. Зауважу, що, крім того, на АЗС чи не щотижня змінюються цінники на бензин та солярку в бік збільшення. Витрати на перевезення харчів також зростатимуть. Доведеться нам готувати більші гаманці, – експерт.
І наостанок, сенат США 27 лютого підтвердив вибір президента Дональда Трампа на посаду міністра торгівлі. Посаду обійняв Вілбур Росс. Згідно з рейтингом Forbes, статок 79-річного Росса складає $2,9 млрд. Він був радником мера Нью-Йорка Руді Джуліані з питань приватизації, а також консультував президента Білла Клінтона щодо російсько-американської торгівлі. Росс є інвестором-мільярдером, який спеціалізується на вирішенні проблем підприємств-банкрутів.
Гнап Нерушима